fbpx
Кейси

Кейс Вікіпедії: як працює найбільша інформаційна екосистема

Принципи роботи, виклики, кейси та мерч
Коротенко Оля, 11.06.2021

Кілька місяців тому Вікіпедія відзначала своє 20-річчя. Напевно, кожен з вас знає, що це за ресурс, і глобального представлення він не потребує. Однак Вікіпедія має безліч особливостей функціонування і за свою історію назбирала чимало цікавих кейсів.

У цьому матеріалі ми розповідаємо про наймасштабніший інформаційний ресурс і принципи його роботи, а також розбираємо примітні кейси — власне Вікіпедії та супутніх їй проєктів.


Якщо по-простому: Вікіпедія — це сайт, де можна знайти інформацію про все на світі — від народностей банту й символіки биків до резерватів Казахстану і супутників Юпітера. Статті на Вікіпедії можуть писати й редагувати також усі на світі — і професори, і двієчники-восьмикласники. Але, забігаючи наперед, щодо публікацій усе не так просто: “залити” неперевірену інформацію на сайт не вдасться (найімовірніше).

Вікіпедія — це енциклопедія, яка має у своєму описі багато прикметників:

Загальнодоступна — безкоштовний доступ до неї має майже весь світ.

Багатомовна — представлена ​​більш ніж 300 мовами.

Універсальна — можна знайти [майже] все, а якщо знайти не вдалося, то можна написати. Наразі в сервісі представлено вже близько 55 мільйонів статей.

Некомерційна — на сайтах Вікіпедії ви не знайдете реклами. Тут немає системи платної підписки, загалом ресурс не монетизується. За словами виконавчої директорки Вікіпедії Кетрін Мар, “ми не менеджери з продажу — ми бібліотекарі, архіваріуси та інфозалежні”.

Джерело доходу, який покриває витрати на існування ресурсу — це пожертвування користувачів. А покривати є що: утримання великої кількості серверів, зарплати розробникам та іншим працівникам, штаб-квартиру в Сан-Франциско й управління власним фондом “Вікімедіа”, який підтримує інфраструктуру цілої низки вікі-проєктів.



До речі, що таке “вікі” й чому ресурс має таку назву.

З другою частиною зрозуміло — скорочення від “енциклопедія”. Тим паче, слоган ресурсу “Вікіпедія — вільна енциклопедія”, здавалося б, сам наштовхує на етимологію назви. Але ні, “вікі” означає зовсім не свободу, а швидкість. Це слово запозичене з гавайської мови й перекладається як “швидко”.

Є навіть окреме позначення формату ресурсів — вікі. Так називають сайти, вміст яких користувачі можуть змінювати самостійно. Вікіпедія, звичайно ж, не єдиний такий ресурс, але найбільший у світі. Щодня його переглядають більш як 500 мільйонів разів. За місяць сайт налічує 5,6 мільярда відвідувань і 1 мільярд унікальних користувачів. Це сьомий за відвідуваністю сайт у світі, який випереджають тільки Google, YouTube, Facebook, Twitter, Instagram і китайська пошукова система Baidu. Згідно з даними аналітиків компанії SimilarWeb Вікіпедія поділяє сьоме місце з порносайтами XVideos і Pornhub.



У Вікіпедії є принцип вільної форми й відкритого доступу, про які ми говорили вище. Важливо розуміти, що цей ресурс — точно не істина в останній інстанції. Він сам “не гарантує істинність” свого вмісту, оскільки статті не проходять формального процесу експертного оцінювання.

Однак написати й опублікувати абсолютно будь-які дані не можна — публікацію матеріалу можуть схвалити або відхилити інші користувачі. А якщо після оприлюднення в матеріалі буде виявлена ​​дезінформація або образа, то його видалять або виправлять — теж інші користувачі.

Цікаве і просте пояснення принципу роботи сервісу описав Саймон Гарфілд у британській версії Esquire:

“Ви не можете просто взяти й написати, що ваш учитель або начальник — недоумкуватий баран, навіть якщо це повністю відповідає дійсності, і очікувати, що гіперпосилання Вікіпедії зв’яжуть ваше твердження зі статтями про інших недоумкуватих баранів, історії недоумства або іранське походження слова «баран». Інша річ, якщо вашу думку підтвердять опубліковані джерела. Ще на ранніх етапах творці Вікіпедії вирішили, що енциклопедія буде покладатися на інформацію з інших джерел. Саме об’єктивність і нейтральність роблять відомості з ресурсу зрозумілими й актуальними”.

У Вікіпедії є також звід правил, що визначає, яка інформація гідна статті на ресурсі, а яка ні. Наприклад, тема матеріалу повинна бути енциклопедичною, значущою — тобто такою, що набула значного висвітлення в інших авторитетних джерелах (ЗМІ, наукових журналах тощо). У статтях не можна розміщувати особисті непідтверджені теорії, дослідження, ідеї, винаходи, думки, оцінки й критику. Загалом усе повинно бути по факту і з доказами у вигляді гіперпосилань.

Незважаючи на всі ці правила, якість і достовірність величезного обсягу інформації на ресурсі залишають бажати кращого. І якби Вікіпедія не була вікі-сайтом, вона точно не розрослася б до таких масштабів. Якби статті писали автори-професіонали і давали їм експертну оцінку, контенту було б у тисячі разів менше, а його оновлення просто не встигало б за мінливим цифровим світом.



