Зсередини

Як робиться віжуал для брендів

Чотири креаторки контенту про свою роботу
Чередніченко Анастасія, 03.12.2019

Сьогодні візуальна складова бренду – один із головних факторів промоції. Всі хочуть потрапити в 90% інформації, яку людина отримує очима, і ніхто – в інші 10%. Ми запитали чотирьох креаторок візуального контенту про робочий процес, тренди у фото та особисті підходи до створення віжуалу.

Поліна Гребенік
контент-креаторка
Анастасія Федоренко
смм, контент-менеджерка, фотографиня, лекторка в Bazilik
Ліза Руда
фото/відеографка, режисерка
Марія Оз
режисерка, visual artist

Для яких брендів робили віжуал?

Поліна Гребенік:

Я працюю з Oh My Look!, G.Bar, The Body Wear, Guzema Jewerly, Total White, IQOS та іншими класними брендами. Працюю на фрілансі та люблю кожен проєкт.

Анастасія федоренко:

Я люблю працювати з ресторанною сферою – це завжди про цікавих людей, смачну їжу, гарні місця. Чотири роки працювала в Одесі та Києві з кондитерською Make my cake, Білий кит, Frebule. У межах однієї компанії працювала з сімома нашими закладами та одночасно працювала баристою – це був цікавий досвід, який загартував мене. Потім повністю перейшла в сферу SMM та візуального оформлення. Роблю віжуал для школи Bazilik і продовжую працювати з кав’ярнями The Blue Cup та Come and Stay. Працювала з брендом одягу Маші Єфросиніної Mashsh.

Ліза Руда:

У фотографії зараз згадаю не так багато. В основному це українські бренди одягу: наприклад, Марі каже “Так!” або Baby Shop. Декілька разів ми працювали зі Spell Chocolate, але шоколадки виявилися занадто складними і спокусливими моделями.

Відеороботами я можу похизуватися більше: у першу чергу, це Oh My Look!, G.Bar, SO DODO, Lavla і Big Plans Club. Також я працюю з Guzema jewerly, Upgrade Yourself, Have a rest, Eshak та Omelya T-Dress.

Марія Оз:

Я працювала з Mitsubishi, Planeta Kino, Nivea, Oh My Look&G.bar, Sndct, Sandora, Sony, Good Wine, Prostor, Hilton, Галичина, Монобанк, Кураж Базар, Yaro, ШО, Helen Marlen Kids.

Я люблю працювати з ресторанною сферою – це завжди про цікавих людей, смачну їжу, гарні місця


Поліна Гребенік:



Навіщо брендам робити фото?

Поліна Гребенік:

Брендам потрібні фото, щоб продавати і закохувати людей в естетику свого продукту.

Анастасія федоренко:

Фото брендам потрібні для того, щоб візуально познайомити глядача з атмосферою, продуктом, командою проєкту. Зблизити аудиторію з брендом і зробити його впізнаваним, викликати емоцію та бажання бути частиною ваших цінностей.

Ліза Руда:

На питання “навіщо” можна відповісти просто – щоб продати продукт.

Комерційна фотографія ділиться на дві категорії: фото продукту та іміджеві знімання.

Бренду потрібно фото продукту, щоб презентувати асортимент і максимально детально передати вигляд товару покупцю. Часто це технічні знімання продукту в його “природньому середовищі” та/або на однотонному фоні.

Іміджеве знімання, у свою чергу, має більше простору для креативу. Його задача – здивувати, надихнути і захопити увагу покупця.

На прикладі брендів одягу: фотознімання продукту – лукбук і каталожка, а іміджеве – кампейн.

Марія Оз:

Фото потрібні для того, щоб про бренд дізналися. Якщо тебе не існує в інтернеті сьогодні, то тебе не існує взагалі. Немає часу розказувати про себе, потрібно показувати. Показати можно або відео, або фото. Ось і все.

Брендам потрібні фото, щоб продавати і закохувати людей в естетику свого продукту


Анастасія федоренко для make my cake:


Як робити фото для брендів?

Поліна Гребенік:

1. Мета

Що ти хочеш, щоб людина зрозуміла, подивившись на фото.

Мої улюблені кадри – естетично гарні. Коли не продають у лоб, а розповідають історію. Якщо мені естетично гарно, звичайно, я зайду на сайт і знайду потрібну мені річ у лукбуці.

2. Ідея

Я дуже люблю те, що народжується у творчому безладі, але набагато приємніше, коли цей безлад структурований і несе за собою трохи конструктиву.

3. Команда

Головне і святе для мене. Я можу тягнути на себе ковдру і казати: “Та я й сама все можу!”, але навіщо? Класна командна робота дорівнює якісному результату зйомки.

Анастасія федоренко:

Робити візуальне оформлення потрібно, відштовхуючись від аудиторії та цінностей бренду. Не весь гарний контент ефективний, і якщо глядачам не важлива естетична наповненість віжуалу – то до них потрібно знайти підхід. Якщо ваша аудиторія – візуали, важливо підбирати кольорову гаму, реквізит, слідкувати за якістю знімків.

Робіть оригінальний контент. Люди не запам’ятовують те, що вони вже бачили. Так працює візуальне сприйняття – людині потрібні знаки, кольори, відмінна від інших стилістика.

Використовуйте і запроваджуйте фірмовий стиль, вигадуйте ідеї, які на фото будуть відображати властивості продукту/послуги і запам’ятовуватимуться.

Зрозумійте, який віжуал потрібен вашому бренду: на мобільний телефон,  професійну камеру чи з додаванням графічного дизайну. Чи потрібні відеоролики або анімації, щоб краще передати настрій.

Ліза Руда:

Фото робляться руками і трохи головою. Особисто я не вигадую стиль бренду. До мене завжди звертаються клієнти зі своїм готовим баченням, філософією, брифом (плюси в кармі за це) та референсами.

З цієї точки зору робота фотографа виглядає дуже технічною – ти отримуєш ТЗ і виконуєш його. Я думаю, що професіоналізм проявляється у вмінні додавати креативні деталі і зберігати свій стиль у фотографії, не знищивши при цьому стиль самого бренду.

Марія Оз:

Спочатку потрібно познайомитися з брендом, відчути його та уявити ідеальну картинку, що розкриватиме суть компанії. Потім слід домовитися з власниками бренду “на березі”, щоб усі розуміли, на який результат очікувати. А далі – погнали.

Я думаю, що професіоналізм проявляється у вмінні додавати креативні деталі і зберігати свій стиль у фотографії, не знищивши при цьому стиль самого бренду


Ліза Руда:


Який підхід до фото у вас?

Поліна Гребенік:

Спершу мільйон разів уточнюю в замовника, що йому важливо отримати в результаті, потім до дірок затираю Pinterest, перебираю всі свої збережені, намагаюся не провтикатися і кайфонути в процесі роботи.

Анастасія федоренко:

Спершу я знайомлюся з брендом: про що він, про кого, чи є брендбук, фірмові кольори. Знайомлюся з командою і брифую людину, з якою безпосередньо домовляюся про знімання. Розумію настрій проєкту і далі планую, підбираю реквізит. Найважливіше в зніманні – це підготовка. Якщо продумати всі деталі, то знімальний процес буде набагато швидшим та якісним.

Ліза Руда:

Особисто я роблю відео для брендів. З фото також працюю, але зараз вже набагато рідше та менше. Світ змінюється – запити на контент і віжуал ростуть, тому мене й “перекинуло” в сусідню сферу.

Я завжди знімала на фотокамери. Спочатку це були зеркалки Canon (від 500D до 6D), а коли потрапила у відеосферу, взяла собі Sony.

Я ніколи не працювала з контентом на телефон, хоча щиро захоплююся роботами деяких mobile-фотографів – “у сенсі на телефон?” У мене виникає подвійний шок, коли ці люди знімають предметку. Фото без моделі – мій біль. Понад усе я люблю знімати для брендів одягу, а ресторанам зазвичай одразу відмовляю.

Марія Оз:

Фото для брендів я роблю, керуючись власними відчуттями та згодою власників або менеджерів, які керують проєктом. В основному знімаю анімації – це доволі складний і трудомісткий процес, що потребує багато часу та уваги до деталей. Немає якогось одного рецепту/гайду, який допоміг би взяти й зробити. Ідея народжується зазвичай сама, а процеси можна налагодити лише постійною практикою.

Немає якогось одного рецепту/гайду, який допоміг би взяти й зробити. Ідея народжується зазвичай сама, а процеси можна налагодити лише постійною практикою


Марія Оз:


Які тренди у фото існують сьогодні?

Поліна Гребенік:

Відсутність штучності. Чим чистіше, простіше і природніше кадр, тим краще. Сюди ж мода на плівкові кадри, нестандартних моделей, акцент на сучасній культурі та інтересах молоді в цілому.  

Анастасія федоренко:

 Еко-тема

Зараз важливо не використовувати в якості реквізиту багато пластику або реквізит, який після використання на зніманні не перероблюється (наприклад, бризки кави на футболці баристи, які не відпираються – футболку в результаті викинуть). Підтримка соціальних та екологічних проблем у вашому контенті – дуже важливий фактор у створенні вашого віжуалу.

 Мінімалізм

Залишається в топі візуальної комунікації. Простота і зрозумілість – наше все.

 3D принцип

Об’ємні предмети, принцип “левітації” дуже актуальні у фото і викликають wow-ефект у глядача.

 Плівкові фото

Якщо у вас немає можливості знімати на плівку, цього ефекту не складно досягти, використовуючи додатки. Це завжди дуже атмосферні фотографії, які передають відповідний, ламповий настрій.

 Натуральність

Зараз у фото цінується момент, в який був зроблений знімок – і важливо, щоб цей момент був природнім, з мінімумом фотошопу. Якось я прочитала дуже гарне формулювання: раніше всі знімали життя, у якому всі хотіли б жити, а зараз ми просто передаємо те, як ми живемо.

Ліза Руда:

Мій найбільш неулюблений тренд – no retouch. Я думаю, що багато фотографів сприймає його занадто буквально і халтурить. “No retouch” – це не про фото без особливих зусиль. Це складна робота зі світлом, кольором, налаштуваннями камери і (шок!) ретушшю. Професіонали вміють робити непомітну ретуш. Прекрасні приклади: Данил Каістро та Люба Погоріла.  Я дуже люблю якісну глянцеву фотографію.

На жаль, у халтурах і хайпі “фото без ретуші” винен клієнт. Зазвичай брендам потрібні вже готові фото за схемою “багато, дешево і на вчора”. Тому падає якість ринку.

Ще один тренд – звичайно, фото на плівку. Гарні плівкові фотографи ще одні wow-люди– “у сенсі не можна одразу подивитися?” Особисто я тащуся від робот Євгена Шишкіна – він живе в Москві і знімає фешн на середній формат.

Якісна плівкова фотографія – це тонка і складна робота. На жаль, і тут фотографи знайшли обхідний шлях у вигляді пресетів з ефектом плівки. Іноді на цифрових знімках вони виглядають класно, а іноді зовсім недоречно. У будь-якому разі, справжню плівку точно ні з чим не порівняти. 

Марія Оз:

Відчуваю, що зараз усе відходить від вилизаності та прямує в бік натуральних фото та відео, що викликають емоції, а розкладки предметів на кольоровому фоні – це вже нудно.

Якось я прочитала дуже гарне формулювання: раніше всі знімали життя, у якому всі хотіли б жити, а зараз ми просто передаємо те, як ми живемо

Читайте також у рубриці Зсередини
Чому виходити з карантину — складно. Відповідає психолог
Чого краще не робити, чому немає сил та як впоратись із вигорянням
“Ми не пропустили жодного сезону з 1997 року”. Ірина Данилевська про все, що відбувається з Ukrainian Fashion Week під час пандемії
Про роботу на карантині, перехід в онлайн і соціальну відповідальність
Що відбувається на медіаринку в Україні та світі
Визнання сфери як “життєво важливої”, фонди підтримки, звільнення від податків та допомога журналістам, що залишилися без роботи
Чому люди бояться починати власний бізнес? Відповідає психолог
Як почати власну справу, що заважає на старті, звідки беруться страхи
Як обробляти фото на телефоні: поради фотографів
Улюблені додатки Сергія Сараханова, Катерини Максименко та Насті Федоренко
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень