Зсередини

Як робити інтерв’ю, які розбирають на цитати

Ведуча UA: Українське радіо Світлана Мялик про інтерв’ю з політиками й топчиновниками
Ірина Виговська, 19.06.2020

UA: Українське радіо — найбільша FM-мережа України і найпопулярніше розмовне радіо в Києві. Тому журналісти з інших ЗМІ стежать за ефірами, особливо якщо це інтерв’ю відомих політиків, топчиновників, дипломатів. Через це часто важливі новини, які з’являються у стрічці, — це новини з посиланням на UA: Українське радіо. Люди, робота яких — ухвалювати державні рішення, приходять сюди на ефіри. А вже за кілька годин їхні цитати розлітаються всюди.

Світлана Мялик — одна з ведучих, інтерв’ю якої цитують найчастіше. Ми поговорили з нею про правила інтерв’ю та дізнались, чому цитованість — результат хорошої підготовки не лише журналіста, а й гостя.

Раніше ми писали, як піарнику підготуватися до інтерв’ю особистості.

Світлана Мялик


Із чого все починається — зі спікера чи теми?

Усе залежить від кожного конкретного випадку. Якщо в суспільстві з’являється тема, до якої у людей дуже багато запитань, я шукаю спікерів під цю тему. Інший випадок — коли тему пропонує спікер. Це інтерв’ю з людьми, думка яких важлива за будь-яких обставин.

Проєкт «Персона ґрата» (авторська програма Світлани на UA: Українське радіо — ред.) виходить в ефір майже три роки. Спочатку ми планували його як портретні інтерв’ю з відомими людьми. Але згодом із портретного проєкт переріс в аналітичний. Виявилося, що у слухачів постійно виникають запитання, чому в нашій державі ухвалюють ті чи інші рішення.

У березні ми поставили цей проєкт на тимчасову паузу, і на його місці з’явився спецпроєкт «Здорова політика». Це також інтерв’ю, але саме ті, де тема породжує спікера.

Був перший день жорсткого карантину в Києві, 18 березня: зупинили метро, інший громадський транспорт запрацював з обмеженнями, зачинили ТРЦ, кафе й ресторани. У столиці зареєстрували перші офіційно підтверджені випадки COVID-19. Розгубленість людей і лікарів. В аптеках — ні масок, ні санітайзерів. Коронавірус став викликом для всіх. Що це за вірус? Як від нього захиститись? Що далі? Усе було незрозуміло, і всі хотіли знати, як столиця житиме за новими правилами.

Тому я запросила на прямий ефір мера Києва Віталія Кличка. Він майже 40 хвилин відповідав на запитання — і мої, і слухачів. Звичайно, наші колеги-журналісти розібрали це інтерв’ю на цитати.

Що найбільше цитували ЗМІ:

Уже після цього пресслужба мера організувала його постійні щоденні брифінги. А я, беручи інтерв’ю у Віталія Кличка, зрозуміла, що варто розпочинати «Здорову політику»: інтерв’ю, у яких важлива інформація про боротьбу з коронакризою — з перших вуст.

На початку березня я записала інтерв’ю із Секретарем РНБО Олексієм Даніловим. На той час в Україні було офіційно підтверджено лише один випадок коронавірусу. І ми тоді обговорили готовність України до боротьби з COVID-19. Це питання безпеки держави, тож потрібно було розуміти стратегію захисту й боротьби, наскільки ми технічно готові. Варто було також заспокоїти людей, які почали скуповувати гречку. Тож інтерв’ю пана Данілова цитували не лише в Україні. Чимало закордонних ЗМІ посилалися на ефір Українського радіо.

 Це питання безпеки держави, тож потрібно було розуміти стратегію захисту й боротьби, наскільки ми технічно готові. Варто було також заспокоїти людей, які почали скуповувати гречку

Ще один цікавий приклад — інтерв’ю з паном послом Республіки Польща в Україні Бартошем Ціхоцьким. Його також цитували десятки ЗМІ. Україна й Польща схожі за статистикою COVID-19. Окрім того, в Польщі працюють кілька мільйонів українців.

Під час прямого ефіру ми отримали шалену кількість запитань від слухачів. Більшість стосувалася саме роботи в Польщі: «Як перетинати кордон під час карантину? Як офіційно працевлаштуватися?».

Що найбільше цитували ЗМІ:


Як я домовляюся про інтерв’ю

Здебільшого — напряму зі спікером. За 20 років у журналістиці в мене сформувалася велика база особистих контактів. Інколи домовляємося через пресслужбу. Я дуже радила б колегам налагодити хорошу комунікацію із пресслужбами й прессекретарями.

Зазвичай, гості моїх програм — люди з дуже насиченим робочим графіком. Є інтерв’ю, на які я можу чекати рік. Наприклад, ми вже досить давно запрошуємо на ефір Дмитра Разумкова, голову Верховної Ради. Перше інтерв’ю з паном Разумковим у нас було ще під час передвиборної кампанії. Поки він не має можливості до нас прийти. Але ми все одно продовжуємо запрошувати.

 Зазвичай, гості моїх програм — люди з дуже насиченим робочим графіком. Є інтерв’ю, на які я можу чекати рік


Чи надсилаєте запитання заздалегідь

Коли мене просять надіслати заздалегідь запитання, одразу кажу: «Вибачте». Тому що інтерв’ю – це жива розмова двох людей, і запитання виникають під час розмови.

Але я завжди надсилаю перелік тем. Не конкретні запитання, а тези — про що ми будемо говорити. Це потрібно для того, аби спікер підготувався. Тим паче, якщо це прямий ефір.

Спікеру важливо бути готовим, тому що може бути так — я запоставлю питання, а мій гість скаже: «Ой, зараз у мене інформації немає, але я дам доручення…». А відповідь потрібна зараз. Завтра вона вже буде нікому не цікава. Ми живемо в шаленому ритмі — іноді новина може «жити» кілька годин. Хоча я ще пам’ятаю часи, коли новина могла бути актуальною тиждень, а то й довше.

Я обов’язково попереджаю гостей, що не буде зручних запитань: «Готуйтеся!»

 Я завжди надсилаю перелік тем. Не конкретні запитання, а тези — про що ми будемо говорити. Це потрібно для того, аби спікер підготувався


Хороші цитати народжуються під час прямого ефіру

Прямий ефір я люблю найбільше. Тому що під час нього є драйв, і спікер несе відповідальність за кожне своє слово.

Чи легко домовитися про прямий ефір? По-різному. Головна умова — довіра. Спікер повинен розуміти, що журналіст:

  1.  Дотримується правил журналістської етики
  2. Має проукраїнську позицію

Наприклад, коли Віталій Кличко в ситуації повного інформаційного хаосу погодився прийти на прямий ефір — це було вже третє наше з ним інтерв’ю. Перше було колись у запису, і ми самі приїздили в мерію.

Розкажу про ще один випадок, що трапився 6 років тому. Гостем був один із топчиновників. Ми домовилися про інтерв’ю через пресслужбу, узгодили теми. Інтерв’ю мали записувати в Кабінеті Міністрів України.

Коли запис відбувається не в студії, для якісного звуку в нас є мобільна міністудія. Тобто я виїжджаю не одна, а з командою техпрацівників. Ми змонтували обладнання, записали інтерв’ю — дуже цікаве, з великою кількістю «незручних» запитань і прямих відповідей на них. Попрощалися зі спікером, складаємо обладнання, і коли вже виходимо з Кабміну, спікер повертається і просить не видавати інтерв’ю в ефір.

У моїй практиці це було вперше. Було проведено велику командну роботу, і я не розуміла — як не видавати? Я зателефонувала головному редактору, все розповіла. І редактор відповів: «Так, він має на це право».

Те інтерв’ю ми не видали в ефір. Але пізніше саме цей топчиновник давав для UA: Українське радіо ексклюзивні коментарі. Це історія про те, що ми повинні поважати права інших людей.


Звідки беруться запитання?

 Запитання ставить не журналіст, а суспільство

Насправді запитання ставить не журналіст, а суспільство. Я як журналіст є комунікатором, посередником. Через мене суспільство отримує відповіді на ті гострі й болючі питання, які ставлять люди.

Наприклад, дуже чутливою для суспільства є тема зарплат топчиновників. Тому до запитань про платню варто готуватися кожному посадовцю. Генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського я запитала про зарплату, тому що звичайні люди постійно обговорюють: «Куди можна витрачати такі великі суми?!». Дмитро Дубілет на посаді міністра отримував 12 тис. гривень, і до нього виникло інше запитання: «Що вас мотивує, якщо не зарплата?».


Що я роблю, якщо спікер уникає відповіді

Деякі люди — особливо політики — вміють годинами говорити ні про що. Але завдання журналіста — добитися своєї цілі. У таких випадках я ставлю дуже конкретні запитання. І перепитую, доки не отримаю конкретної відповіді.

Бувають люди непублічні. Вони дуже рідко дають інтерв’ю. І вони приходять на ефір сковані й закриті, хвилюються. Тут важливо знайти контакт — щоб була довіра. Мені дуже допомагає те, що я багато часу приділяю вивченню психології, читаю спеціалізовану літературу.


Про запитання від слухачів

UA: Українське радіо дає можливість аудиторії ставити запитання в прямому ефірі.

Один із нещодавніх рекордів — прямий ефір з головним державним санітарним лікарем Віктором Ляшком. Повідомлень і дзвінків було так багато, що 40 хвилин ефіру просто забракло б. У таких випадках я намагаюся все одно передати всі запитання або самому спікеру, або його пресслужбі.

Що найбільше цитували ЗМІ:


Поради прессекретарям і піарникам: якщо ви хочете, щоб інтерв’ю цитували

  1. Окресліть із журналістом теми інтерв’ю, щоб підготувати спікера: щодо цифр, щодо фактів. Очікуйте, що інші журналісти братимуть інформацію із цього матеріалу. Особливо якщо ваш спікер не так часто з’являється в ЗМІ.
  2. Ставте мету — для чого потрібне це інтерв’ю. Має бути ціль. Одна з них — отримати інсайд. Якщо мета — поінформувати суспільство, розповісти про щось суспільно важливе, цитування будуть. Якщо ж мета спікера просто попіаритися — найімовірніше, таке інтерв’ю не зацікавить аудиторію.
  3. Робіть анонси — на сторінках у соцмережах, на корпоративних сайтах тощо. Коротко, змістовно: про що буде інтерв’ю, коли, де можна послухати/подивитися/почитати.
  4. Коли інтерв’ю записане, можете дати яскраву цитату з нього. Так ви зацікавите аудиторію і знову нагадаєте, де буде розміщена повна версія.
  5. Уже після інтерв’ю, якщо воно було на радіо чи Телебаченні, добре давати розшифровки. На сайті UA: Українське радіо після кожного ефіру «Здорової політики» ми даємо текстову версію. Це стислий виклад найцікавішого, що було сказано.

Читайте також у рубриці Зсередини
Про таргетинги в digital-рекламі. Колонка Богдана Левченка
Таргетуйте — і реклама буде ефективною
/ 7 додатків для розвитку креативності
Щоби генерувати нові ідеї, шукати їх на різних платформах та ділитися з іншими
Хто такий бренд-менеджер
Історії бренд-менеджерок L’oreal Ukraine, Phillip Morris Ukraine та Kiehl’s
Просто про складне: авторське право в Україні
Розбираємось, як працює Закон України “Про авторське право і суміжні права”
Creative reading. Чому книжки потрібно читати повільно
Та як цього навчитися
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень