fbpx
Зсередини

Креативні донати: як благодійні ініціативи допомагають ЗСУ

Розповідаємо про досвід “Київ Волонтерський”, “Ні грама драми” та “Культурний Punisher”
Данилюк Даяна, 29.04.2023

Донати й благодійні банки стали невідʼємною частиною нашого життя. Дослідження Postmen показало, що попри зміни у фінансовому стані українців — понад 90% респондентів продовжували підтримувати ЗСУ впродовж року.  Крім високої залученості самих українців, вагомою стала робота фондів та благодійних проєктів, які розвивалися та всіляко підтримували ініціативність людей. 

Раніше ми розповідали про силу мікродонатів, які маленькими зборами закривають великі потреби українських військових та волонтерів. Сьогодні ж хочемо поділитися досвідом трьох проєктів, які зосередили свою діяльність на креативності. 

Ми поговорили з організацією “Київ Волонтерський”, проєктом “Ні грама драми” та засновницею ініціативи “Культурний Punisher”. Вони розповіли про те, як розпочали збирати донати, що для цього пропонують українцям та що можуть порадити колегам, які також прагнуть допомагати військовим. 


“Київ Волонтерський” виник 28 лютого як реакція локальної гастроспільноти на відсутність системної інфраструктури для допомоги продуктами військовим та цивільному населенню (людям поважного віку, внутрішньопереміщеним особам, госпіталям, пологовим будинкам тощо).

На той момент об’єднання налічувало 27 ресторанів і кафе та 3 пекарні. На початку свого існування “Київ Волонтерський” допоміг близько 1 000 000 людей.

Біля витоків об’єднання стояли Сашко Боровський, Лейла Туваклієва та Слава Балбек. Вони організували навколо себе небайдужих людей, які згодом сформували основу нашого волонтерського штабу.

Наразі ми переформатувались і стали мультифункціональним фондом, який оперативно реагує на виклики і працює у різних напрямах, як гуманітарних, так і мілітарних.

Дарина Скидан,
менеджерка з комунікацій

Нині “Київ Волонтерський” здійснює гуманітарні місії в гарячі точки (деокуповані території, прифронтові зони, населені пункти, що зазнають ракетних ударів), розвиває медичний напрям, забезпечує ЗСУ формою і приладами та реалізовує довгострокові ініціативи, спрямовані на підвищення якості життя суспільства.

Ми виступаємо за структуровану та послідовну операційну діяльність, чесність та відкритість, а також експертизу в питаннях гуманітарної катастрофи.


Як ви розпочали збирати кошти на благодійність?

Збирати донати ми почали ще на початку створення фонду. Тоді люди розуміли, що волонтери закривають багато нагальних потреб, і донатили тим, кому довіряли.

Ми створюємо чіткий і прозорий механізм для донатів, звітуємо, а отже кожен, хто зробив внесок, може відстежувати, куди йдуть його кошти. Ми відкриті до діалогу й постійно розміщуємо інформацію про нашу діяльність у соцмережах.

Ми застосовуємо проєктний менеджмент до всіх наших ініціатив. Досліджуємо тему, виявляємо реальну необхідність у тому чи іншому проєкті, а потім прописуємо маркетингову й комунікаційну карту виходу проєкту. Часто ми робимо й брендинг — створюємо окреме лого під проєкт, сторінку сайту з qr-кодами для донатів.

 Наразі ми переформатувались і стали мультифункціональним фондом, який оперативно реагує на виклики і працює у різних напрямах, як гуманітарних, так і мілітарних

Наразі ми перебуваємо на стадії підготовки проєкту “Стрій”. Це своєрідне продовження фандрейзингової кампанії “Зроби тепло”, у якій ми збирали необхідні речі та прилади для військових на зиму. Ми переформатували кампанію для літнього періоду.

У розробці сайт, де кожен охочий зможе придбати віртуальний айтем — чи то дощовик, чи то тактичні черевики — і він автоматично конвертуватиметься у благодійний внесок. Також ми маємо надію на тісну співпрацю з бізнесами та закладами з нашого об’єднання. Така модель добре працювала в межах нашого проєкту “Зроби тепло”. Ми як фонд цінуємо участь підприємництва, яке поділяє цінності суспільства, у благодійних ініціативах — це завжди має позитивний вплив на країну.

 Ми застосовуємо проєктний менеджмент до всіх наших ініціатив


Чи побачили ви зміни в поведінці людей та втому від донатів?

Динаміка донатів постійно змінюється. Насправді все залежить від конкретного збору й комунікації про нього. Напевно, за час повномасштабного вторгнення росії в Україну зародилась якась особлива культура донатів. Попри все люди розуміють, що кожен донат важливий і кожна гривня на той чи інший збір так чи інакше наближає нашу перемогу.

Ми зі свого боку як фонд можемо заохочувати людей робити благодійні внески в різний спосіб. Наприклад, для деяких ініціатив ми влаштовуємо благодійні маркети. На них людина може цікаво провести час і зробити добру справу. Або придбати той самий віртуальний айтем автоматично і в такий спосіб забезпечити військових необхідним екіпіруванням.

 Люди розуміють, що кожен донат важливий і кожна гривня на той чи інший збір так чи інакше наближає нашу перемогу


Порада від Києва Волонтерського 

Будь-яку ідею можна втілити в життя. У цьому випадку, звісно, вагому роль відіграє залученість кожного члена команди. Щоб підтримувати армію або цивільних, слід знайти ту нішу, в якій ваша експертність буде справді корисною. Тоді допомога буде й ефективною, і якісною. І звісно ж, потрібно тримати зворотний зв’язок зі своєю аудиторією. Через діалог і здорову комунікацію можна досягти успіхів у будь-якій справі та допомогти більшій кількості людей.


Стефанія Сагайдак,
засновниця бренду

“Ні грама драми” — це соціально-підприємницька справа, метою якої є залучення коштів на допомогу Збройним силам України.

Наразі це бренд, що виробляє одяг і аксесуари, натхнені любов’ю до української історії, культури і традицій. Кожна наша річ несе особливу легенду і дарує власникові настрій перемоги. Це не просто слоган наших продуктів, це — головна вимога до створення кожного з них.

Весь прибуток із продажу наших товарів ми перераховуємо фондам, що забезпечують українську армію необхідним тактичним обладнанням, спорядженням, медикаментами. Наразі ми співпрацюємо з фондом “Корпорація монстрів” у медичному напрямі та фондом “Хвиля 91” — у напрямі закупівлі тактичного спорядження.


Як народився ваш проєкт?

 Ми ухвалили рішення, що наш продукт не нестиме агресивного чи войовничого настрою — ми будемо іншими

Ми не будемо супероригінальними, якщо скажемо, що все почалось 24 лютого 2022 року. Так і було. Уже за декілька днів наша засновниця Стефанія Сагайдак створила волонтерську групу, щоб залучити кошти й закупити предмети першої необхідності для військових.

Потім ця волонтерська група почала працювати як ланка в Гуманітарному волонтерському центрі Одеси. На той час це був найактивніший волонтерський центр на півдні України. Та вже в березні 2022 року стало зрозуміло, що джерело донатів вичерпується і треба щось із цим робити.

Тому Стефанія вирішила “гейміфікувати” процес збору коштів — запропонувала не просто скидати донат, а отримувати щось цінне за нього.

Так виникла ідея створювати футболки, продавати їх, а прибуток з продажу передавати на потреби ЗСУ. Ідея з футболками не була унікальною — тоді в інтернеті вже активно почали з’являтися продавці різноманітних речей. Але ми ухвалили рішення, що наш продукт не нестиме агресивного чи войовничого настрою — ми будемо іншими. Нестимемо українську красу й любов до всього українського.

 З початку квітня 2022 року в нас уже була своя команда і налагоджені бізнес-процеси

Імовірно, саме це позиціювання зіграло вирішальну роль у визначенні шляху, яким ми йдемо і зараз. Починаючи ми замовили тестову партію з 20 футболок “Любіть Україну” з ілюстрацією молодої української художниці і отримали на них понад 700 замовлень.

У гіперзвуковому темпі ми налаштували систему оброблення й відправки замовлень, створили інтернет-магазин і сторінку в Instagram. З початку квітня 2022 року в нас уже була своя команда і налагоджені бізнес-процеси.

Нині ми створюємо різноманітний жіночий і чоловічий одяг, ювелірні прикраси й аксесуари. Колекція постійно поповнюється новинками. Деякі айтеми ми із часом виключаємо з продажу, бо попит на них невеликий, але це поодинокі випадки. Загалом усі новинки залишаються в нашій колекції.


Чи відчули ви за рік втому людей від донатів?  

Ми відчули втому українців від донатів ще на другий місяць від початку повномасштабного вторгнення. Саме тому ми й вирішили створити свій бренд і пропонувати людям не просто скидати гроші, а купувати гарні речі, допомагаючи армії.

За рік нашого існування ми можемо сказати, що ця допомога набула величезних обсягів. І не лише від українців, які залишились у країні чи були вимушені тимчасово виїхати. Наші речі купують місцеві мешканці у США, Канаді, Німеччині та навіть у Японії.

Що ми для цього робимо? У нас працює реклама в соцмережах та на маркетплейсі Etsy. Ми залучаємо до підтримки проєкту українських блогерів, які здебільшого погоджуються презентувати наші товари цілком безплатно.


Порада від “Ні грама драми”

Більшості людей, мабуть, і так відомі класичні правила волонтерської діяльності.

Ви можете займатися волонтерством, тільки якщо це не шкодить вашому здоров’ю чи фінансовому становищу. Не можна дозволити собі віддавати останнє. Ефективним волонтером може бути тільки та людина, якій є на що жити самій та забезпечувати свою родину. У протилежному випадку це завжди призводить до вигоряння й розчарування.

 Ефективним волонтером може бути тільки та людина, якій є на що жити самій та забезпечувати свою родину

Якщо ви зараз вирішили створити власний проєкт, метою якого є підтримка ЗСУ чи цивільних, що постраждали від війни, то, перш за все, потрібно зрозуміти, що саме ви можете робити, щоб бути максимально корисними. Якщо, наприклад, ви не є експертом у логістиці, не знаєте, як саме можна швидко й недорого привезти з-за кордону пікап, то збирайте на нього гроші. А сам процес закупівлі доручіть тим , хто вже на цьому знається.

Об’єднуйте зусилля з іншими фондами, не нехтуйте досвідом і знанням людей, що вже досягли певного успіху в цій справі.

Також завжди надавайте своїм донатерам детальні фото й відеозвіти про те, на що саме пішли залучені від них кошти. І безмежно вірте в користь своєї справи та можливості вашої команди.


“Культурний Punisher” від Марини Батуринець

Я заснувала ініціативу “Культурний Punisher”, щоб допомогти зі зборами команді виробників українського ударного дрона Punisher. Особливість цього дрона полягає в тому, що його не можна купити. Перед цим бригада повинна пройти повний курс навчання у виробників. Тому я співпрацюю безпосередньо з командою Punisher, але збираю кошти на потреби конкретної бригади.

Мій перший збір був на 200 000 гривень — цими грошима нам вдалося оплатити частину одного з дронів. Другий збір був на 1 000 000 гривень для 501-го батальйону морської піхоти, їм бракувало половини суми для придбання дрона. А вже під час третього збору ми закрили потребу в боєприпасах для дрона — вдалося зібрати 800 000 тисяч на 200 боєприпасів. Так, моя ініціатива зібрала два мільйони гривень трохи більше ніж за пів року.

Марина Батуринець,
засновниця ініціативи

Раніше я не мала досвіду роботи з подібними проєктами. Памʼятаю, у 2015 році збирала гроші військовим на взуття, але ті обсяги не можна порівняти з нинішніми потребами нашої армії. Перш ніж я створила “Культурний Punisher”, мені знадобився час, щоб відчути впевненість у власній безпеці, безпеці сімʼї, налагодити роботу свого бізнесу та зрозуміти, де я можу бути корисною. Із цієї ж причини я починала з невеликого збору — мені хотілося правильно розподілити свої ресурси.

Вигадуючи ідею для донатів, я звернулася до домашньої колекції книжок. Раніше вони належали бібліотеці Bazilik School — моїй школі практичних комунікацій, яка до повномасштабного вторгнення та ковіду працювала офлайн. За 7 років мені вдалося назбирати багато цікавих видань, які довгий час просто лежали на полиці. Тому я вирішила розігрувати їх серед людей, що будуть донатити на мою ініціативу.

До того я створила банку на день народження сина та розповіла в Instagram, що його можна “привітати” донатом, який піде на потреби ЗСУ. У дописі я додала, що серед усіх людей, які кинули донат, я рандомно розіграю книжку про Гаррі Поттера. Ця ідея протрималася в моїй голові достатньо, щоб загорітися створенням “Книжкового Punisher” — ініціативи, зосередженої виключно на розіграші книжок за донати.

 Я починала з невеликого збору — мені хотілося правильно розподілити свої ресурси

10 років роботи в комунікаціях показали, що додаткові бенефітси не тільки заохочують користувачів, а й роблять їх лояльнішими до твого бренду чи компанії. Це загалом моє робоче кредо — хочеш класної взаємодії з аудиторією, давай їй корисний контент.

Розігруючи книжки за донати, нам вдалося закрити перший збір на 200 000 тисяч гривень. Та незабаром я включилася в інший, набагато масштабніший збір, який ще й мав обмеження в часі.

 Моє робоче кредо — хочеш класної взаємодії з аудиторією, давай їй корисний контент


Як співпраця урізноманітнює збори 

Під час другого збору переді мною стояло завдання зібрати 1 000 000 гривень за 40 днів. Я розуміла, що одними книжками закрити збір буде складно, тому почала одразу вигадувати різноманітні ідеї та звернулася до друзів з “Київ Волонтерський”, щоб провести з ними спільний бренйшторм. І мені здається, це must have — спілкуватися з колегами та друзями з креативної та волонтерської тусовки, аби спільними зусиллями вигадувати класні проєкти.

На мою пропозицію відгукнулася Лейла Туваклієва, власниця пекарні Leilia Bakery і співзасновниця “Київ Волонтерський”. Я запропонувала їй створити пиріг — і вже за деякий час пекарня представила вишневий пиріг “Панішер” і продавала його впродовж тижня. А весь виторг передавали на мій збір.

Під час розмови з Лейлою мені допомогла Світлана Левченко, яка теж працює у “Київ Волонтерський”. Вона розповіла про мій проєкт Кості Трембовецькому, співавтору “Хороший Поганий Злий Подкаст”, і він погодився допомогти. Так, під час одного зі стримів з Михайлом Рудем вони збирали кошти на Punisher — за 2 години вдалося зібрати 300 000 тисяч гривень! Я тоді була в шоці.

Ми також організовували офлайн-барахолку спільно з “Київ Волонтерський”, на якій продавали книжки, декор, показували кіно, проводили зустріч з Ірою Виговською та навіть підготували фотозону “за донат”.

 Це must have — спілкуватися з колегами та друзями з креативної та волонтерської тусовки, аби спільними зусиллями вигадувати класні проєкти

Я весь час стежила за тим, як іде збір. І коли бачила, що донатів стає менше — знову вигадувала щось нове. Варила борщ, який за донати продавала в ресторані друзів, стояла за баром і готувала коктейлі, писала брендам і пропонувала долучитися до збору, розігравши їхній товар. І так відбувалося постійно. Відштовхуючись від активності та зацікавленості аудиторії, я масштабувала проєкти та думала над новими.


Чи відчули ви за рік втому людей від донатів?

Мені не близький підхід, коли люди виходять з одним-єдиним меседжем: “Ми знаємо, що ви втомилися від донатів, але хлопці втомилися ще більше”. Я вірю, що кожен робить свою роботу там, де він може. Ми прикриваємо тил, поки вони роблять усе можливе там, де вони перебувають.

Звісно, більш ніж за рік війни ми всі в тій чи іншій мірі відчуваємо втому. Але я намагаюся не використовувати цей заклик у комунікації свого проєкту. Натомість я завжди відштовхуюся від того, що близьке людям та що їм подобається. Наприклад, якщо я публікую видання на “Книжковому Punisher” і бачу, що донатів мало — одразу йду і кажу: “Бачу, сьогоднішня книжка вам не дуже сподобалася, але дивіться, в мене є ще одна. Тож розіграймо дві замість однієї”. Якщо бачу, що конкретна книжка викликає захват в аудиторії — йду до друзів та знайомих і намагаюся знайти конкретне видання, щоб розіграти його. Загалом я намагаюся робити все це з любовʼю, адже відчуваю, що люди, які зібралися навколо мого проєкту, супертеплі та доброзичливі.

 Я намагаюся робити все це з любовʼю, адже відчуваю, що люди, які зібралися навколо мого проєкту, супертеплі та доброзичливі

Мене підтримало багато моїх друзів та знайомих, які відкривали банки на свій день народження та збирали донати на Punisher. А також колеги, які читали багодійні лекції у Bazilik School. А мій друг Женя Зінгерман взагалі проводив консультації для бізнесів, після чого всі зібрані кошти передав на мій збір. Тому я вважаю, що, обʼєднучи зусилля, ми всі можемо робити щось корисне та отримувати позитивні емоції від донатів.


Порада від Марини Батуринець 

Я прагну, щоб ми не залучали людей донатити через відчуття сорому. Адже допомагати потрібно не тому, що “комусь важче, ніж тобі” чи “ми всі втомилися, але нам треба триматися далі”. Волонтерство не через біль та страждання екологічно чистіше. І цю думку я часто чую від великих волонтерських обʼєднань та людей, які системно ведуть волонтерську діяльність.

Мені не відмовила жодна людина, до якої я прийшла з проханням про допомогу

Мені не відмовила жодна людина, до якої я прийшла з проханням про допомогу. Когось я просила зробити дизайн картинки, а до когось зверталася з потребою побрейнштормити над ідеями, як-от було з “Київ Волонтерський”. Це все були люди, що оточують мене в професійному та особистому житті. І я впевнена, що ви також можете знати, до кого звернутися по допомогу чи пораду. До того ж нині багато креативних агенцій співпрацюють з фондами та волонтерами і безплатно створюють для них проєкти. Головне правильно описати свій запит і проблему, яку агенція може допомогти вам розв’язати. І якщо ви розумітимете, що звернулися за адресою — навряд вам відмовлять.

Я б також радила людям, які займаються волонтерською діяльністю, спостерігати за тим, що відбувається навколо, стежити за іншими волонтерами й цікавитися, чим живуть українці зараз. Декілька разів до мене приходили з проханням “позичити” ідею з розіграшем книжок. Я завжди відповідаю: “Якщо це допоможе вам закрити збір, то звісно”. Ми всі зараз працюємо на перемогу, і жоден адекватний волонтер не буде біситися з того, що його ідею запозичив хтось інший. Головне не нахабніти й не висвітлювати у ЗМІ це так, ніби ви першими вигадали якусь методику донатів.

 Ми всі зараз працюємо на перемогу, і жоден адекватний волонтер не буде біситися з того, що його ідею запозичив хтось інший

І насамкінець раджу всім зупинитися й послухати пісню Васі Байдака “Просто скинь донат”. Я її обожнюю.


Читайте також у рубриці Зсередини
/ Амбасадори для В2В бізнесу та ефективні відносини з ними
Історія виробника обладнання для б’юті-майстрів ÜLKA
/ 10 років роботи: «Будинок “Слово”. Нескінчений роман»
Ексклюзивні деталі про шлях фільму до кінотеатрів
/ Українські традиції в дизайні приміщень та архітектурі – без шароварщини
Поради від архітекторки Катерини Ярової
Аукціони, унікальні продукти, ютуб і менторство
Які танці з бубном вигадують благодійники, щоб збирати кошти на відбудову шкіл
Як створити й провести подкаст?
Розмова зі співведучими та героями подкаст-каналу «У чому виклик?»
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень