Артдиректорка та співзасновниця Spiilka design buro Настя Жеребецька розповіла про свої улюблені книжки. Майже в кожній назві є слово «мистецтво».
Раніше ми записали конспект Настиної лекції про різницю між дизайном та мистецтвом.
«Все замахало, але надія є» і «Витончене мистецтво забивати на все», Марк Менсон
В українському перекладі назви (оригінальна назва — Everything Is F*cked: A Book About Hope — ред.) чомусь надія є. Хоча, коли читаєш цю книжку, розумієш, що її немає, але й не треба.
У моєму колі спілкування ці книжки читали ледь на всі, і більшості вони «не зайшли». У мене, навпаки, вийшов з ними total match.
«Витончене мистецтво забивати на все» дуже допомогла мені в боротьбі з тривогами й навіть пом’якшила страх перед польотами в літаку.
Книжку про надію досить складно читати, місцями вона просто неприємна. Але якщо продертися повз сторінок 150, виходиш зрештою з нігілістсько-знецінювальної на суперечливо-конструктивну ноту.
Це не мої love-книжки, до яких я повертатимусь, але вони були дуже корисними й навіть змінили дещо в моєму світогляді.
«Мистецтво створювати щасливі спогади», Мік Вікінг
Після книжки Менсона про надію дуже хотілось почитати щось казково добре, трохи змінивши пропорцію буденності в житті.
Я дуже люблю Данію з її хюґе-приємностями, тож вирішила почитати книжку із серії про данські категорії зручності — хюґе та люке. З перших сторінок «Мистецтва спогадів» стало зрозуміло, що це, насправді, серйозна наукова праця про природу пам’яті. До того ж насичена справді смішним гумором, класними прикладами і купою корисних порад. Тепер усіляко цитую цю книжку на лекціях і використовую поради під час створення дизайну.
«Мистецтво кольору», Йоганнес Іттен
Я давно шукала корисну наукову роботу про вплив кольору на людей. Усе, на що натрапляла: суб’єктивні статті, культурні кліше й неінформативні ілюстровані артбуки. І ось нарешті, після візиту Спіілки в Дессау, я здогадалась прочитати книжку Іттена. На відміну від його ж книжки про форми, «Мистецтво кольору» дуже детально описує, як працюють кольори — окремо і в комбінаціях. Раджу.
Велика книга про Баухауз від Taschen
Може здатися, що я читаю тільки ті книжки, у назві яких є слово «мистецтво», але ніт. Я насправді не великий поціновувач ташенівських книжок, хоча вдома і є ціла бібліотека цього видавництва. Taschen у мене асоціюється з імпульсивними покупками в магазинчиках європейських музеїв, коли ти бачиш чергову біографію улюбленого художника, і в голові одна думка — «мені дуже треба».
Книжку про Баухауз я купила за таким самим сценарієм, але пообіцяла собі її прочитати, а не просто поставити вдома на поличку. Маю сказати, що Баухауз від Taschen — це супердетальна історія школи, часу, людей і світоглядів. Книжка насичена датами, фактами й особистостями, тож краще читати її неспішно. Цікава, інформативна, ну і, звичайно, стильна обкладинка привертає увагу на поличці.