Катя Тейлор: “Для мене мистецтво — це лінза, крізь яку я дивлюсь на світ”. Для кого і про що її книжка “Мистецтво під ключ. Менеджмент і маркетинг культури”

Я не ставлюся до конкуренції, як до проблеми. Навпаки — що вища конкуренція на ринку, то швидше зростає якість продукту. До того ж інструменти, які я пропоную в книжці, –– це тільки інструменти, а не готові рішення. Я описую власний досвід, а кожен вирішує сам, що із цього може спрацювати в його випадку.

Хтось із потенційних читачів матиме свої рішення, і вони в дечому можуть виявитися навіть кращими. Зрештою, кожен проєкт у культурі є унікальним. І складно повторити чужий досвід буквально.

Загалом ця книжка для тих, хто тільки починає свій шлях у галузі культури. Молоді люди мають обирати професію без остраху, з розумінням того, що вони можуть побудувати кар’єру у сфері культури або знайти собі “нормальну роботу”. Вони мають знати, що працювати в культурі кльово. Тож ця книжка створена, щоб полегшити шлях будь-якого продюсера, куратора чи антрепренера. Я сподіваюся, що вона допоможе початківцям у менеджменті культури уникнути помилок і складнощів, з якими довелося зіткнутися мені, і заощадить їхній час.

Наведений контекст дає змогу ліпше зрозуміти, із чого все почалося і як пов’язані ті чи інші процеси. Я вірю, що саме знання контексту дає змогу артменеджеру працювати зі складними темами на якісно новому рівні, незалежно від формату, про який ідеться (виставка, документальний проєкт, лекція чи книжка).

Неможливо відокремити історію менеджменту культури від історії культури й мистецтва загалом. Тому історія мистецтва у випадку цієї книжки –– не просто розповідь. Це наратив, що пояснює, як і чому з’явилася професія менеджера культури, а також як вона зрештою еволюціонувала. Я наводжу приклади з історії візуального мистецтва (адже це зона моєї експертизи), які здаються мені репрезентативними. Вони допомагають не тільки усвідомити історію розвитку професії, а й замислитись над ширшими питаннями — як культура визначає людину, що таке культурна ідентичність тощо.

Пам’ятаєте, як в “Алісі”: книжка обов’язково має бути з картинками. Інакше який сенс?

Це була командна робота. Ілюстрації створювала Наталія Шульга, а верстку — Андрій Сорока. У книжці є окремий розділ, присвячений дизайну. У ньому, зокрема, сказано, що дизайн — це не спосіб “зробити щось красивим”, це те, що визначає продукт. Тому під час роботи над книжкою, у якій ідеться про культуру й креативність, ми прагнули надати їй відповідного вигляду.

Книжка покликана допомогти майбутнім українським кураторам та артменеджерам “увійти” у професію. Вона містить яскраві кейси з усього світу, що свідчать про те, як мистецтво може впливати на суспільство та як це нині використовують бізнеси й цілі держави — для впізнаваності та збільшення прибутку, а також у межах власної соціальної відповідальності.

На прикладі реалізованих у Port.agency проєктів Катя Тейлор розповідає, як через мистецтво вдалося розв’язати ті чи інші завдання українського бізнесу. Авторка детально розбирає їх ізсередини, завдяки чому читач отримує дієві робочі алгоритми й інструменти.

Креативність тією чи іншою мірою притаманна всім. Це не тільки майстерне висловлювання через художні засоби, це також уміння ухвалювати нестандартні рішення у складних ситуаціях чи запозичувати досвід з, на перший погляд, несумісних сфер. Окрім того, в сучасному світі часто саме креативність є рушієм соціальних змін.

Вирахувати вплив творчих рішень на прямі продажі неможливо. Проте креативність і культурна сфера дають ефективні результати далеко поза межами творчих професій. Успішна мистецька інституція чи навіть одна грандіозна виставка можуть спричинити величезний потік туристів, які, окрім придбаного квитка до музею, зроблять значний внесок у туристичну галузь — витрати на транспорт, готель, їжу розваги та сувеніри.

Самої ідеї недостатньо — її ще потрібно втілити. Увага до деталей на кожному етапі роботи над проєктом не менш важлива для його успіху, аніж неординарна новаторська ідея.