fbpx
Кейси/#КейсДня

Тріумфальна арка для Крісто

Розповідаємо про обгорнуті пам’ятки і про те, як живе справа митця
Мар'яна Хемій, 19.09.2021

Нещодавно команда Владіміра Явашева, племінника знаменитого Крісто, втілила проєкт обгорнутої Тріумфальної арки в Парижі, задуманий відомим художником. 

Розповідаємо в матеріалі, ким були художник та його дружина і навіщо вони загортали споруди в тканину. 


Про митців

Подружжя митців — Христо Явашев (таким є справжнє ім’я художника) і Жанна-Клод де Жиєбон — познайомилось у Парижі, тож це місто було для них знаковим. 

Крісто народився 1935 році в Габрово (Болгарія), а помер у травні 2020 в Нью-Йорку (США). Жанна-Клод народилася 1935 року в Касабланці (Марокко), померла у листопаді 2009 року в Нью-Йорку (США). Митці стали відомими у всьому світі завдяки своїм монументальним тимчасовим мистецьким проєктам. Вони спонукали переосмислювати громадські простори, визначні місця та природні ландшафти, підкреслюючи або приховуючи їхній природний вигляд за допомогою кілометрів тканини.

Крісто й Жанна-Клод на обгорненому мосту Пон-Неф, Париж, 1985
Фото: Wolfgang Volz, Christo and Jeanne-Claude Foundation

Що цікаво, батько Крісто володів текстильною фабрикою. Після навчання в Академії мистецтв у Софії у 1957 році Крісто втік із комуністичної Болгарії й осів у Парижі. Його привабили аура міста і жваве мистецьке середовище. Через кілька місяців свого перебування тут він зустрів Жанну-Клод.

Їхня творча співпраця почалася у 1961 році, а 1964 року пара переїхала до Нью-Йорка. У 1961 році Крісто й Жанна-Клод почали задумувати втручання в масштабах міста, від “Стіни нафтових бочок” (також відома як “Залізна завіса”, 1962), до обгорненого мосту Пон-Неф, реалізація якого зайняла десять років (1975—1985).

Крісто й Жанна-Клод, “Ворота”, Нью-Йорк (США), 2005
Фото: Wolfgang Volz, Christo and Jeanne-Claude Foundation

Початок  масштабування

Крісто рухала ідея змінювати публічні простори за допомогою повсякденних об’єктів, розташованих поза межами свого звичного контексту. Вона була втілена у багатьох його майбутніх роботах у співпраці з Жанною-Клод.

Інсталяція “Стіна нафтових бочок” (“Залізна завіса”) висловлювала погляди художника на руйнівну природу війни та Берлінської стіни. Це була його відповідь на політику зміни свободи й мобільності, яку проводили уряди Європи.

Оскільки бочки були встановлені без дозволу, влада Парижа вимагала їх знести. Але Жанна-Клод змогла переконати уряд, щоб вони залишилися на кілька годин. Ця монументальна робота і її коротка слава як публічної перешкоди для громадськості зробили Крісто й Жанну-Клод відомими.

Нафтові бочки стали важливим медіумом для Крісто у 1958 році. До того він працював з меншими повсякденними об’єктами, як-от банки з пивом, але бочки розпочали важливе зміщення до монументальніших робіт, водночас зберігаючи виразну скульптурну форму.


Обгорнутий Рейхстаг

Використання тканин у всі часи викликало захоплення у митців. Тканина, що формувала складки, була важливим елементом картин, фресок, барельєфів та скульптур, зроблених з дерева, каменю чи бронзи. Використання тканини на Рейхстазі наслідувало класичну традицію. 

Уперше ідею обгортання будівлі Крісто зобразив у 1961 році. Найкращим об’єктом для цього він вважав урядову будівлю, що має міцні зв’язки з місцевим населенням. Ідеальною спорудою для обгортання він визначив Рейхстаг, оскільки той свідчив про можливість відновлення відносин між Східним і Західним блоками Європи.  

Рейхстаг був побудований 1894 року, підпалений у 1933 році, майже знищений у 1945 році та відновлений у 1960-ті роки. Він завжди залишався символом демократії. 

Обгортання будівлі Крісто майже збіглося в часі з завершенням реставрації Рейхстагу, що символічно відсилало до відновлення Німеччини після Другої світової війни та падіння Радянського Союзу. 

Реалізація проєкту обгортання Рейхстагу зайняла понад 24 роки, оскільки його тричі відхиляв німецький уряд, і лише у 1994 році парламент проголосував за його втілення. Політичні баталії пари митців навколо будівлі торували шлях майбутнім митцям, щоб ті мали змогу висловлюватися в умовах бюрократії.  


“Тріумальна арка, обгорнута”

Коли Центр Помпіду, готуючи ретроспективу їхніх творів, запропонував Крісто придумати новий мистецький об’єкт, він, не вагаючись, назвав Тріумфальну арку.

Це другий загорнутий у тканину твір мистецтва в Парижі — після найстарішого мосту Пон-Неф, й останній творчий жест митця. 

Крісто і Жанна-Клод. “Тріумальна арка, обгорнута”, Париж, 1961-2021
Фото: Benjamin Loyseau, Christo and Jeanne-Claude Foundation

З 18 вересня до 3 жовтня парижани й гості міста зможуть споглядати величний твір мистецтва — знаковий пам’ятник, загорнений у 25 тисяч квадратних метрів сріблястої тканини, яка розвівається на вітрі. З кожного з 12 проспектів, що ведуть до площі Шарля де Голля, відкриваються нові його перспективи. Створюючи такий амбітний проєкт, Крісто та Жанна-Клод прагнули спонукати глядачів по-іншому поглянути на Тріумфальну арку.

Протягом часу експонування команда проєкту буде присутня поряд з об’єктом, відповідатиме на запитання відвідувачів, а також роздаватиме безплатні зразки тканини, використаної для загортання арки.


Ключові цифри проєкту

16

днів проєкт буде експонований

1000+

людей працювали над його створенням

14 млн євро

вартість проєкту — його повністю профінансували Крісто й Жанна-Клод

двічі проєкт переносився

спочатку запланований на квітень 2020 року проєкт перенесли на вересень 2020-го через гніздування яструба на арці, вдруге — на вересень 2021 року, цього разу через пандемію

Крісто у своїй майстерні з ескізом роботи “Тріумфальна арка, обгорнута”, Нью-Йорк, 20 вересня, 2019
Фото: Wolfgang Volz, Christo and Jeanne-Claude Foundation

Найзнаковіші роботи Крісто й Жанни-Клод

  • Проєкт обгортання Військової академії, Париж, 1961
  • Стіна нафтових бочок — Залізна завіса, вулиця Вісконті, 1961—62 (реалізований)
  • Проєкт обгортання Тріумфальної арки, Париж, 1962
  • Обгорнутий пам’ятник Площі Трокадеро, 1964 (реалізований)
  • Проєкт обгортання пам’ятника Луї XIII, площа Вогезів, 1967
  • Композиція зі 112 бочок нафти, площа Токіо, Париж, 1968 (реалізований)
  • Обгорнуті дерева (проєкт для Єлисейських Полів у Парижі), 1969
  • Обгорнутий міст, проєкт для мосту Олександра III, 1972
  • Обгорнута сходова клітина, Рю де Параді, Париж, 1972 (реалізований)
  • Обгорнутий Пон-Неф, 1975—1985 (реалізований)

Роботи митців представлені в музеях та мистецьких галереях в усьому світі. Серед них Центр Помпіду в Парижі, Галерея Тейт у Лондоні, MoMA, Музей Соломона Гуггенхайма і Музей мистецтва Метрополітен у Нью Йорку.


Підтримай нас на Patreon!

 Donate

Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень