Зсередини

Я працюю SMM-ником у гастросфері

Про роботу SMM-ників “Китайського привіту”, “Каштана”, White noise, Kachorovska Cafe, Blue Cup та Come and Stay
Данилюк Даяна, 10.03.2020

Ми вже писали про робочі труднощі, стереотипи та заробітну плату SMM-ників. Сьогодні дізнаємось, хто займається соцмережами ресторанів, кав’ярень та кафе; які існують особливості роботи в гастросфері, та чи справді SMM-ники їдять усе, що знімають.


Анна Нафанець,
SMM-ниця Китайський Привіт, Тайський Привіт, В’єтнамський Привіт 
КАТЕРИНА ФЕДОРОВа,
SMM-ниця Каштан 
Надія Пучкіна,
SMM-ниця White Noise

Андрій Хіміч,
SMM-ник Kachorovska Cafe
Настя Федоренко,
SMM-ниця Blue Cup та Сome and Stay


Чому гастросфера?

КАТЕРИНА ФЕДОРОВА:

Раніше я вела декілька закладів у Дніпрі — міські кафе, літнє кафе-ресторан, а ще була SMM-ницею гастропроєкту “13 Шефів: Дніпро”. Гастросфера — моя улюблена. Я люблю їжу, і для мене вона — не лише для закриття базових потреб за Маслоу. Це мистецтво, до того ж візуальне, тому що через картинку й текст людині потрібно передати смак їжі, насолоду від місця та його атмосферу.

Анна Нафанець:

Роботу в гастросфері я почала з “Китайського Привіту” три роки тому. Тут особливо важлива гостинність та турбота про гостей, навіть у соцмережах. А ще я вважаю, що їжу люблять усі, тому з нею легко працювати.

Настя Федоренко:

У 2015 році я працювала бариста в “найінстаграмніших” кав’ярнях на той час — Make my cake і “Білий кит” в Одесі. Спочатку я робила фотоконтент і вела сторінку кав’ярні на волонтерських засадах, а згодом мені довірили ведення акаунту.

Сьогодні я працюю у Blue Cup, з яким мене звела школа комунікацій Bazilik School — із власницею кав’ярні я познайомилася під час лекції, яку проводила у школі. Також я роблю пости в Instagram кав’ярні Come and Stay. Це місце, куди я прихожу ледь не щодня, тому що живу поряд. Я добре знаю, які люди відвідують цю кав’ярню, яка команда там працює. Тож мені запропонували робити декілька постів на тиждень для Instagram.

Я завжди раджу людям, які не знають, як почати кар’єру SMM-ника кав’ярні чи кафе, просто ходити у заклад, вивчати його. А коли ви добре знатимете tone of voice цього місця — запропонувати свої послуги.

Надія Пучкіна:

Із соцмережами закладів я маю справу уже близько року, хоча до цього в гастросфері не працювала. За цей час багато спостерігала за відмінностями роботи київських кафе та ресторанів.

Мене завжди цікавила культура їжі — історія страв і продуктів, принципи їх поєднання, вплив на здоров‘я та самопочуття. Мені подобається фуд-фотографія і погляд на їжу,  як на характерний об’єкт з певною формою та текстурою.

І тут важливо робити все швидко — знімати страву у її найсвіжішому вигляді, постійно слідкувати за змінами у меню або на кухні та відповідно коригувати контент-план.

Що входить у ваші обов’язки?

Андрій Хіміч:

До моїх обов’язків входить робота з фото, сторіс і текстами, з якими мені іноді допомагає копірайтер Kachorovska Atelier. Я не позиціюю себе як SMM-ник, я швидше фотограф їжі, який вигадує підписи.

Гадаю, одна людина не може робити все однаково класно, тому потрібна команда. Проте, у маленьких кав’ярнях зазвичай це неможливо.

Анна Нафанець:

У нашому маркетинг-відділі п’ятеро людей. Я відповідаю за створення контенту для “Привітів”, веду Instagram і Facebook, комунікую з підписниками. А разом з командою ми брейнштормимо, генеруємо ідеї і створюємо стратегію.

Катерина Федорова:

У “Каштані” я веду акаунт, створюю стратегію та контент-план. Ми не користуємося рекламою, тому всі потреби я закриваю самостійно.

У гастросфері різниця завжди у цільовій: вік, сімейний статус, рід діяльності, інтереси — всі ці характеристики грають важливу роль в SMM. Тому головне завдання SMM-ника — вивчити свою аудиторію. Потрібно скласти портрети користувачів, дізнатися їхні потреби, смакові уподобання і на базі цих знань побудувати комунікацію.

Моя перевага в тому, що я бачу свою цільову щодня, і можу взаємодіяти з нею не лише онлайн.

Надія Пучкіна:

Над соцмережами White Noise я працюю разом з командою агенції “Гроза” — мені допомагає копірайтер і таргетолог. На початку місяця я разом з фотографом проводжу зйомку, що становитиме основну частину контент-плану. Для неї обираю нові та найбцікавіші позиції з меню, визначаю загальний настрій фото, шукаю референси та прописую окремі кадри. З отриманих фото складаю контент план, за яким публікую пости декілька тижнів. Паралельно я знімаю сторіс, відповідаю на повідомлення та коментарі, стежу за активністю на постах і сторіс, щоб налаштувати рекламу, та комунікую з командою ресторану.

Настя Федоренко:

Я роблю два контент-плани: таблицю і окремий план для віжуалу, щоб акаунт мав гармонійний вигляд. Куштую позиції з меню, щоб потім краще їх описати, відповідаю на коментарі та дірект, налаштовую рекламу і пропоную ідеї для рубрик. Їх я черпаю з подорожей і нових закладів, а референси знаходжу в зарубіжних кав’ярнях. Я підписана на десяток шефів, кондитерів та менеджерів різних закладів.

Моє головне натхнення в роботі — команда. Мені пощастило працювати із супергероями. І все, що залишається — передавати цю любов завдяки публікаціям у соцмережах.

Які формати використовуєте?

Катерина Федорова:

Ми використовуємо найпростіший формат і будуємо дружні стосунки з гостями — фотографуємо їх за улюбленою справою у кафе, повідомляємо про новинки, публікуємо світлини з їжею та напоями. Також розповідаємо про персонал у форматах: “що ви не знали про наших бариста” та “ми знаємо вподобання кожного гостя”.

У нас дзеркальний контент між Facebook та Instagram, тобто пости однакові в обох мережах. Різниця в тому, що Instagram — це більше про момент, тому що там є сторіс. Facebook — це плани і спогади, у ньому є можливість створювати майбутні івенти і завантажувати альбоми спогадів з минулих подій. І звичайно, круто, що наші гості через Facebook можуть відмічати відвідування “Каштана” зі своїми фото і шерити наші публікації собі на сторінку. І на відміну від Instagram, у Facebook є можливість розміщувати матеріали про нас із інших джерел, додаючи лінк.

Сторіс — це важливі новини й акцент на «тут і зараз». Ми публікуємо напої та десерти, які є в наявності, або гру в настільний теніс, тому що сьогодні вдала погода. Нас часто відмічають на фото, тому ми також робимо репости і користуємося UGC-контентом.

Фотографувати людей — це частина моєї роботи. І фото людей у стрічці подобаються всім. Вони круто оживляють наших підписників і ведуть до комунікації в коментарях і в директ.

Анна Нафанець:

Ми використовуємо і фото-, і відеоконтент, а також анімації і графічний дизайн, тому що хочемо, щоб контент був живим. Публікуємо сторіс щодня, тому що це класний інструмент для інтерактиву та діалогу. Ми любимо використовувати опитування, репостити сторіз наших гостей і робити це у форматі гри та жартів.

Коли ведеш декілька акаунтів одночасно, то важливо розподіляти увагу між ними й однаково любити кожен. Одна з наших цілей — щоб користувач міг одразу зрозуміти, на сторінку якого закладу з мережі він потрапив. У кожного “Привіту” свій “характер”, і ми намагаємося передавати це через контент. Для “Тайського Привіту” ми купили камеру і робимо знімки зі спалахом, у “Китайському” розповідаємо про життя закладу і його команду, а “В’єтнамський” — це street food зі своєю історією.

Крутий результат віжуал може дати лише в комплекті з текстом — контент повинен бути цікавим, тоді він не набридне. А постити потрібно тоді, коли є що сказати, інакше пости не працюють.

У нашіх Highlights закріплена інформація для тих, хто вперше потрапив на сторінку, та підписників, які пропустили важливу інформацію у сторіс. Це зручно — людина, зайшовши на сторінку вперше, отримує максимум потрібної інформації.

Надія Пучкіна:

Концепція White Noise — французьке бістро. Їжа тут приваблива і зрозуміла. Це місце, куди можна прийти як для роботи наодинці, так і для відпочинку з рідними, друзями і домашніми улюбленцями. Аудиторія дуже широка, тому стиль комунікації нагадує європейські міські заклади — дружелюбні й відкриті.

Більшість позицій у меню справжні comfort foods: тости, сирники, супи, картопля фрі та паста. Вони нагадують про дитинство і пробуджують теплі почуття. Із цих спогадів і з’явилася ідея знімків на плівку, які робить Катя Олійник.

Щодо сторіс — це фото та відео актуальних у меню страв та напоїв, анонси заходів, вакансії і просто моменти з життя ресторану. Наприклад, щоп’ятниці у нас проходять вечори вінілу — і мій вечір традиційно починається у White Noise. Підписники мають змогу прийти й послухати музику, яку грають цього разу. Сторіс, як і пости, я викладаю у будні дні, а у вихідні переважно передаю естафету гостям і публікую найкращі фото зі згадок.

У текстах ми коротко розкриваємо історію, що не потрапляє у кадр. Наприклад, що паста — улюблена страва більшості працівників BURSA, що матча найсмачніша на мигдалевому молоці, або що усміхнена дівчина на знімку — постійна гостя ранкового шведського столу. Тексти для White Noise — як легка та невимушена розмова з другом, з яким хочеш поділитися найцікавішим.

Чи потрібно змінювати формати?

Андрій Хіміч:

Пастка ресторанних інстаграмів у тому, що, коли сфотографував їжу, то одразу вважаєш себе фотографом, а значить “і так підійде”. Хоча насправді потрібно завжди привносити в зйомку інші жанри: портрет, пейзаж, індастріал чи натюрморт.

Щоправда, потрібно бути готовим, що ці зміни сподобаються не одразу. Для натхнення я намагаюся використовувати свої знання з режисури, особливо для зйомки відео. Pinterest, хоч і допомагає з ідеями для фото, але особисто мені він набрид через однаковість.

Настя Федоренко:

Важливо передавати мікроклімат всередині команди закладу. Якщо ти постиш, як у вас класно і весело, а гості приходять і бачать незадоволені обличчя бариста за стійкою або хамську поведінку від офіціантів — жодні тексти і хороший візуал не допоможуть.

Instagram кав’ярні, кафе чи ресторану повинен зчитуватися. Особисто я, коли кудись іду, завжди хочу знати, якою на вигляд буде моя їжа чи якої якості каву я вип’ю. У текстах важливо описати те, що на фото. Адже гарний віжуал — це круто, але яка з нього користь, коли я не зможу пояснити офіціанту, що саме хочу.

П’ять років тому не було такого розвиненого поняття, як комунікаційна стратегія. Але коли проводиш за баром по 13 годин і щодня спілкуєшся з гостями, найкраще розумієш портрет цільової, дізнаєшся, що вони хочуть і що їм болить.

Сьогодні, звичайно, комунікаційна стратегія вводить тебе у життя закладу, коли лише починаєш працювати і переймати атмосферу. При цьому, в ідеалі, SMM-ник усе одно повинен бути “по ту сторону” стійки: спілкуватися з гостями та командою, щоб краще їх розуміти і передавати характер місця.

Утім, експерименти з форматом не завжди можуть дати очікуваний результат. Коли ваш заклад про людей, то робіть акцент на них, знайомте гостей з ними, але не забувайте про їжу та меню. Якщо ваших підписників або гостей цікавить продукт, наповнюйте стрічки ним — будь то чашка кави, яку негайно закортить випити, коробка з десертами, якою можна поділитися з друзями, чи сніданки, які давно хочеться зробити недільною традицією.

Катерина Федорова:

Змінювати формат потрібно, тому що все може набриднути. Проте робити це варто не різко і методом спроб, беручи до уваги та аналізуючи реакції підписників. Важливо зберігати власний стиль, щоб вас усе ще впізнавали.

Я не шукаю натхнення для “Каштана” за його межами. Тому що саме у кав’ярні панує атмосфера, за якою всі приходять. Наш головний референс — це картинка, яку ми бачимо, а завдання — передати цю атмосферу завдяки соцмережам. Адже люди не тільки п’ють смачну каву і їдять улюблені десерти, вони ловлять натхнення.

Читайте також у рубриці Зсередини
Що відбувається на медіаринку в Україні та світі
Визнання сфери як “життєво важливої”, фонди підтримки, звільнення від податків та допомога журналістам, що залишилися без роботи
Чому люди бояться починати власний бізнес? Відповідає психолог
Як почати власну справу, що заважає на старті, звідки беруться страхи
Як обробляти фото на телефоні: поради фотографів
Улюблені додатки Сергія Сараханова, Катерини Максименко та Насті Федоренко
Важливо сформувати власний голос у цьому «жаб’ячому хорі». Думки трьох підприємців про бізнес і комунікації
Підсумкова частина проєкту WOOO AGENCY
Про зміну бізнес-моделі, підходу до контенту та вплив карантину на Oh My Look! і G.Bar
Поговорили із засновницею Лєрою Бородіною та маркетинг-директоркою Настею Іванічевою
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень