Олена Воробйова — CEO Osnovy Publishing, майже рік вона веде та розвиває роботу видавництва. Уже в квітні під її кураторством у школі практичних комунікацій Bazilik стартує курс про розвиток навичок керівника компанії.
У нашому інтервʼю Олена поділилася історією того, як вона отримала позицію CEO видавництва “Основи”. Ми розпитали, як влаштована робота їхньої команди, поспілкувалися про роботу книжкового бізнесу під час війни та дізналися, чому рішення компанії не завжди збігаються з очікуваннями аудиторії.
За три місяці до повномасштабного вторгнення я переїхала з Харкова до Києва. Це було складне рішення, втім воно супроводжувалося десятьма моїми бажаннями. Першим пунктом у моєму списку було бажання “Стати операційною директоркою в українській компанії із сильним брендом”. Водночас я додала, що це повинен бути не IT-напрям. Я доволі багато фантазую щодо своїй цілей та прагнень і працюю над мріями, проєктуючи їх на реальне життя.
У перші місяці війни мій основний проєкт став на паузу, тому я почала шукати нову роботу. Памʼятаю як зараз — це було 25 квітня, і я побачила, що видавництво “Основи” шукає операційного директора. Про власницю видавництва Дану Павличко я знала завдяки одному заходу, на якому вона була спікеркою. І ось я вирішила, що втрачати нічого — напишу їй особисто лист на пошту. Мені було важливо дійти хоча б до етапу співбесіди.
Уночі я написала лист-знайомство, додала всю важливу інформацію про себе та свій професійний шлях і вирішила дописати список людей, які можуть мене рекомендувати. Як виявилося, саме на цей пункт Дана зазвичай звертає особливу увагу. Прокинувшись зранку, я побачила відповідь на пошті, а вже о 12-й годині ми проводили співбесіду. Мені запропонували два місяці випробувального терміну на посаді операційної директорки — і я погодилася.
Я усвідомила, що хочу й можу керувати бізнесом
Видавництво “Основи” — це невелика команда, що складається з 10 людей. Незадовго до мого приходу у видавництва зʼявився новий креативний директор. А коли я обійняла посаду СOO, ми вдвох почали працювати в парі з Даною Павличко.
На початку я ставила дуже багато запитань. І це цілком нормально. Знайомство з командою, вивчення всіх внутрішніх процесів, налагодження комунікації — усе це займає час, адже ти новенький у компанії. У перший день онбордингу мені один за одним приходили на пошту листи з доступами до всіх таблиць та інформації щодо роботи видавництва. З ними потрібно було ознайомитися й навчитися працювати — щось було знайомим із попереднього досвіду, а дещо потрібно було вивчати самостійно. Моментами було страшно, і то також про правду. Але це був зважений та усвідомлений карʼєрний крок, тож я розуміла, що мені потрібен час.
Це був зважений та усвідомлений карʼєрний крок, тож я розуміла, що мені потрібен час
За підсумками стажування, Дана виділила мої сильні та слабкі сторони, надала рекомендації для подальшої роботи й розвитку, а також сказала, що бачить мене колись у ролі директорки видавництва. Проте сталося так, що пропозицію стати CEO “Основ” я отримала вже за тиждень, а разом з тим перевиконала свою першу мрію “на Київ”.
Попередній досвід роботи показав, що я вмію добре “прикривати тил” CEO чи власника компанії
На цій позиції я закриваю не тільки внутрішні процеси всередині компанії, як це було на посаді операційної директорки, а й працюю над зовнішніми комунікаціями. Попередній досвід роботи показав, що я вмію добре “прикривати тил” CEO чи власника компанії. А саме — добре справляюся з реалізацією стратегії: декомпоную великі задачі на менші, щоб кожна людина успішно виконала частину роботи, за яку відповідальна. Завдяки цим навичкам та своєму бажанню зростати я усвідомила, що хочу й можу керувати бізнесом.
CEO розвиває компанію ззовні та підтримує всі процеси всередині
Першого ж дня мого директорства нам “прилетіло” за завдання, яке висіло незавершеним ще до мого виходу на цю посаду. У той момент я усвідомила, що позиція СEO компанії робить тебе відповідальним абсолютно за всі процеси компанії — навіть якщо тебе й поряд не було, коли відбулася певна ситуація.
Для бізнесу важливо, щоб кожну позицію охоплювала відповідна людина — це усуне багато проблем та розвантажить директора чи власника компанії
На новій посаді до моїх попередніх обовʼязків додалися зовнішні комунікації та загальне відстеження розвитку видавництва. У роботі я пліч-о-пліч працюю з нашим креативним директором Дмитром Яриничем. Він відповідає за весь продакшн (розробка та всі ітераційні етапи в роботі над книжкою до її випуску) та комунікацію з креативною командою. Моє ж завдання — зробити так, щоб усі ці процеси всередині видавництва відбувалися вчасно та всі вільно комунікували між собою. Щотижня ми зідзвонюємося з Даною на “статус”, щоб синхронізуватися і тримати руку на пульсі.
У мене завжди було побоювання щодо створеного соціумом негативного стереотипу: коли новий керівник приходить у компанію, він звільняє попередню команду. У моєму випадку це побоювання виявилося невиправданим, хоча в перші місяці моєї роботи в команді все ж змінилось декілька людей.
Оскільки CEO розвиває компанію ззовні, його робота передбачає багато взаємодії з документами, юридичними та фінансовими тонкощами, а іноді навіть заглиблення в зовсім новий напрям. Наприклад, я відповідальна за те, щоб наші книжки були представлені в нових точках та країнах, а тому до моїх завдань додалися пошук нових партнерів, дистрибуція книжок за кордон та робота з Amazon.
Для себе я чітко усвідомила, що можу бути ефективною, коли частину завдань, у яких я не маю повної експертності, забиратиме на себе інший фахівець.
Для себе я чітко усвідомила, що можу бути ефективною, коли частину завдань, у яких я не маю повної експертності, забиратиме на себе інший фахівець
Так у нашій команді зʼявилися фінансові та юридичні консультанти. Я можу звернутися до них з певним питанням, і воно буде розв’язане за короткий час. Фахівець одного напряму має ширший погляд як на конкретне завдання, так і на загальну частину бізнесу, за яку він відповідає. Наприклад, під час однієї розмови наш фінансист звернув мою увагу на деякі аспекти, які можуть принести нам додатковий прибуток. Це сторонній, проте експертний погляд, який дає helicopter view.
Та навіть за умови, що ваш бізнес наймає консультантів, людина на посаді директора повинна принаймні поверхово розбиратися в головних юридичних та фінансових питаннях. Ці знання потрібні, щоб орієнтуватися, які запитання ставити фахівцям чи гуглу. Саме тому я вирішила додати ці дві теми як окремі лекції на курсі в Bazilik School.
Якщо ж ваша компанія не може дозволити собі юриста й фінансиста на окремі посади, розгляньте варіант залучення аутсорс-консультантів, що будуть експертами в певній сфері й братимуть оплату погодинно. Для бізнесу важливо, щоб кожну позицію охоплювала відповідна людина — це усуне багато проблем та розвантажить директора чи власника компанії.
Ми прагнемо стандартизувати роботу видавництва
Зі зміною складу компанії змінилась і бізнес-стратегія. Ми вирішили, що хочемо стати видавництвом із певним стандартизованим циклом випуску книжки. Наразі ми стандартизуємо бізнес-процеси і зосередили свої сили на створенні двох фотобуків: UANDERWEAR та SAINTS. Перша книга розповідає історію українських брендів спідньої білизни, а друга — це спільний проєкт із соціальним брендом Saint Javelin та українським фотографом Сашею Масловим.
Випуск UANDERWEAR ми анонсували наприкінці листопада 2022 року, буквально за 10 хвилин до масштабного ракетного обстрілу, який спричинив найтриваліший блекаут. Через ці та інші труднощі, повпливати на які було складно, процес роботи над книжкою затягнувся, проте вже зараз ми фіналізуємо цей проєкт. І це ще один цінний урок, який потрібно засвоїти перед тим, як вводити будь-які зміни: навіть якщо ви ідеально вивчили процес ізсередини, щось може піти не так, і ви повинні бути готові до змін, затримок та швидкого розв’язання ситуацій. Ми чітко розуміли, що поки відбувається випробувальний термін нової стратегії — він потрібен, щоб стандартизувати роботу видавництва.
Раніше “Основи” вже випускали фотобуки, тому сам процес для нас не новий. Але підхід до створення такого видання змінився. Ми знаємо, що це будуть книжки з якісними ілюстраціями та дорогим друком. Їх не купуватимуть масово, але вони створюватимуть цінність для читача, колекціонера чи людини, що вирішить придбати книжку на подарунок. Це без перебільшень видання, у які наша команда вкладає душу та місяці кропіткої праці.
Паралельно ми продовжимо працювати над B2B проєктами, коли Osnovy Publishing виступає “продакшеном”, що створює книжки на замовлення компанії, фонду, бренду тощо. Це той напрям роботи, у якому ми менше розвиваємось як ідейне видавництво, проте він приносить прибуток на реалізацію інших наших проєктів.
Навіть якщо ви ідеально вивчили процес ізсередини, щось може піти не так, і ви повинні бути готові до змін, затримок та швидкого розв’язання ситуацій
“Випустіть краще Тигроловів”
Бізнес не може повністю відповідати очікуванням аудиторії. І це потрібно розуміти обом сторонам — як клієнтам, так і власникам. Першочергово ми відштовхуємося від цифр та аналітики. Щоб зрозуміти, чи можемо ми задовольнити інтерес аудиторії, усередині видавництва відбувається багато процесів. Та спершу йде підрахунок показників та можливостей видавництва, які зіставляються із запитом споживача.
Бізнес завжди ухвалює рішення на користь свого існування
Траплялося, що під новими дописами в соцмережах ми отримували коментарі, у яких читачі просили передрук “Тигроловів” або книжок Соломії Павличко. Якщо видавництво прямо ловить хейт — ми випрацьовуємо антикризову комунікацію та виходимо з конкретним меседжем. В інших випадках читачам потрібно розуміти, що бізнес завжди ухвалює рішення на користь свого існування. Особливо важливо це сьогодні, коли більшість українських бізнесів не має зайвих грошей.
Цьогоріч видавництву “Основи” виповнюється 31 рік. За цей час неодноразово змінювався контекст, тематика наших книжок, бізнес-стратегії та, звісно ж, — споживач. Нині ми хочемо створювати красиві фотобуки, адже бачимо в них потенціал розкривати українців і нашу культуру як усередині країни, так і за її межами. Круто, коли читачі також пристосовуються до цих змін і знаходять нові інтереси разом з розвитком видавництва. Та, на жаль, мало з них усвідомлюють, що всі наші рішення — це не ідея одного дня, а довготривалий процес, який ми довго ухвалюємо всією командою.
Іноді людям легше прийти в коментарі та написати щось негативне, нівелювавши роботу інших людей
Іноді людям легше прийти в коментарі та написати щось негативне, нівелювавши роботу інших людей. Я намагаюся ставитися до цього з розумінням, адже наше суспільство нині ментально надломлене. Кожен по-своєму переживає події, що відбуваються навколо. Тому я дотримуюсь думки, що потрібно зберігати здоровий глузд і рухатися в тому напрямку, який ви вважаєте правильним для себе та компанії. А зацікавлені у вашій діяльності люди завжди вас знайдуть.
Хибно думати, що лише завдяки війні в Україні ваш бізнес стане цікавим комусь за кордоном
Рік тому, на початку повномасштабного вторгнення, у нас майже не було продажів. Нас рятувало те, що “Основи” ще до війни співпрацювали з книгарнями на міжнародному ринку. Це не були величезні обсяги продажів, але ми, на відміну від бізнесів, які лиш починали розвивати цей напрям, уже мали власну клієнтську базу. Тому наша стратегія, зокрема, спрямована на розширення асортименту англомовних книжок і створення українських видань, цікавих іноземному читачу.
Географія наших магазинів за 2022 рік істотно розширилася
Ми працюємо з книжковими магазинами в Європі, Америці та навіть представлені в одній крамничці в Сеулі. Також іноземці можуть придбати наші книжки на Amazon. Коли мені буває сумно, я заходжу в нашу базу знань у Notion і дивлюся на карту світу, де позначено, у яких країнах та містах продаються книжки “Основ”. Це гріє душу.
Люди купували наші книжки навіть попри те, що ми не завжди могли вчасно надіслати замовлення й попереджали про можливі затримки
Ми продовжуємо спілкуватися з новими дистрибʼюторами й пропонувати свій асортимент. Проте хибним є уявлення, ніби війна створила сильний інтерес іноземців до українських товарів. Нами цікавилися й раніше, а війна, безумовно, спонукала громадян інших країн звернути увагу на події всередині України. Та це був недовготривалий ефект, і сподіватися на те, що лише завдяки війні в Україні ваш бізнес стане цікавим комусь за кордоном — неправильно. У нашому випадку іноземні клієнти й книжкові крамнички дивляться на продукт — чимось можуть зацікавитися, щось можуть купити одразу або скажуть, що повернуться за деякий час.
Натомість, коли навесні 2022 року ми вийшли з комунікацією, що видавництву потрібна допомога, то отримали багато донатів від зарубіжних читачів. У цьому нам, зокрема, допомогли іноземні контакти Дани та загалом певна публічність на ринку Європи та Америки. Люди купували наші книжки навіть попри те, що ми не завжди могли вчасно надіслати замовлення й попереджали про можливі затримки.
Я навчилась не очікувати того, що турбулентність колись припиниться
За майже рік роботи CEO я чітко усвідомила одну річ: керування бізнесом — це постійна турбулентність. Іноді тобі здається, що ти вже бачиш фінал, проєкт ось-ось закінчиться — і ти зможеш ненадовго видихнути, а потім стається така срака, яку ти ну зовсім не очікувала.
Це потрібно прийняти й усвідомити, що проблеми будуть завжди. Найголовніше — навчитися швидко реагувати й зробити все, що від тебе залежить.
Якщо у вас зламався сайт чи перестали працювати платіжні системи, ви як директор навряд зможете зробити більше, ніж повідомити про проблему розробнику. На цьому етапі потрібно спробувати розслабитися і схрестити пальці, щоб не стало гірше.
Якщо у вас зламався сайт чи перестали працювати платіжні системи, ви як директор навряд зможете зробити більше, ніж повідомити про проблему розробнику. На цьому етапі потрібно спробувати розслабитися і схрестити пальці, щоб не стало гірше.
Якось Дана сказала мені: “Справжня біда — це коли хтось вмирає, усе інше — умови, до яких можна пристосуватися”. І це справді так
Три роки тому ми зіткнулися з ковідом і вчилися пристосовувати бізнес до карантинних умов. Рік тому почалася повномасштабна війна росії проти України, та ми знову адаптувалися. Ба більше, я спостерігаю, що нині українці припинили затримувати дихання й відкладати життя в очікуванні чогось кращого. Люди відкривають нові бізнеси, переміщують свої компанії та працівників у безпечніші місця, турбуються про себе та адаптуються до непостійності.
Якось Дана сказала мені: “Справжня біда — це коли хтось вмирає, усе інше — умови, до яких можна пристосуватися”. І це справді так.
11 квітня в практичній школі комунікацій Bazilik стартує курс “Як це — бути CEO” під кураторством Олени Воробйової. Під час навчання студенти ознайомляться з основними інструментами для розвитку бізнесу та навчаться формувати стратегічне бачення. Програма містить лекції з лідерства та управління бізнесом, селф-менеджементу та роботи з правовими й фінансовими аспектами. Усі ці навички необхідні для успішного керування компанією.
Та найважливішим для себе завданням Олена вбачає розвиток мислення CEO в студентів курсу. За її словами, саме вміння оцінити ситуацію та зрозуміти, які інструменти потрібно використовувати залежно від обставин і типу компанії, допоможуть вам розвиватися на позиції C-level.
Записатися на курс