25-28 квітня Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ) разом з Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів проведе фестиваль «Книжкова країна».
Гості фестивалю зможуть відвідати великий книжковий ярмарок, поспілкуватись із письменниками, взяти участь у майстер-класах, послухати дискусії експертів і лідерів думок, побачити улюблених зірок, цікаво й корисно провести час в освітній та ігровій зонах.
У межах «Книжкової країни» в першому павільйоні й на головній площі ВДНГ відбудеться книжковий ярмарок, де буде представлена література приблизно 100 українських видавництв.
📚 Ми запитали в організаторів та поціновувачів книжок, що вони радять прочитати?
Євген Мушкін, генеральний директор ВДНГ
«Збагнути росію. Свідчення очевидців», Олександр Палій
«Збагнути росію» — добірка історичних документів за останні кілька сотень років, оформлена у зрозумілий та цікавий текст. Книжка пропонує фіксовані на папері спостереження різних іноземців, які жили на територіях, що ми зараз називаємо росією.
Робота наочно демонструє, як культурні особливості людей, що населяли ці землі протягом останніх восьми століть, впливають на поведінку сучасних росіян. Стає очевидно: те, що вони роблять зараз, відбувалося і 300, і 800 років тому. Раджу всім, хто досі замислюється, чому наші «сусіди» саме такі та що із цим взагалі треба робити.
«Плем’я», Себастьян Юнґер
Український переклад заголовка книжки дуже влучно описує її суть. Це робота про повернення з війни й належність до спільноти. А також про те, як воїни об’єднуються в групи, попри безліч відмінностей, заради великої мети. Але після повернення з фронту стикаються з розколотим суспільством, де всі вороже налаштовані одне до одного.
Водночас деякі класифікації вводять відмінності в цих поняттях. ЗМІ розглядають виключно як канал, спосіб або механізм передачі інформації і фактів. Вони не впливають на власне передане повідомлення. А медіа визначають як посередника й учасника комунікації, що важливий так само, як і повідомлення, яке він передає.
Людмила Фіть, директорка фестивалю «Книжкова країна»
«Хто ти такий?», Артем Чех
Сергій «Колос» Мартинюк, письменник, лідер гурту «Фіолет», артдиректор фестивалю «Бандерштат»
«Район Д» Артема Чеха став для мене одним з найзнаковіших зразків української прози 2010-х. Автобіографічний роман «Хто ти такий?» описує знайомі по «Району» черкаські двори і звичаї часів дев’яностих — з енциклопедично скрупульозним зануренням в епоху та побут.
Терплячий юний Тимофій, рідко тверезий «афганець» Фелікс, баба Ліда, мама Люба, тато Льоша; перша любов, зрада, бідність, колючі напівдорослі досвіди, смерть і безкінечна вервечка болючих ініціацій. «Хто ти такий?» — це тонка душевна хірургія в грубих текстурах життя та умовах тотального, всепоглинального дефіциту їжі, уваги, грошей, любові та віри в завтра.
Чех написав ще один неочевидний шедевр: роман-виховання, роман-споминання, роман-забування, роман-осягання. Та відповіді на те саме запитання «Хто я такий?» не дає — та й, напевно, не повинен. Водночас провокує багато роздумів і ностальгічного суму.
«Одна істинна королева. Коронована зорями», Дженніфер Бенкау
Анна Полегенько, книжкова блогерка
Ще одне неймовірне підліткове фентезі, що тільки нещодавно вийшло українською, але вже полонило серця читачів своїм дивовижним оформленням. Сюжет, на перший погляд, здається банальним — дівчина з нашого світу потрапляє в інший, чарівний, де за традиціями має стати королевою. Втім, у цій історії є багато таємниць, придворних змов та пророцтв. Читання цього фентезі відчувається як повільна мандрівка із цікавими супутниками, які розповідають тобі про своє життя — і це зацікавлює з перших сторінок.
«Аптека Ароматів», Анна Руе
Уявіть собі, що ви разом з родиною переїжджаєте в старезну віллу і разом з братом та сусідом виявляєте підземну аптеку ароматів. І не просто ароматів, у сенсі парфумів, а магічні субстанції, здатні впливати на матерію і ментальність. А от головній героїні «Аптеки ароматів» і уявляти не потрібно, адже саме в таку ситуацію і потрапляє спрагла до пригод Люці. Це історія-суміш підліткового фентезі з нотками детективу, який, хоча й орієнтований на молоду аудиторію, впевнена, сподобається і дорослим.
«МЕМУАРИ ВАНІТАСА», ДЗЮН МОТІДЗУКІ
«Мемуари Ванітаса» — це манга, написана у стилі стимпанку, з подіями в Парижі ХІХ століття та проклятими вампірами, які однієї миті спокійні, а вже наступної поласують вашою кров’ю. Проте, хоч як моторошно це не здавалося б, ви будете в захваті від цієї історії, світу й дуже харизматичного Ванітаса, який любить шукати пригод.
«Воно», Стівен Кінг
Саша Павлова, «Запекла книгожерка»
«Воно» — далеко не перша робота «короля жахів», але точно перший — і наразі єдиний — горор, що зміг мене по-справжньому налякати. Втім, страх тут — лише інструмент: це історія з глибокою соціальною драмою, що захоплює і залишає тривалий посмак. Недарма «Воно» є одним з найуспішніших романів Кінга: якщо починати знайомство з творчістю автора, то ця книжка — відмінний кандидат.
«Американський психопат», Брет Істон Елліс
Це історія про заможного інвестиційного банкіра, що, як сам він заявляє, паралельно є серійним убивцею. Книжка, а потім однойменна екранізація, стала настільки резонансною культурною подією, що до неї досі звертаються в попкультурі та різноманітних онлайн-ком’юніті.
«Американський психопат» справді вражає: це одна з найжорстокіших і найдивніших книжок, які я коли-небудь читала. У ній одночасно блискуче й приголомшливо описана анатомія, власне, психопата. Водночас сама історія зберігає глибину й дивує непередбачуваністю.
«Знищ мене» та «Розгадай мене», Тагере Мафі
Тагере Мафі — молода, але вже достатньо відома авторка підліткової літератури. Популярність їй принесла серія книжок «Знищ мене». Вона розповідає історію 17-річної дівчинки, що має жахливу особливість: всі, хто торкаються її шкіри, вмирають.
Це підліткова антиутопія, яка повністю мене полонила. Талановито написана розповідь, що наповнена особливою атмосферою та ностальгією.
«Жанна батальйонерка», Гео Шкурупій
Анастасія Євдокимова, головна редакторка медіа «Сенсор»
Гео Шкурупій — представник Розстріляного відродження, цікавий автор та особистість загалом. Багато працював у напрямі футуризму, писав як вірші, так і прозу.
«Жанна батальйонерка» — роман Шкурупія про Першу світову війну, роботи про яку не так часто зустрічаються в українській літературі. Попри очевидно трагічну тему це легка та іронічна історія. У ній звучать ідеї, які вголос і пошепки проговорюються в українському суспільстві й сьогодні. Окрім війни — «там, за рогом» — в тексті є багато описів тодішнього Києва, з трамваєм на Хрещатику та іншими історичними цікавинками.
Якщо вам подобається те, що ми робимо, запрошуємо до Спільноти Bazilik. Ви можете підтримати нас, щоб матеріали й надалі виходили регулярно, а ми мали ресурс для їх покращення.
Матеріали підготовлено в рамках проєкту «Strategic Media Support Program», який реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation.