Кейси

Всі. Свої разом з Музеєм Голодомору та Pictoric презентували вітрини до Дня вишиванки

Проєкт «Своя вишиванка. Своя історія» розповідає про феномен вишиванки в минулому та сьогоденні
Чуловська Наталі, 20.05.2021

З нагоди Дня вишиванки, який цьогоріч відзначають 20 травня, “Всі. Свої” разом із Музеєм Голодомору та спільнотою українських ілюстраторів Pictoric розробили нові вітрини в магазині на Хрещатику, присвячені традиційному вбранню. Ми розпитали, як створювали вітрини і чому бренд обрав саме такий спосіб комунікації.



Вітрини як голос

Головна мета проєкту — нагадати про важливість історії Голодомору-геноциду, що мав на меті не лише знищити народ, а й пригнічити та понівечити українську культуру, мову, традиції, а також дослідити феномен вишиванки в минулому та сьогоденні.

Ганна Луковкіна

«Наші вітрини — наш голос. Щодня їх бачать тисячі людей — і українці, й іноземці. Упродовж історії наших вітрин на Хрещатику ми робили й соціальні, і політичні, і культурні колаборації. Уперше в наших вітринах розмістилася частинка музею.

Разом з Музеєм Голодомору ми хочемо сказати аудиторії: не носіть старовинні сорочки, не викидайте їх і не ріжте — віддайте їх до музею, а для себе оберіть сучасну вишиванку від локального бренду, яка розпочне вашу особисту історію», — говорить засновниця проєкту “Всі. Свої” Ганна Луковкіна.


Пам’ятаю. Ношу. Зберігаю

У межах проєкту вітрини поділили на дві частини. В одній із них представлені автентичні предмети українського одягу з приватних колекцій, а в іншій — сучасні моделі від українських брендів. У вітринах демонструються вишиті сукні, сорочки, корсетка, спідниця та хустки наших предків — одяг, який у 1932–1933 роках фактично допоміг їм вижити. Наприклад, вони обмінювали вишитий одяг на склянку борошна чи жменю квасолі або ж, навпаки, берегли його попри все й передавали наступному поколінню як пам’ять про вціліле.

Тлом для одягу стали ілюстрації з українськими орнаментами від Pictoric. Елементи традиційних візерунків, збільшені в сотні разів, творчо переосмислила ілюстраторка Олена Старанчук. Щоб показати тяглість української вишивки від минувшини дотепер, ілюстрації доповнили історичною та сучасною фотографією. На історичному знімку 1927 року традиційний одяг демонструють 17-річні Ярина, Гапка й Мотря із села Івангород Олександрівського району (Кіровоградщина), а на сучасному — модель з однієї зі зйомок “Всі. Свої”.

Історичне фото
Сучасне фото

Олена Старанчук

«У вітринах магазину можна побачити динаміку вишивки, що збільшена в сотні разів. Такий масштаб дає нам зрозуміти, що вишивка на одязі не втрачає актуальності й досі. Це певний код, символ національності, який ми несемо та яким пишаємось. Завдяки цьому перехожий зможе відчути, що кожен з нас творить свою історію», — говорить співкураторка Pictoric Олена Старанчук.

Слоган кампейну — “Пам’ятаю. Ношу. Зберігаю” — винесли на центральні вітрини, а коротку інформацію щодо проєкту розмістили в нішах біля магазину, щоб перехожі мали змогу ознайомитися детальніше.

Ольга Сиротюк

«Концепція проєкту з використанням вітрин на головній вулиці міста розповідає про історію вишиванки в часи Голодомору і зараз, закликає українців досліджувати історії своїх сімей, відвідувати Музей та передавати до нього експонати, які нам дуже потрібні. Водночас це можливість для Музею вийти за його межі, стати видимішим, сучаснішим, ближчим до вулиць та людей.

Через QR-код, розміщений на вітрині, користувачі переходять на сайт Музею, де можна прочитати історію фото з вітрини та експонатів Музею. Також сформульовано заклик дослідити історії своїх родин та передати експонати до музею.

Часто, коли ми кажемо «досліджуйте та передавайте до музею сімейні реліквії», відвідувачі хибно уявляють якісь цінні, коштовні речі. Ці ж вітрини – додаткова комунікація про наш постійний пошук музейних експонатів. Чашка / сорочка / фото, які ви маєте вдома, може розповісти неоціненну історію як музейний експонат – про пам’ять, виживання, порятунок чи людську доброту.
 
За декілька днів проєкту ми отримали десятки згадувань у соціальних мережах, коментарі, підтримку та поширення”, — зазначає Ольга Сиротюк, комунікаційниця Музею Голодомору.



Комплексний підхід

До днів вишиванки долучилися шість українських брендів, резидентів “Всі. Свої”, речі яких представили в корнері з етноодягом усередині магазину.

Наталі Чуловська

«Кампейном “Своя вишиванка. Своя історія” ми хотіли показати кожному, що, як і 100 років тому, вишиванка для нас — більше ніж просто річ.Тому важливо продовжувати її носити, купуючи сучасні вишиванки від таких локальних брендів, як ETNODIM, SHKOURA, Kozzachka, 2KOLYORY, Зерно, Коза Дереза та інших.

Щоб зробити етноодяг ще більш привабливим для покупців, ми залучили нашого партнера Visa, який на період кампейну запропонував знижку 20% на речі з вишивкою», — говорить менеджерка з комунікацій та піару Наталі Чуловська.


Побачити вітрини, дізнатись більше про проєкт та придбати сучасні вишиванки можна за адресою Хрещатик, 27. Експозиція буде доступна до 30 травня.


Підтримай нас на Patreon!

 Donate

Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень