Моя перша робота в піарі: 5 історій

Чому ви вирішили піти на курс піару?

Ольга Третьяк:

За освітою я маркетологиня – півтора року тому завершила британський ВНЗ за спеціальністю “Менеджмент і маркетинг”. Я пробувала себе в різних напрямках – спершу займалася SMM у головному офісі British Airways у Лондоні, потім переїхала до України і влаштувалася керівником відділу діджитал-маркетингу в британську IT-компанію. Через півроку я зрозуміла, що мені не вистачає прямого спілкування з клієнтами, і почала працювати в продажах, але не відчувала задоволення. Продажі віддаляли мене від університетської спеціальності і не давали повною мірою проявити набуті знання та навички.

Тоді я поставила собі питання: що надихає мене найбільше? Яку роботу я готова виконувати, навіть якщо б за неї не платили? Відповідь прийшла швидко: писати тексти і знаходити спільну мову з людьми. Піар – це саме про людей і тексти, і, до того ж, я вмію це робити.

Щиро вважаю, що займатися потрібно тим, що виходить найкраще, а не тим, що вигідно, модно, легко і т.д. Тільки так можна досягти успіху.

Катерина Мокровольська:

Під час прийняття рішення я працювала в IT-компанії і хотіла займатися просуванням бренду за допомогою PR та нативних проявів. Було дуже цікаво створювати репутацію за допомогою корисного контенту в медіа, особливо, коли компанія виходить на нові зарубіжні ринки. Я дуже вдячна цій команді за зростання і можливості, які вони давали. Багато ініціатив приймали для тестування і проходили досвідченим шляхом проб та помилок.

Дар’я Лотоцька:

До того, як я почала вчитися на PR Full Course, моє життя було пов’язане з абсолютно іншими професіями. Я вчилася в лінгвістичному вузі, працювала в юридичній компанії, але завжди відчувала, що це не те, чому хотілося присвятити себе. Мені не вистачало нових викликів, більшого розвитку, креативності, а піар багато в чому саме про це.

Я розуміла, що посада PR-фахівця вимагає багато навичок і знань, і ти повинен вміти все: бути журналістом, психологом, івент-менеджером, стилістом. Цього мені й хотілося – постійного руху, розширення власних кордонів, комунікації з новими людьми.

Пам’ятаю, як вирішила щось змінювати – у той момент я ще не до кінця розуміла, з чого починати шлях, тому почала шукати різні курси і тренінги з піару. Так я знайшла школу Bazilik, і ні на секунду не пошкодувала, що пройшла тут навчання, яке повернуло моє життя на 180 градусів.

Олеся Саченко:

Захотілося повністю змінити вид діяльності. Я не знала, чого хочу і не шукала курси саме з піару, але знала про Bazilik і зайшла на сайт переглянути розклад. Коли побачила PR Full Course, здалося, що це весело і для мене – так і записалася.

Катерина Печерна:

Я журналіст у минулому, а багато піарників сьогодні – колишні співробітники ЗМІ. Прийшла на курс після того, як ми закрили освітній стартап Studyplex, у якому я була співавтором і зіштовхувалася з піаром опосередковано.

Мені подобається комунікація в будь-якому вигляді – текст, слово, фото, тому я вирішила дізнатися більше про цю професію і записалася на курс. До цього я відвідувала лекції в Bazilik, тому вибір місця був очевидним.

Перша робота в піарі

Ольга Третьяк:

Вже чотири місяці я займаюся маркетингом у Smartass Club і Smartass Kitchen & Bar, де в загальному працюю рік. Раніше я була відповідальна за корпоративних клієнтів, але після закінчення PR-курсу в Bazilik отримала цю посаду. Основна частина моєї роботи пов’язана з піар-діяльністю – пошук цікавих компаній-партнерів, співпраця з лідерами думок і блогерами, організація заходів, робота зі ЗМІ.

Зараз у нас сформувалася дуже крута команда, і Smartass став моєю другою домівкою. Це круте місце, яке об’єднує в собі абсолютно новий рівень спорту, унікальну кухню і салон краси. Гості жартують, що не вистачає тільки кімнат з ліжками, щоб взагалі не виходити з будівлі.

Катерина Мокровольська:

Після PR Full Course я набивала перші синці в тій самій IT-компанії, де працювала до того: займалася всім циклом від стратегії до реалізації, ходила в медіа за холодними контактами, збирала по крихтах алгоритми роботи в Україні, але досвіду все одно не вистачало. Тому паралельно я вивчала і тестувала зарубіжні ринки.

Дар’я Лотоцька:

Свій шлях у піарі я почала і продовжую до сьогодні в B&H Film distribution – саме завдяки цій компанії в українських кінотеатрах з’являються фільми студій Sony Pictures, Universal і Paramount. Обов’язків багато: написання статей, прес-релізів, величезна кількість переказів, комунікації зі ЗМІ та журналістами, блогерами, проведення прем’єр.

Це далеко не весь список – щомісяця в прокат виходить мінімум 3 фільми, і для кожного намагаєшся виконати максимум роботи, зацікавити глядача, розповісти про реліз. У цьому і є головний кайф роботи: ти постійно вчишся новому, вигадуєш креативні ідеї, щодня робиш більше, ніж учора.

Олеся Саченко:

Першою моєю роботою в піарі стала позиція PR-фахівця в агентстві Public Kitchen, яку я отримала, навіть не закінчивши курс. Завдяки цьому досвіду зрозуміла, що піар – це моє, а модний піар – моє-моє, і я хочу продовжувати працювати та розвиватися в цій сфері.

Катерина Печерна:

Після завершення курсу першим місцем роботи став Regent Hill – івент-хол у центрі Києва. У нас був чат, куди Віра, кураторка курсу, періодично надсилала вакансії, тому я відправила резюме, приїхала на співбесіду, і мене взяли на позицію PR-менеджера.

До цього я була тісно пов’язана з освітою: знала про реформи, чим фінська система освіти відрізняється від системи Монтессорі. Але не знала, у який момент сервіс стає високим або що робить банкетний менеджер безпосередньо на івенті. На цій посаді я писала багато різножанрових текстів для ЗМІ, проводила фотосесії, займалася наповненням сайту (копірайт, фотоконтент), вела соціальні мережі, спілкувалася з дизайнерами.

Досягнення в піарі

Ольга Третьяк:

Разом з командою я розробила піар-стратегії для Smartass Club і Smartass Kitchen & Bar, але їхній результат буде видно мінімум через півроку. Головним успіхом можна вважати те, що всі, хто цікавиться спортом, здоровим харчуванням або просто міським життям, чули про Smartass. Це результат не лише піару, а й багатьох інших факторів – особистих брендів засновників клубу, реклами, наших фітнес-тренерів, і, звичайно, сарафанного радіо (згідно з опитування, саме так про нас дізнаються найбільше).

Катерина Мокровольська:

Найбільш знаковим досягненням було отримання роботи в Slova Tech PR.

Після однієї з лекцій я зрозуміла, як цікаво працювати одночасно і з технологіями, і в PR. Тому написала їм з пропозицією, і все вийшло. Це найнеймовірніше, що сталося після курсу.

Працюючи в агентстві з різними бізнесами, список країн, кейсів і медіа збільшується кожного дня. Кількість отриманих мною публікацій вже більше сотні, а досвід розростається в неймовірних масштабах. Цікаво, що буде ще через кілька років.

Дар’я Лотоцька:

Своїм головним досягненням у піарі я вважаю нинішнє місце роботи. На початку навчання на курсі, я не могла навіть уявити, що мені пощастить стати частиною такої компанії. Я працюю пліч-о-пліч з неймовірно талановитими людьми, справжніми професіоналами своєї справи, і за цю можливість дякую щодня.

Я дуже люблю те, чим займаюся, повністю віддаюся роботі, ніколи не стою на місці і продовжую розвиватися у сфері піару, маркетингу та діджиталу. Коли бачиш результат роботи, це надихає і мотивує працювати ще більше.

Олеся Саченко:

Моєю головною гордістю залишається публікація бренду, з яким я працювала в The New York Times. Неймовірно було усвідомлювати, що люди зранку дорогою на роботу або під час обідньої перерви купують ту саму газету, розкривають її, читають і бачать матеріал, який стався завдяки мені. Це та магія, за яку я люблю свою роботу.

Було ще багато класного – мій бренд носили відомі особистості Крісі Тайген, Іва Чен, Кортні Кардашьян. Приємно думати про те, який шлях пройшла одна річ, як опинилася у стиліста в Лос-Анжелесі, а потім потрапила до дівчини, за якою ми всі стежимо в Instagram.

Катерина Печерна:

Для мене досягненням є кожен робочий день, реліз і івент. Піарник – це збірний персонаж: трошки копірайтер, журналіст, івент-менеджер, адміністратор, технік, а іноді вантажник.

З останніх досягнень – це робота в 1+1 media, частиною команди якої мені пощастило стати. Дуже надихає, коли в проєкту є соціальна місія.

Які знання з курсу піару знадобилися

Ольга Третьяк:

Складно виділити щось одне. Наприклад, як писати різні тексти: не лише прес-релізи та анонси, а й листи журналістам, блогерам, заголовки до електронних листів і навіть запрошення на заходи. Це дуже важливо.

Корисними були лекції про створення контактної бази – основної “валюти” піар-менеджера. Незважаючи на те, що зараз можна знайти контакт кого завгодно, особисті зв’язки і дружба “вирішують” та значно полегшують роботу. Більшою чи меншою мірою в нагоді стало все. Не буває непотрібних знань – ніколи не знаєш як певна інформація може знадобитися.

Катерина Мокровольська:

Найціннішою була філософія Віри Щербакової про PR і дружбу – це правда і навіть більше! Тільки створюючи цінність, яку піарник дає громадськості, виходить будувати класну дружбу між брендами, медіа та аудиторією.

Крім того, мій попередній досвід у sales-сфері не став зайвим. Пітчинг матеріалу в медіа дуже схожий на продаж товару потенційному клієнту – це допомагає в комунікації з редакторами та журналістами.

Дар’я Лотоцька:

Кожна лекція на PR Full Course навчила багато чому. Найулюбленішими стали лекції Віри Щербакової – завдяки їм я дізналася, що таке піар, як все працює зсередини, якими навичками повинен володіти фахівець. Дуже важливо, що всі знання, отримані в процесі навчання – це знання людей з особистого досвіду і практики, власні спостереження, інсайти і думки. Я до сьогодні перечитую матеріали лекцій і продовжую застосовувати їх у роботі.

Олеся Саченко:

Контакти – це все, а вміння шукати їх – запорука успіху.

Катерина Печерна:

Багато знань знадобилися в роботі. Сам курс був грамотно складений є теорія, практика, живі кейси та лектори з різних сфер, захист стратегій перед випуском. Для мене було корисно дізнатися, як складати піар-стратегію. Під час роботи в Маркетинговому агентстві Red & White доводилося часто прописувати стратегії для клієнтів, і я часто зверталася до презентацій лекторів. Мені дуже подобається Альона Тараненко, і я досі відвідую її лекції.

Чого тобі не вистачає?

Ольга Третьяк:

Думаю, за чотири роки університету і два місяці курсів у Bazilik я освоїла гарну базу. Тепер потрібна практика, адже піар – це не біологія або фізика, де можна нескінченно вивчати різні теорії. У піарі все пізнається на практиці, тому дуже важливо не припиняти стежити за трендами, відвідувати різні конференції, лекції та воркшопи. Знання мають властивість застарівати, особливо у сфері маркетингу, який швидко розвивається.

Катерина Мокровольська:

Завжди є куди рости – кожного дня я продовжую навчатися в кращих. Бракує тільки письменницької практики, але над цим я продовжую активно працювати.

Дар’я Лотоцька:

Оскільки я працюю з фільмами, хотілося б навчитися писати статті на рівні з кінокритиками світових видань. Найважче дається написання прес-релізів – раніше я не працювала з текстами такого обсягу, тому весь час розвиваю навички письма: самостійно і на роботі.

Можу з упевненістю сказати, що все найкраще збирається в полях, і постійна практика приносить свої плоди.

Олеся Саченко:

Ринок піару дуже швидко змінюється, принаймні у сфері моди. Я пройшла курс майже два роки тому, і з тих пір деякі речі втратили актуальність – тому завжди намагаюся стежити, помічати зміни і адаптуватися під них.

Катерина Печерна:

Мені не вистачає сну і креативу. Коли в тебе багато завдань, процесів і горять дедлайни, фізично не можеш народити цікаву ідею, а це потрібно завжди.

Найбільший успіх або факап

Ольга Третьяк:

Складно виділити один успішний випадок – була і співпраця з топовими українськими блогерами, і благодійні cycle-тренування, і безліч згадок у ЗМІ.

У грудні ми робили нетворкінг-вечірку, на яку прийшло понад сто осіб. Без факапу не обійшлося: на початку вечору наш вішак не витримав кількості верхнього одягу, всі речі опинилися на підлозі, і ми перенесли їх на великий диван. Було незручно перед гостями, але вони кумедно знайомилися під час пошуків своїх курток, і навколо дивану зібралася своя “тусовка”. Тому негативу це не викликало.

Катерина Мокровольська:

Після пітчингу новини за холодною базою у мене вийшло потоваришувати з журналістом американського медіа та отримати постійну зацікавленість з його боку. Це стало крутим успіхом у перший тиждень роботи в PR.

Яскравими є випадки, коли журналісти топових світових видань (Guardian, Wired і т.д.) пишуть відповіді з вибаченнями, що не зможуть опублікувати новину. Ми жартуємо, що успішний пітчинг – це коли навіть Guardian витратив свій час на гарну відповідь піарнику.

Дар’я Лотоцька:

Я новачок у сфері піару, тому кожен випадок у роботі для мене запам’ятовується. Найбільш хвилюючими є прем’єри фільмів напередодні релізу на великих екранах. Пам’ятаю, як уперше залишилася одна координувати івент, і потрібно було узгодити всі організаційні моменти: затвердити матеріали, запросити гостей, простежити, щоб захід пройшов на високому рівні, і всі залишилися задоволені. У потоці завдань і покладеної відповідальності до кінця вечору я вже мало що розуміла, але, коли усвідомлюєш, що впорався, це заряджає.

Для мене це була справжня перемога і доказ того, що я здатна робити ще більше.

Катерина Печерна:

Факапи завжди запам‘ятовуються краще. Одного разу ми робили презентацію проєкту в кінотеатрі – підготували концепцію, сценарій, фуршет, таймінг, до ночі складали списки гостей і розсадки, привласнили кожному гостю персональний квиток. У результаті вийшов гіперекселевскій файл на 450 осіб. Здавалося, ми продумали всі деталі, але не врахували, що в усіх запрошеннях стоїть один час. Поки ти шукаєш у списку одне прізвище і піднімаєш очі, до черги приєднується ще чоловік 10. Напруга зростає з кожною секундою, а ти розумієш, що фізично прискорити процес не можеш.

Висновок: який би бездоганний план ти не побудував, будь готовий швидко все переграти.