Не обійшлося у Вікіпедії без дискримінацій і гендерного дисбалансу. Жінки менше пишуть і про жінок менше пишуть. Деякі автори, переважно жінки й представники ЛГБТК, скаржаться на особливу форму цькування — все, що вони додають на сторінку, за лічені хвилини видаляють інші редактори. Минулого року Вікіпедія ухвалила новий кодекс правил, щоб боротися з токсичною поведінкою деяких редакторів. Зокрема, із сексизмом та гомофобією.

Виконавча директорка Вікіпедії писала у своєму блозі, що станом на початок жовтня 2019 року тільки 17,82% статей ресурсу були про жінок. Фонд Вікіпедії, своєю чергою, намагається змінити статистику. Наприклад, час від часу організовує так звані редактофони — марафони, на яких жінки збираються разом, виправляють і розширюють статті на жіночу тематику та на теми історії чорної діаспори. Також Вікіпедія збирає людей у творчих кластерах, проводить майстер-класи з роботи з ресурсом і організовує виступи феміністів, блогерів, соціологів і культурологів.


Оскільки Вікіпедія вже давно не просто ресурс, а ціла інформаційна екосистема, нею надихаються для створення власних креативних проєктів. Беруть за основу, пропонують цікаві рішення й демонструють свіжий погляд на, здавалося б, звичайні речі. Ми зібрали кілька таких проєктів-сайтів.

Послухати, як “звучить” Вікіпедія

На Reddit набрав популярності сайт, що дає змогу “почути”, як люди по всьому світу редагують статті у Вікіпедії. Ресурс так і називається — Listen to Wikipedia. Сайт запустили розробники зі студії Hantone. Вони зробили так, щоб кожна правка на сайті мала свій звук: коли якусь інформацію додають, звучать дзвіночки, а коли її прибирають — грають струнні. Мелодія змінюється також залежно від обсягу правок. Зелені кола на сайті позначають зміни, які вносять зареєстровані користувачі, білі — незареєстровані, а фіолетові — боти.


Перетворити матеріал з Вікіпедії в фейкову наукову статтю

Цифрове агентство MSCHF запустило сервіс M-Journal, що дає змогу створювати фейкові наукові роботи зі статей Вікіпедії. В одне з двох полів на сайті потрібно вставити посилання на вікі-статтю або просто вписати її назву. За кілька секунд сайт згенерує “дослідження” зі зміненим заголовком, новою структурою і вигаданим автором. Для надійності кожна стаття створюється у вигляді pdf-файлу, який публікується у фейковому онлайн-журналі. Посилання активне — якщо перейти за ним, можна побачити синопсис статті разом зі збіркою, в якій вона нібито надрукована. Головний нюанс сервісу — підтримуються лише англомовні версії статей.


Подивитися, який вигляд мала б Вікіпедія, якби була всесвітом

Французький програміст Овен Корнек спробував уявити весь обсяг платформи — він представив частину вікі-статей у формі всесвіту. Проєкт розробника називається Wikiverse — це величезна інтерактивна куля, поділена на категорії. Сайт містить 250 тисяч статей, що становить 5% від запасів Вікіпедії. Візуалізація статей не тільки показує обсяг Вікіпедії, а й об’єднує між собою схожі статті, групуючи їх за темами. Гуляти “вікі-всесвітом” краще з лептопа — для телефонів вебсайт не оптимізований.


У Вікіпедії є навіть свій магазин з мерчем. Там можна придбати одяг шкарпетки, олівці, значки, стікери та багато іншого.

Не нехтує організація і колабораціями. Наприклад, у 2018 році американський бренд Advisory Board Crystals і Вікіпедія створили світшоти з логотипом онлайн-енциклопедії і написом Internet Master. Всі кошти від продажу колекції були спрямовані у благодійний фонд Вікіпедії.


Що по висновках?

Вікіпедія — дуже потужна система, яка протягом 20 років допомагає людям по всьому світу з пошуком інформації, а люди, в свою чергу, допомагають сервісу з її поширенням. Інформація у Вікіпедії не завжди правдива і достовірна, оскільки вона не підлягає експертній оцінці. Проте, ресурс встигає за сучасним надшвидким цифровим світом і постійно працює над самовдосконаленням. Створює проєкти і покращує сервіс, щоб протистояти дезінформації, дискримінації та іншим труднощам, які викликають скарги і критику з боку користувачів.


Підтримай нас на Patreon!

 Donate

Читайте також у рубриці Кейси
Від карикатури до символу країни: історія цукрового черепа Катріна
Та його прояви у різних сферах
Принципи роботи Amazon: за книжками “Думай, як Amazon” та “Листи Безоса”
Розповідаємо про співбесіди, непорушну стратегію, внутрішні принципи компанії
Як науковий журнал комунікує на соціальні теми: кейс National Geographic
Розповідаємо про шляхи донесення цінностей, колаборації та власні ініціативи
Рекламні кампанії, які заплямували репутацію світових брендів
Розповідаємо про 7 помилок, яких припустилися через неуважність маркетологів
/ Без смертей на дорогах: як Норвегія комунікує про безпеку руху
Та чи вдасться їм пересадити всіх мешканців на електромобілі
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень