Чи помічали ви за собою, що вам складно відпочивати? У робочий час ви завантажуєте себе справами, намагаючись бути якомога продуктивнішим. Крім звичайних справ на кшталт прибирання, догляду за дітьми, приготування їжі, у вашому to-do списку є пункти, що стосуються саморозвитку — вивчення іноземної мови, заняття у спортзалі, танці чи інші хобі.
І ось, коли настають вихідні й хочеться весь день пролежати в ліжку, ви заходите в Instagram і бачите, як друзі почали день на три години раніше за вас. Устигли приготувати смачний сніданок не тільки для себе, а й для всієї родини. У їхніх планах на день багато справ, адже вони намагаються ефективно використовувати час і встигнути все, що не вдалося зробити за робочий тиждень. У такі миті ви починаєте відчувати заздрість чи сором, що ваш графік навіть на половину не такий завантажений, ви зовсім не продуктивний і вам точно немає чим пишатися. І якщо у вашу голову закрадаються думки, що потрібно щось змінювати, бо лежати в ліжку й відпочивати — неефективно, то вас не оминув культ продуктивності.
Щоб розібратися, як у нас зʼявляється відчуття, що ми робимо недостатньо, а найголовніше — навчитися жити у власному темпі й хвалити себе за маленькі справи, ми поспілкувалися з фахівчинею. У цьому матеріалі психологиня Оксана Зверева розповіла про те, що таке токсичність, чому ми прагнемо витиснути із себе максимум, а також поділилась порадами щодо того, як сповільнитися й поліпшити самопочуття.
Як зʼявився термін “токсична продуктивність”?
Із самого дитинства ми перебуваємо в середовищі, яке диктує нам, наскільки важливо бути успішним, красивим, розумним для того, щоб досягти визнання в суспільстві. Людині потрібно власне місце в соціумі, щоб почуватися щасливою. А щоб усе встигнути, потрібно бути помітним, а отже — ефективним.
З появою інтернету та соціальних мереж нас мотивують бути продуктивними різноманітні експерти та інфлюенсери. А темп сучасного життя й кількість “важливої” інформації лише додають упевненості, що неефективним сьогодні бути неможливо. Бери від життя все, тільки знайди для цього час.
Коли ж наша ефективність починає бути токсичною?
Термін “токсичність” складно відшукати в науковій психології, утім поняття чітко визначає поточні тенденції. Токсичність — це щось отруйне, тому це слово здатне зрозуміло й вичерпно пояснити поняття, що виходять за межі норми, як-от токсичне спілкування, поведінка, середовище. Саме тому це формулювання так прижилося в наш час.
Токсична ефективність — це надмірне прагнення людини до ефективності на шкоду власним інтересам. Що її характеризує? Постійні перепрацювання, самоприниження через невиконані завдання, хронічний стрес, нездатність побудувати прийнятний графік та багато іншого.
Формулювання “токсична ефективність” можна застосувати як до продуктивності в конкретній сфері життя (роботі, побудові кар’єри), так і до життя загалом — коли людина прагне бути ефективною у всьому. Наприклад, жінка, яка намагається стати ідеальною дружиною і мамою, вести свій бізнес, мати розкішну фігуру та завжди бути в хорошому настрої. Але будьмо чесними — це неможливо. Рано чи пізно фанатичне прагнення досягти ідеалів призведе до неврозів та депресії від надмірного навантаження.
Потрібно шукати свій баланс, а ще — навчитися вибудовувати графік під свої потреби та запити
Я спостерігаю за тим, як люди поділяються на кілька таборів. Для одних ефективність, навіть токсична, є нормою життя. Вона не заважає їм, їхньому оточенню чи здоров’ю, поки вони отримують свої “бонуси” від процесу й усвідомлено роблять вибір на користь ефективності. Інші починають страждати від культу продуктивності, але поки що перебувають у пошуку своєї норми, балансуючи між прагненням до усвідомленості, уповільнення, умінням вибирати важливе та бажанням “бути кращою версією себе”. А комусь навіть вдалося розставити для себе пріоритети та знайти довгоочікуваний спокій на певний час.
Як бачите, визначення поняття “токсична ефективність” доволі абстрактне. Тому коли з подібними запитами приходять на консультацію, потрібно точно з’ясувати, що конкретна людина має на увазі під токсичністю та продуктивністю. Це залежить від самої людини, її характеру, цілей та цінностей, які вона для себе визначила чи не визначила. Цікаво також, що “токсична ефективність” може бути “дзвіночком” того, що людина намагається досягти цілей, нав’язаних середовищем, а не усвідомлених власних.
Нині активно розвивається культура усвідомленості, slow lining та mindfulness. Вона допомагає людям керувати своєю увагою та емоційним станом, а також зупинятися та помічати, куди вони біжать і чого хочуть від життя.
Важливо розуміти, що будь-який термін може стати “токсичним”, якщо впадати в крайнощі. Навіть прагнення відмовитися від продуктивності й узагалі забити на свої прагнення. Потрібно шукати свій баланс, а ще навчитися вибудовувати графік під свої потреби та запити.
Бути продуктивним — це добре чи погано?
Коли надмірна продуктивність може зашкодити? Тоді, коли людина витрачає більше ресурсів на досягнення мети, ніж може собі дозволити (тобто на шкоду здоров’ю, стосункам у сім’ї, соціальному житті).
Складно назвати прагнення до ефективності токсичним, коли людина тільки починає будувати кар’єру і щосили намагається проявити себе. Або коли потрібно виплачувати рахунки і брати понаднормові на роботі, поки не знайшов іншого варіанта. За деяких обставин інакше просто не виходить.
У такий момент важливо розуміти, що зараз ви перебуваєте в такому стані й маєте забезпечити собі максимальну підтримку. Водночас слід себе запитати: “Що я можу зробити, аби змінити цю ситуацію?».
По-справжньому токсичною ефективність стає тоді, коли бажання бути продуктивнішим стає азартною ідеєю, яка очевидно впливає на життя самої людини та її оточення.
Як себе перевірити?
Якщо людина помічає, що її не влаштовує графік роботи, вона занадто втомлюється, хворіє, не встигає займатися важливими справами (хоча насправді могла б собі це дозволити), то, найімовірніше, поточна ситуація стала для неї токсичною.
Якщо ви ще не помічали таких думок, але хочете перевірити — запитайте себе:
- Що для мене продуктивність?
- Чи у всіх сферах життя мене все влаштовує?
- Чи можу я дозволити собі робити менше на роботі, щоб…?
- Моя ефективність дає реальний результат? І чи стаю я щасливішим/-ою від цього?
- На скільки за шкалою від 1 до 10 я перебуваю у стані хронічного стресу?
- Чи зможу я забезпечити свою безпеку та задовольнити базові потреби, якщо робитиму менше?
- Що забирає в мене найбільше сил і часу, але приносить менше результату?
Якщо людина точно розуміє, що потрапила в пастку токсичної ефективності, можна вдатись до таких кроків:
- Людина має самостійно ухвалити рішення змінити щось у своєму житті. Безглуздо звинувачувати керівників, події, сім’ю, дітей у надмірному навантаженні — потрібно намагатися довести свій графік до ідеалу. Якщо не вдається одразу, то починайте з малого.
- Поміркуйте, що для вас означає відпочинок? Як ви відпочиваєте й чи даєте своєму організму час на відновлення ресурсів? Підходьте до цього серйозно, як до окремого важливого проєкту “Відновлення мого ресурсу”.
- Поступово вибудовуйте та встановлюйте чіткі межі. Наприклад: ваш керівник телефонує чи не щовечора й навантажує роботою. Не соромтесь повідомити йому, що для вас це неприйнятно, і що додаткові завдання виходять за межі ваших обов’язків. Ви маєте повне право в неробочі години вимикати звук на телефоні.
- Не порівнюйте себе з іншими. Зигмунд Фройд писав: “Єдина людина, з якою ви повинні порівнювати себе — це ви в минулому. І єдина людина, краща за яку ви маєте бути — це ви зараз”. Але порівнювати себе потрібно не тільки в розрізі досягнень і продуктивності, а й за тим, наскільки щасливішими ви стали.
- Перегляньте свої інтереси. Що цікавить вас, окрім роботи? Ви займаєтеся цим тому, що вам справді подобається, чи тому, що так роблять усі?
- Досліджуйте важливість інших сфер життя. Так-так, задумайтеся, ви — це тільки ваша робота, чи для вас важливо те, як ви проявляєте себе в сім’ї, який у вас стан здоров’я, скільки часу приділяєте друзям? Чи щасливі ви насправді?
Якщо ж цих кроків недостатньо – варто звернутися до фахівця та спільно шукати індивідуальний підхід до усунення проблеми.