Які книжки читають копірайтери: розповідає Аня Лісовська

Коли просять порадити кілька книжок для маркетологів, піарників, проджектів, то ви очікуєте, відповідно, книжки про маркетинг, піар чи менеджмент.

З копірайтингом історія інакша: класні копіки читають книжки якраз не про копірайтинг. Якщо ви вже працюєте за фахом, то, найпевніше, прочитали всю “програмну” базу, де були Слободянюк, Огілві, Ільяхов і, ймовірно, ще кілька книжок а-ля “мистецтво ефективних текстів: гіпно-нейро-бізнес-щось”. А отже, в книжках такого штибу для вас буде мало нового й корисного. Тому копірайтери звертаються до інших джерел мудрості: літературознавства, мовознавства, художньої літератури, нон-фікшну на нейробіологічні, психологічні та історичні теми тощо.

Тож сьогодні говоримо про книжки, яких вам, імовірно, ще не радили прочитати.

Якщо ви думаєте: “Ну я ж копірайтер, навіщо мені читати «Браму Європи»?”… Відповідаю: щоб навчатися сторітелінгу з першоджерел. Щоб підмічати, як про складне розповідають просто, де автор втрачає вашу увагу, а де — навпаки, неможливо відірватися, хоч очі вже вилазять від читання зі свічками. І це зараз не так про “Браму Європи”, як загалом про будь-яку книжку на цікаву вам тему. Копірайтер уже не може просто вимкнути своє “копірайтерство”: ви завжди будете підмічати хороші моменти, фан-фектс, корисні кейси та вдалі жарти, які десь собі потім можна й поцупити.

Що я читаю зараз:

• “Взаємодія із ворогом” — Адаму Кехейну точно більше пощастило з опонентами, ніж нам усім, але певні корисні поради я для себе візьму.

• The Fran Lebowitz Reader — це щось на кшталт збірки дотепних роздумів про життя, без сюжету, але зі спогадами.
  

Думаю, ви вже зрозуміли, шо це буде нетиповий “список літератури”. Навіщо читати нетипові для себе книжки: щоб переконатися, чи ви точно не любите цей жанр, чи, може, просто не щастило з історіями; щоб помітити в книжці те, що бісить, і покопатися в собі та в тексті: а чому саме воно бісить; щоб несподівано знайти для себе щось цікаве, корисне, чи, може, навіть отримати задоволення.

Як знайти правильну книжку в такому жанрі: відшукайте поціновувача жанру й запитайте, яку книжку він/вона хотіли б забути, щоб знову прочитати вперше.

Ось мої книжки в “не-моїх” жанрах:

• The Hitchhiker’s Guide to the Galaxy — аудіокнигу, начитану Стівеном Фраєм, я б порівняла за відчуттями з “бавовною” на Кримському мості: прям-от кожні кілька хвилин бавовна квітне.
• “Людина у високому замку” — Філіп Дік написав фантастичний роман про те, яким був би світ у разі перемоги країн Осі у Другій світовій.
• “Правда про справу Гаррі Квеберта” — я десь у від’ємному діапазоні любові до детективів, але із цієї книжки взяла спосіб змусити людину прочитати 700 сторінок, коли історію можна розказати за 200.

А якщо згадати, що всі люди складаються із суперечностей, то, в принципі, читайте про будь-кого. Головна умова: людина мала цікавезне життя. Навіщо: бо цікавезним життя стає саме на етапі написання книжки про нього. А в момент проживання цього життя воно, найпевніше, було, скажемо це ніжно, складним. Ми всі живемо у війні, навіть ті, хто фізично не в Україні, — і нам усім потрібна підтримка, щось, що живитиме наші власні внутрішні опори. А ще такі книжки часто насправді непогано написані, адже біографічний нон-фікшн просто не має права на погані тексти.

Що це може бути:

• “Цей день і є життям”. Біографія Астрід Ліндґрен”, Єнс Андерсен
• “Шевченко. Сучасна біографія”, Станіслав Росовецький
• “Роксолана: життєпис”, Олександра Шутко

Або, якщо хочете, — серіал (так-так, це порада дивитися серіал у статті про книжки). Навіщо: ви вже знаєте й любите сюжет, а отже, не будете переживати, що щось не зрозумієте через мову. Тепер у вас буде можливість почути й прочитати те, що ви могли пропустити під час першого прочитання — нюанси. Стилістичні, лексичні, іронічні штучки — всі вони там, у мові.

Ось мої:

• Tales of the Unexpected, Роальд Даль
• The Secret History, Донна Тартт
• Love, Death & Robots як підручник зі сторітелінгу для лінивих

Не зовсім з маркетингу, але для маркетингу. Хай тут будуть одна стара улюблениця й одна нова:

• “Передбачувана ірраціональність” Дена Аріелі: про те, як мозок робить вибір і що на це впливає.

• “Розмови з незнайомцями” Малькольма Гладуелла: про те, як обманути ЦРУ й започаткувати BLM.

З основами роботи копірайтера Аня Лісовська вчить на Copywriting Intensive в Bazilik School. На інтенсиві лекторка розповідає про те, що потрібно знати про бренд і продукт, де компетенції копірайтера перетинаються із коментенціями маркетолога, як сформулювати тон голосу свого бренду, а також де шукати ідеї для текстів.

 Записатися