Історії

Як українка запустила власне онлайн-медіа в США

Історія Божени Шеремети, яка запустила феміністичне медіа “The Hustle Is Female” без грантів, банерної реклами та редакції журналістів
Данилюк Даяна, 23.01.2020

Ідея запустити власний проєкт виникла у 2017 році, коли я залишила пост CEO в медіа-стартапі про IT. Тоді досвід роботи на лідерській позиції допоміг мені зрозуміти, що я феміністка. Мені довелося відчути на собі вплив сексизму та ейджизму (ред. — дискримінація людини на підставі її віку), тому що не всі здатні сприймати молоду дівчину як керівника. Я зрозуміла, що хочу займатися справою, яка б мотивувала інших жінок реалізовувати свої амбіції, не боячись осуду та булінгу через стать чи зовнішній вигляд.

В контексті бізнес-партнерств, не всі жінки готові тобі допомогти стати ментором, поділитися контактом чи досвідом. У чоловіків “братерство” та щирі бізнес-стосунки розвинені значно більше, ніж у жінок. У нашому середовищі є відчуття гострої конкуренції й, заглиблюючись у вивчення феміністичного руху в Штатах, я захотіла створити спільноту, яка транслювала б жінкам певні меседжі та поради.


Я створила сторінку на Facebook під назвою “The Hustle Is Female”, не знаючи, буде це онлайн-платформа, додаток, медіа чи просто група. Мені потрібно було з чогось почати


Перші підписники, сайти та соцмережі

Перший сайт був створений через платформу Medium, на якій можна робити запити авторам статей і включати їх матеріали у свої публікації. До команди я долучила SMM-менеджера, який допомагав дистанційно зі створенням контенту для Facebook. Коштів наймати журналіста не було, як і часу редагувати статті, тому перші пів року ми генерували наш контент з компіляції уже написаних текстів. У той же час почали створювати власні графічні пости.

Золотою жилою для нас стала промоція через групи у Facebook, адже реклама була дорогою. В Україні активних груп з щоденними обговореннями не багато, а в Штатах лише в одному секторі жіночого підприємництва їх тисячі. У них зазвичай суворі правила, і ти не можеш спамити промо-постами, але немає заборони на value posts (“пости користі”) — поради для ведення бізнесу, продуктивності тощо. Так ми почали збирати перших зацікавлених підписниць із США.

Коли платформа Medium змінила функціонал публікацій і функція додавання статей інших авторів зникла, ми перейшли на інший майданчик — Strikingly. Надсилати запити авторам на включення їх статей на наш новий сайт було ризиковано, але їх коментар підтвердження фактично надавав нам дозвіл на публікацію. В той же час ми хотіли налаштовувати можливість монетизації за рахунок банерів Google Adsense та Audience Network Facebook, але на платформі Strikingly це заборонено.

Тож ми ввели новий формат контенту — live interviews. В тих самих групах Facebook я знаходила цікавих підприємниць і пропонувала їм вийти зі мною у прямий ефір для інтерв’ю. Це дало додатковий потік підписників, і ми нарешті завели Instagram, хоча, насправді, профіль в цій соцмережі потрібно було заводити найпершим. Ринок платних колаборацій в Instagram у США дає значно більші чеки. Тоді й почався період активностей, нас почали масово фоловити, шерити пости, тож наш контент зростав пропорційно результатам. Ми створили окремий сайт на WordPress, найняли журналістку та дизайнерку, але навіть з такою невеликою командою потрібно було шукати потужніші канали прибутку.


Робота з брендами в США

Наші головні конкуренти та role models це бренди Girlboss, Bossbabe, Betches та Refinery29.

З інтерв’ю Софії Амуросо, засновниці Girlboss, я дізналася, що середній чек за колаборацію з ними сягає шестизначного числа. Ми б не змогли повторити швидкість їх росту, навіть якби дуже хотіли, але знайшли можливість задовольняти попит на промо у брендів, які не доросли до рівня оплати шестизначних сум.

На початку 2019 року ми створили media-kit і почали розсилати його в різні бренди та агентства із запитом на колаборацію. До цього нас також підвів запит від британського рекламного агентства на проведення з ними промокампанії нового сезону серіалу The Marvelous Mrs. Maisel для Amazon Prime Video.

Бренди ми також шукали через ліди в Instagram, адже в США багато малих підприємств будують персональний бренд саме в цій соцмережі. Таким чином нам вдалося провести першу колаборацію з одним брендом купальників із Австралії — Elka Swim. Наша мета на 2020 рік — зареєструвати торгову марку в Штатах і активно рости в Instagram, тому що тут аудиторія активніше реагує на контент, більш комунікабельна і відкрита. Ми часто отримуємо коментарі, відповіді на сторіз та поширення, але так само тут може “прилетіти” за недотримання балансу толерантності чи інклюзивності.

Одного разу ми додали хештег #blackfeminism до решти інших під фото білої жінки, представниці феміністичного руху. Під цим постом почалося жвава дискусія, що використовувати такий хештег під фото білої жінки недоречно, оскільки він забирає увагу від чорношкірих феміністок. Такої проблеми в Україні я не бачила в жодному з українських медіа, проте і у нас можуть знайти муху на стіні та напасти з хейтом до бренду або автора. 


В Штатах же, якщо ти дотримуєшся толерантності, матимеш позитивну аудиторію, з якою хочеться спілкуватися щодня



Як запускати комерційний проєкт

Щоб не залежати від грантів, інвесторів та їх впливу на контент, я одразу мала на думці робити проєкт комерційним. Щоб він мав потенціал на ринках, де тема жіночого підприємництва та female empowerment вже на слуху і не викликає подиву. Ми обрали ключовим ринок США, а похідними Канаду, Велику Британію та Австралію.

З огляду на попередній досвід роботи в медіа, ще до запуску проєкту, я розуміла, що в контексті прибутку від банерної реклами чи платних колаборацій з брендами в Україні, у нас не було можливості заробляти суми, як в США. Жіночі медіа, які є в Україні сьогодні, на кшталт TheDevochki, більш ніж достатньо покривають ринок. При цьому, попит українських рекламодавців на контент і меседжі, які ми хотіли створювати, як і статус female empowerment в Україні там, де в США він був 10 років тому.

Для тих, хто готується прийняти таке ж рішення, я раджу запастися терпінням і впевнитися, що це ідея, над якою ви готові працювати не один місяць, щоб побачити перші фінансові результати. В такому проєкті важливо вірити в його місію та ідею, а також спробувати різні методи монетизації. Ви повинні знати, що роблять ваші конкуренти, що можете робити й ви, при цьому проєкт повинен бути не лише для збору грошей. Будьте готові до змін, тому що коли покладаєшся на соцмережі у розвитку проєкту, потрібно постійно пристосовуватися до змін в алгоритмах їх роботи.

Читайте також у рубриці Історії
Як працюють татуювальники, подорожуючи Європою
Інтерв’ю з майстринею Катериною Пономаренко
Найкращий піар — той, про який люди навіть не дізнаються. Юла про PR у шоу-бізнесі
Розмова із СЕО PR-агенції YULA Company
“Дуже легко творити в повній свободі. Але дуже складно робити щось вартісне, коли є багато обставин, які тебе обмежують”
Інтерв’ю з Настею Іванічевою
Література може бути різною, але точно не може бути нудною
Літературний критик та куратор Bazilik School Євгеній Стасіневич — про те, чого вчать книжки, як розпізнати сильні історії та що любить читач
Показувати райські тревел-будні – не мій варіант. Яна Метьолкіна про роботу тревел-блогерки
Як робиться контент, чим блогер відрізняється від журналіста та що сталося з індустрією на карантині
Інші статті за темами
Історії
Я працюю
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень