Історії

Я написала та видала першу в Україні дитячу книжку про коронавірус

Історія української журналістки, перекладачки й дитячої письменниці
Ірина Виговська, 18.05.2020
Галина Буділова

Мене звати Галина Буділова. Я журналістка, перекладачка й дитяча письменниця. Книжки для дітей почала писати після народження старшого сина. «Робі та Злюка в короні» — це моя 10-та дитяча книжка.

Я вирішила створити її, коли карантин подовжили вперше. Тоді зрозуміла, що самоізоляція — це надовго, і що така ситуація істотно вплине не лише на дорослих. Діти страждають не менше, передусім психологічно. Вони відчувають тривогу, часто навіть не розуміючи чому. А коли дитина не розуміє чогось, вона може шукати причину в собі. Я розуміла, що дуже важливо давати дітям інформацію, але доступною для них мовою і в позитивному ключі.

У світі до мене видали чотири дитячі книжки про коронавірус, а в Україні — жодної. Мені хотілося бути першою і зробити свою книжку корисною. Тому це не просто казка, а розмальовка, що дає мамі додатковий час трохи перепочити. Для мам карантин — неабияке випробування на міцність.

Цю книжку ми з командою повністю створили менш ніж за три тижні: від ідеї до перших екземплярів. Я декілька днів виношувала ідею, а потім за два дні рукопис був готовий.


Це терапевтична казка про дітей: братика Платона і сестричку Мію, які опинились у схожій ситуації — вдома на карантині. Інформацію про сам вірус, пандемію і те, як краще подавати інформацію дітям, брала з даних ВООЗ та рекомендацій психологів у відкритих джерелах.


Відтак на текст чекала літературна вичитка. Також я попросила переглянути рукопис знайому психологиню Марину Медведєву та лікарку Алесю Бивалькевич. За їхніми рекомендаціями було внесено кілька правок.

Далі розпочалася робота над обкладинкою та ілюстраціями. Я надала нашій ілюстраторці, Ользі Реньовій, референси та посторінкові коментарі щодо того, як я це бачу, і протягом 10-12 днів вона створювала малюнки. Попри доволі чітке ТЗ, я люблю залишати художникам, що працюють над книжками, місце для креативу та експериментів — так народжуються справді цікаві рішення. Наприклад, саме художниця Юля Гусак вигадала одягнути героєві із “Дуже дуже злої книжки” маску тигра в епізодах, де він злився. Вийшло дуже круто!

Фотограф: Євгеній Кириченко

Я побудувала нашу роботу так, щоб у міру надходження готових ілюстрацій можна було потроху верстати. Версткою займалася моя сестра — Богдана Теличук, студентка першого курсу КНУ ім. Т. Г. Шевченка.

Деякі ілюстрації довелося в процесі переробити. Із найістотнішого — сам Коронавірус на обкладинці. Спочатку Оля намалювала його доволі лячним. Та оскільки мета книжки — знизити рівень тривожності в дітей, а не навпаки, ми зробили його таким собі вередливим Злюкою. Він склав руки на грудях і дивиться невдоволено, але аж ніяк не наганяє жаху.

Також ми додали татові щетину, бо він мені здавався занадто молодим і схожим на старшого брата. Потім у моєму Instagram було багато обговорень із читачами — голити тата чи не голити. Дуже люблю радитися із читачами щодо оформлення книжок — вони часто допомагають обрати найкращий варіант обкладинки.


До видавництв ми не зверталися, адже співпраця з видавництвом — це дуже довгий процес, а книжка потрібна була вже, як швидка допомога.


Я видала вісім книжок з видавництвами і добре знаю плюси й мінуси роботи з ними. Якщо коротко, коли видаєш книжку самостійно — витрачаєш дуже багато енергії власне на її створення, роботу з командою, роботу зі ЗМІ та налагодження дистрибуції. Вкладаєшся фінансово та морально. Але все залежить від тебе і злагодженої роботи команди, яку ти обрав. Усе в твоїх руках.

В умовах пандемії, коли скасовують усі книжкові події, видавництва перейшли у сплячий режим. З ними й так буває нелегко (одна моя книжка вже рік «готується до друку»), а зараз тим паче. Тому варіант співпраці з видавництвом я навіть не розглядала — потрібно було діяти.

Фотограф: Євгеній Кириченко

Я намагалася шукати фінансування, щоб одразу надрукувати великий тираж книжки у форматі А4. Формат А5 обійшовся б дешевше, але дуже хотілося, аби книжка була великою, щоб дітям було зручно її розмальовувати.

Врешті, не знайшовши фінансування, я все ж видала книжку власним коштом у форматі А4. Наразі надруковано 300 примірників в Україні. Однак уже є пропозиції щодо друку та розповсюдження книжки закордоном.


Усі мої книжки несуть користь, і ця — не виняток. Я просто не могла її не зробити й залишити українські сім’ї без інструменту для зниження тривожності дітей. Цю книжку значно відрізняє від іноземних, які переклали українською, те, що це книжка-розмальовка для найменших.


Українську друковану версію зараз можна придбати в інтернет-магазині від дитячого психолога ось тут. А також безпосередньо в мене та на сторінках книжки у Facebook та Instagram.

Мої фінансові можливості, як самозайнятої мами двох дітей, доволі обмежені. Тому жодного платного промо я не робила. Чомусь була впевнена, що українські ЗМІ залюбки напишуть про першу в Україні та п’яту в світі книжку про коронавірус для дітей, яку ще й переклали та виклали у вільний доступ. Проте, на жаль, ніхто не писав.

Комунікація зі ЗМІ займала багато часу, але результат був не дуже: дехто просто ігнорував, дехто просив гроші за розміщення такої новини, а дехто казав, що “не на часі”. Це мене дивувало, адже про те, що МОЗ переклало українською іншу закордонну книжку про коронавірус, не написав лише лінивий.

Утім, дякуючи моїм друзям, які робили репости, першим читачам, які писали відгуки, і моїм колегам журналістам, із якими я співпрацювала раніше, процес просування все-таки не стояв на місці.

Аби щось заробити на своїй книжці, мені потрібно вийти на всеукраїнський рівень дистрибуції. Для цього її мають взяти в продаж компанії сфери ритейлу — продуктові супермаркети та книжкові магазини.


Але найбільше я мрію, щоб моя книжка стала частиною гуманітарного проєкту — закупівлі книжок для безкоштовного розповсюдження серед українських дітей у лікарнях, школах, садках. Один такий проєкт ми вже плануємо із закордонним видавництвом, але в Україні я таких пропозицій поки не отримувала.


У нас дуже складно з державною підтримкою для подібних ідей. Наприклад, книжку «My Hero is You, Storybook for Children on COVID-19», для дітей від 6 до 11 років, також випустили у квітні. Однак її створення підтримали 50 організацій, зокрема ВООЗ, ЮНІСЕФ, Червоний Хрест і Управління ООН у справах біженців.

Окрім створення книжки в Україні, ми переклали її англійською. Наразі розповсюджуємо англійський варіант “Robbie and Crosspatch in Crown” серед батьків та дітей по всьому світу. Хочеться, щоб усі мали можливість отримати користь, яку ми в неї заклали. Ми зробили таку верстку, щоб було зручно роздрукувати розмальовку з англійським текстом на домашньому принтері. Перекладати мені допомагала моя колишня студентка Ірина Сидоренко. Скачати книжку можна тут.

Найбільша моя мрія — щоб нарешті на нас звернули увагу фонди та торговельні мережі в Україні й дали можливість батькам за допомогою книжки “Робі та Злюка в короні” пояснити дітям доступною мовою, що таке коронавірус, навіщо нам карантин, нагадати правила безпеки в ігровій формі та запевнити їх, що все буде добре.

Читайте також у рубриці Історії
«Головне — робити»: історія Максима Сердюка про роботу медіа СЛУХ під час карантину
Головний редактор медіа СЛУХ про роботу редакції та музичний ринок в Україні в умовах пандемії
Переїхав до тещі й запустив стартап. Як подружжя киян розробило єдиний абонемент в усі фітнес-клуби
Історія про проєкт-мрію, який запустили, не витративши ні копійки
«Це не лайка, а заклик до дії». Юлія Шум про спортхаб «ЕБШ»
Сміливі комунікації, новий напрям фітнесу в Україні та робота під час карантину
Я веду Instagram-блог про екологію
Поговорили з екоблогеркою @daria_check про рекламу і заробіток в Instagram, корисний контент, екопроєкти та труднощі блогерства
Я роблю меми. Історія Івана Марунича
Автор мему “На корпоративі Wizzair не годують”
Інші статті за темами
Історії
Я працюю
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень