21 жовтня побачило світ перевидання легендарної платівки Назарія Яремчука «Незрівнянний світ краси» 1980 року. Цей реліз став частиною проєкту Re:Yaremchuk, який об’єднує креативні індустрії, технології та культурну спадщину.
Мета — показати, як можна по-новому осмислювати класичну українську музику, роблячи її цікавою і зрозумілою для молодшого покоління. Команда Re:Yaremchuk розповіла Bazilik Media, як об’єднала мистецтво, ШІ та інклюзивні практики, щоб подарувати легендарній платівці нове життя.
Візуальне переосмислення
Оригінальна платівка, випущена понад 45 років тому, є одним із найцінніших артефактів української естради. Однак знайти її нині майже неможливо.
Щоб повернути цю музику сучасному слухачеві, команда Re:Yaremchuk запросила до співпраці всесвітньо відомого художника Даніеля Скрипника. Його завданням було не просто відтворити оригінальну обкладинку, а переосмислити її через сучасну художню мову.
«Для мене це був виклик, бо Назарій Яремчук — не просто виконавець, він є частиною культурного спадку України. Я відчував і досі відчуваю за цю історію відповідальність — напевно, я так не переживав навіть за проєкти для глобальних артистів. Моїм завданням було передати атмосферу його часу, думок і захоплень: магію, незвичні речі та природу. Я намагався залишатися у межах свого стилю, але додати щось нове, нетипове. Надихаючись природою Закарпаття та силою голосу Яремчука, я створив цю казкову, яскраву, але глибоко пропрацьовану візуальну історію», — розповідає автор айдентики Даніель Скрипник.
Технологічний аспект: як штучний інтелект оживив Яремчука
Робота Даніеля Скрипника над оновленою обкладинкою стала натхненням для креативної агенції Bickerstaff.734, яка створила ШІ-анімацію до релізу.
У короткому відео Назарій Яремчук «оживає» — і глядач бачить, як він іде чарівним лісом і знаходить фантазійну червону руту. Ця візуальна деталь — своєрідна «пасхалка»: саме на зйомках фільму «Червона Рута» у 1969 році вперше прозвучала пісня «Незрівнянний світ краси».
«Ми хотіли показати, що поки живе музика Назарія Яремчука — живе і сам Назарій, — пояснює команда Bickerstaff.734. — Карпати, які надихали співака, стали й нашим візуальним натхненням. Ми прагнули, щоб його творчість відкрили для себе ті, хто, можливо, ще не знав його пісень».
Технічно проєкт реалізували силами внутрішнього AI-агента Bickerstaff.481, створеного на базі n8n і nanobanana. Для анімації використали моделі Kling і Seedance, що забезпечили високу якість руху з мінімально затраченими ресурсами.
Бюджет проєкту — менше $50, але результат показав, наскільки потужним може бути ШІ як інструмент культурної інновації.
Інклюзивне мистецтво як продовження спадщини
До виходу вінілової платівки «Незрівнянний світ краси» перше інклюзивне ательє України Lady Di atelier презентувало особливу кастомну хустину, натхнену творчістю Назарія Яремчука.
Ідею поєднати класику української естради з інклюзивним мистецтвом реалізували через авторський дизайн. Для колаборації залучили одну з художниць бренду — Вікторію Ключик, вихованку дитячого будинку, яка вже понад два роки співпрацює з Lady Di. Саме її ілюстрації лягли в основу принту.
«У кожної дитини, незалежно від її історії, є вогник таланту. У кожній живе свій “незрівнянний світ краси” — і наше завдання допомогти його розкрити», — кажуть Ірина Ляховенко та Ярина Янчак, співзасновниці Lady Di atelier.
«Мене дуже надихає історія Назарія Яремчука, адже він теж вихованець інтернату, але зумів реалізувати свій талант і стати прикладом для мільйонів. Це неймовірно мотивує», — ділиться Вікторія Ключик.
Усі кошти з продажу лімітованої колекції буде спрямовано на підтримку таланту юної художниці.
Осучаснення як форма культурної пам'яті
Часто оновлення спадщини сприймають як втручання в автентику. Проте насправді — це спосіб зробити її ближчою й зрозумілішою новим поколінням.
«Штучний інтелект не руйнує культуру, — каже Владислав Мінчев, Head of Experimental Development у Bickerstaff.734. — Він допомагає розповідати про неї по-новому. Усе залежить від того, як ми його використовуємо. Світ змінюється — і щоб культура залишалася живою, вона теж має розвиватися».
У цьому сенсі Re:Yaremchuk стає не просто проєктом перевидання, а прикладом діалогу поколінь, де минуле й майбутнє взаємно підсилюють одне одного.
Re:Yaremchuk демонструє, як спадщина може бути не лише об’єктом збереження, а й платформою для креативу, експериментів і технологічних інновацій.
Коли класика зустрічається з новими форматами — вона перестає бути артефактом і знову стає частиною живої культури. Саме в цьому полягає сила сучасних підходів до роботи зі спадщиною: вони не лише зберігають минуле, а й створюють для нього майбутнє.