Про подію
Експертне обговорення «Нові виміри російської пропаганди у світових медіа та соціальних мережах. Практичні рекомендації, як опиратися російській дезінформації у 2024 році» відбулося 30 січня 2024 року на платформі ZOOM. Ми зібрали для вас найголовніше.
Зміни в наративах російської пропаганди
Контекст. російська дезінформаційна машина почала працювати ще більш майстерно і вправно. Вони наполегливо вивчають соціологію українців, моніторять наше інформаційне поле. Деякі наративи залишаються сталими — ті, що працюють ще з 2014 року. Проте з’явилися нові дезінформаційні кампанії, більш таргетовані.
Наразі їхні основні завдання:
- зменшити підтримку України ззовні (поширення меседжів про корупцію та зміщення фокуса на війну на Близькому Сході);
- зменшити прагнення українців до боротьби (поширення дезінформації про мобілізацію).
Ми свідомі наших вразливих місць та знаємо наративи противника, що дає змогу певною мірою передбачати ІПСО. Та оскільки регулярно з’являються нові скандали в українському інформаційному просторі — противник використовує їх для нових інформаційних атак, які передбачити складно.
Експерти:
ЄВГЕН ФЕДЧЕНКО — керівник Могилянської школи журналістики
ЛЮБОВ ЦИБУЛЬСЬКА — членкиня правління МФ «Відродження»
Рекомендації
- «Креативність» у проведенні інформаційно-психологічних операцій вимагає не менш креативної відповіді з нашого боку.
- Надзвичайно важливим є діалог із журналістами, щоб українське інформаційне поле заповнювалося якісною інформацією і не було місця для російських інформаційних операцій.
- Чіткі та послідовні відповіді держави, трансльовані через різні платформи, зменшать вплив ІПСО.
пРИКЛАДИ. Хоча загальний підхід російської дезінформації за кордоном залишається однаковим, методики варіюються. Основна стратегія рф полягає в нормалізації своєї присутності через постійне обговорення пропагандистських наративів.
Росія ефективно використовує відсутність протидії, розширюючи свою діяльність у регіонах, де не зустрічає опору, наприклад, у Латинській Америці. Спостерігається зняття санкцій з російських пропагандистських засобів інформації: «Спутнік» в Іспанії обходить санкційні списки, змінивши вебадресу.
Проблема також полягає у відсутності ефективної комунікації з боку України. Іноземні журналісти, бажаючи отримати коментарі від української влади, часто стикаються з бар’єрами, що створює враження, ніби Україна припинила ефективну комунікацію та зосередилася на внутрішніх проблемах.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
- Для успішної комунікації потрібно дві сторони. Важливо використовувати всі можливості для участі в ключових дискусіях.
- У медійній сфері перевагу отримує той, хто першим подає свою точку зору. Інцидент з Іл-76 є прикладом, коли відсутність офіційного коментаря з боку України призвела до того, що іспанські медіа спиралися на інформацію від росії, що вплинуло на їхнє висвітлення події.
Використання нових технологій у спецопераціях рф
Експерти:
ІРИНА ФЕДОРІВ — керівниця громадської організації «Голка»
Костянтин Квурт — голова правління «Інтерньюз-Україна»
Контекст. Конкуренція з росією ускладнюється з кількох причин, зокрема через хаос та дезорганізацію у державних структурах України. Це сприяє поширенню наративів про Україну як про Fail State. Залишаючи людей без якісного національного інформаційного продукту, ми ризикуємо тим, що вони будуть споживати контент ворожих джерел.
Рекомендації
- Замість закриття телемарафону потрібно пропонувати чіткі альтернативи, щоб уникнути створення інформаційного вакууму, яким може скористатися ворог.
- Припинити державне фінансування анонімних телеграм-каналів, зокрема тих, що пов’язані з державними структурами, та вимагати перенесення серверів на територію України.
- Поширення російських наративів та дезінформації під час війни має бути карним злочином.
- Громадянське суспільство обмежене у своєму впливі на державні структури, тому важливо починати з внутрішнього консенсусу та спільних дій, щоб зміцнити спільну стійкість та ефективність у протистоянні ворожій дезінформації.
ПРИКЛАДИ. На платформі YouTube відбувається відродження старих каналів, які офіційно заборонені, але перезапускаються з новими програмами й продовжують просувати проросійські наративи.
Наприклад, канал «Наш», нині реінкарнований під назвою «ВЫШКА», має понад мільйон підписників та просуває ідеї про те, що союзники припиняють підтримку, варто зберегти наявні території замість наступу, а також про нібито використання української армії союзниками у своїх інтересах. Ведучою каналу є Лана Шевчук — раніше вона працювала на проросійських телеканалах NEWSONE й «Наш».
Також важливо звернути увагу на телеграм-канали, де поширюється анонімний контент із проросійськими наративами. Їхні основні завдання: спротив судовій реформі, зневіра щодо західних партнерів, недовіра до державних органів та дискредитація громадського сектору.
Рекомендації:
- В Україні вже була практика заборони ютуб-каналів. Важливо відстежувати такі реінкарнації заборонених медіа й одразу припиняти їхню діяльність.
- Для протидії пропаганді в телеграм-каналах варто використовувати мережевий аналіз. Він полягає в тому, щоб виявляти взаємозв’язки між каналами та їхніми публікаціями й оприлюднювати їх як одну велику систему пропаганди.
Російська дезінформація та ІПСО за кордоном
Експерт:
Ігор Соловей — керівник Центру стратегічних комунікацій
Контекст: Останнім часом виникли певні ускладнення: з одного боку, зменшилася увага до України через інші світові конфлікти, з іншого — внутрішні зміни в процедурах спілкування з іноземними журналістами ускладнили їхню роботу в Україні. Це створює додаткові виклики для трансляції українських меседжів за кордоном.
Телеграм стає основним майданчиком для російської присутності в Україні та за кордоном — він шукає можливості просувати себе як «нейтральна платформа». Водночас дуже часто вказують на досвід України, мовляв, «якби телеграм не був нейтральним, чи дозволили б використовувати його в Україні?».
Рекомендації
- Кожна заява та позиція громадськості має вагу, тому варто максимально об’єднати державу й громадськість для протидії ворогу.
- Не давати можливості для розповсюдження російської пропаганди, особливо на таких платформах як телеграм. Варто на державному рівні розглянути альтернативні способи комунікації.
Інформаційна війна не мала початку і не має кінця — вона буде існувати, принаймні поки існує рф. Якщо ми не прийдемо на цю інформаційну війну — вона не закінчиться.
Експертне обговорення «Нові виміри російської пропаганди у світових медіа та соціальних мережах. Практичні рекомендації, як опиратися російській дезінформації у 2024 році» відбулося 30 січня 2024 року на платформі ZOOM. Модерували зустріч медіаексперти «Фундації Суспільність» Тарас Петрів та Дмитро Тузов.
Матеріали підготовлено в рамках проєкту «Strategic Media Support Program», який реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation.