1000 Charity Table — благодійний полуденок на Різдво, який готували шефи з усієї України. Це великий благодійний обід для 1000 киян поважного віку, які з різних причин опинились у складних життєвих обставинах. Створений під кураторством шефа Міралі Ділбазі та гастроспільноти Foodies (Христина Скрипка і Яна Жадан) у партнерстві з багатьма місцевими бізнесами та ініціативами. Ми дізналися в організаторів, звідки з’явилася ідея проєкту, хто допомагав у реалізації та як і чому все спрацювало.
З чого все почалося
Бажання провести захід такого формату з’явилося в Міралі Ділбазі декілька років тому після перегляду відео з шеф-кухарем Массімо Батура, де він разом з іншими шефами готував традиційну італійську їжу для тих, хто цього потребує. Це стало відправною точкою — нікого не міг лишити байдужим момент, коли зіркові шефи говорять, що це була краща вечеря в їхньому житті.
Те, що ми спостерігаємо в нашому суспільстві — повна протилежність. Люди, які знаходяться в складній життєвій ситуації, соціально незахищені, і суспільство скоріше відштовхує їх, ніж приділяє потрібну увагу. Хотілося виправити це — щоб люди почали відчувати свою цінність та значущість на святі для 1 000 осіб.
Здавалося нереальним реалізувати захід подібного масштабу і зібрати таку кількість людей, волонтерів і шефів на одному майданчику. У середині жовтня під час обіду з 15 шефами на проєкті “Топот” Міралі поділився своєю ідеєю і отримав безліч слів підтримки. Того ж дня Міралі записав голосове повідомлення у Foodies Agency про захід такого плану.
Нам хотілося влаштувати свято для людей, які в силу різних життєвих обставин не можуть його собі дозволити. Найближчою датою після розмови з Міралі був день святого Миколая, коли за традицією всі знаходять подарунки під подушкою або в чоботі, і це здавалося нам романтичним таймінгом. Через декілька тижнів ми схаменулися і зрозуміли, що масштаб роботи не відповідає термінам, і вирішили спробувати зробити обід на Різдво. Це сімейне свято, що об’єднує за столом близьких.
Люди пенсійного віку часто самотні, і їхні пенсії не дозволяють святкувати, якщо немає тих, хто підтримує і піклується. Багато соціальних досліджень показують, що саме ця категорія населення часто опиняється в сліпій зоні, у той час як першочергова допомога надається дітям, ветеранам та малозабезпеченим сім’ям. Так ми вирішили робити Різдво для бабусь і дідусів зі святковим столом, де всім тепло і радісно.
Реалізація проєкту
Реалізація завжди починається з діалогу — спершу з Міралі, а потім всередині команди. Ми розмовляємо, вигадуємо, ділимося, щось згадуємо. Поступово слова перетворюються на дії, і ми починаємо закидувати один одного повідомленнями та пропозиціями.
Фізично перший крок зробив дизайнер Дмитро Пруткін, другий —команда піар-агентства Public Kitchen, третій — агентство Looch Studio, яке створило нам сайт. До нас також приєдналися маркетингова директорка GoodWine Маша Олейник, архітектурне бюро Forma, волонтери-координатори декору, монтажу.
Перший орієнтовний бюджет 1000 Charity Table складав 600 тис. грн. Нам вдалося зменшити його до 240 тис. завдяки партнерам, які ділилися ресурсом, надавали знижки та сертифікати. Це був процес створення мережі, де кожен дає скільки може — така ініціація відповідальності не обтяжує, а нагадує про наші можливості. Хтось міг купити всі серветки, хтось зробити упаковку святкових кексів, хтось передавав 1 000 еко-контейнерів для упаковки з собою, або на волонтерських засадах погоджувався робити те, що також було внесено в бюджет витрат.
Усіх гостей привели наші партнери з фонду Starenki. Дівчата працюють з територіальними центрами, де люди поважного віку отримують соціальну допомогу. Ми надрукували 1 000 запрошень, які передали команді ГО, а вони поширили їх у районах, з якими працюють.
Люди — це найпрекрасніша складова нашого Полуденку. Ми не говорили, скільки потрібно донейтити або яку роботу брати — кожен сам обирав завдання, а ми стежили за тим, щоб усі потрібні зони знаходили своїх людей.
Ми пам’ятаємо кожного, хто допоміг, тому що це неможливо забути. Кожен зустрічний крок давав сили, які не описати словами: люди долучалися, ставали частиною проєкту, і просто обирали йти разом з нами. Комусь це здавалось щасливою утопією або великим кораблем, побудованим на любові і бажаннях сотень людей, комусь — дитячим табором.
У результаті, кожен робив те, що любить, там, де відчував себе найбільш корисним — від координації монтажу, написання постів або декорування до готовки, створення плану конструкцій, підбору музики, роботи на станціях сортування чи зустрічі гостей у метро.
Саме це “робити по любові” створило неймовірне відчуття всередині. Брати відповідальність, допомагати, чим можеш, не порівнюючи з допомогою іншого, робити потрібне і важливе — з таких кроків кожного вийшло свято для 1 000 гостей і ще близько 250 чоловік команди.
Нас понад усе вразила відповідальність та віддача кожного з учасників, завдяки яким 1 000 Charity Table став можливим:
понад 150 волонтерів у день заходу
понад 40 кухарів з усієї України
44 компанії/бізнес-партнерів, які підтримували фінансово та ресурсами
44 бізнес-проєктів, за якими стоять не менше 1 500 людей
8 компаній і ще 7 чоловік, які місяць брали участь у перепідготовці
незліченна кількість друзів та людей, які зробили донейшн і написали слова підтримки
Їх неможливо порахувати, але більшу частину учасників проєкту можна побачити на нашому сайті.
Про роботу з Public Kitchen
До 1 000 Charity Table ми робили багато різних подій, де самі займалися питанням просування. Нашим першим досвідом взаємодії з піар-агентством Public Kitchen став Kyiv Wine, у рамках якого ми робили великий фермерський обід для 100 гостей. Тому з Благодійним полуденком ми без сумнівів звернулися до дівчат з агентства — Анастасії Івченко та Євгенії Скибиної, і вони погодилися підтримати проєкт.
Наш Полуденок — це низова ініціатива, яка стала можливою завдяки допомозі і залученню до неї великої кількості людей, які зважилися довіритися нам і присвятити святу свій ресурс (час/фінанси/вміння). Але щоб ці люди та бізнеси прийняли рішення приєднатися, їм потрібно було спочатку дізнатися про проєкт.
Першочерговим завданням було зрозуміти, що заходу потрібна комунікація з різними аудиторіями — гостями, волонтерами та тими, хто зміг би підтримати ресурсно або фінансово. Головним піар-завданням став саме збір коштів.
Ми зібрали дані, Public Kitchen підготували прес-реліз, і так стався перший сплеск у медіа та на особистих сторінках публічних людей. Команда Public Kitchen допомогла нам налагодити комунікацію з бізнесами, які підключилися до збору коштів передачею відсотка від продажів власної продукції. Ми передбачили кілька інструментів для нарощування знання про подію — і одним з них було те, що ми просили кожен бізнес, який приєднувався до підтримки, за бажанням розповідати про це. Так до нашої аудиторії підключалася аудиторія бізнесу або людини-волонтера.
Канали комунікації
Ми використовували Instagram, розсилку міськими медіа, поширювали інформацію через партнерів — так, наприклад, завдяки роботі Рublic Кitchen новину про Полуденок запостили з офіційного акаунту Івана Дорна, що дало великий обсяг знань додатковим аудиторіям про подію. Ми завжди намагаємося багато говорити про те, над чим працюємо в даний момент — це може втомлювати людей, але не ділитися було неможливо.
Для нашої інстаграм-сторінки ми знайшли контент-менеджерку Ліну Кулик, яка долучилася на волонтерських засадах. Разом ми склали контент-план, який складався з постів-розповідей про тих, хто підтримує подію, висвітлює процес підготовки, знайомства з командою організаційних партнерів та кухарів. До нас приєдналося стільки прекрасних людей та проєктів, що приводів для постів завжди було вдосталь.
Сторінка заходу і репости на сторінку Foodies допомогали знаходити конкретних спеціалістів та потрібні ресурси. Ми просто писали, що Полуденку потрібні відеографи/контент-менеджери/перекладачі/графічні дизайнери, а бажаючі допомогти знаходилися майже миттєво. Так стається, коли робиш те, що любиш.
Останні декілька днів перед подією виявилися найбільш інтенсивними — ми написали на сторінці, що не вистачає 80 000 грн, і інформаційне поле виявилося настільки насиченим знаннями про захід, що наші пости почали репостити всі. Знайомі і не знайомі нам люди ділилися інформацією про Благодійний Полуденок і створили передсвятковий шум — так нам вдалося зібрати суму, якої бракувало.
Після заходу сторінка відійде від прив’язки до Різдва, тому що ми хочемо провести ще не одну таку подію в майбутньому. Акаунт залишиться нашим каналом для історій про Полуденок та справи, пов’язані з ним.