Зсередини

Хто такий дизайнер

Розмовляємо з дизайнеркою Banda, дизайнером видавництва Основи та дизайнером-фрілансером
Данилюк Даяна, 06.10.2020

Говоримо з трьома дизайнерами про початок їхньої кар’єри, складнощі та запитуємо порад для дизайнерів-початківців. 


Слава Бондар,
дизайнер-фрілансер
Сніжана Чернецька,
 дизайнерка Banda
Дмитро Денищик,
дизайнер видавництва “Основи”

Розкажіть вашу історію

Сніжана Чернецька:

Я працюю в Banda графічною дизайнеркою. Ще в школі, у четвертому класі, я самостійно записалася в художню школу. Тому, можна сказати, з дизайном я знайома ще з дитинства.

За освітою я архітекторка, але вже тоді поєднувала навчання з роботою дизайнера — брала додатково цікаві проєкти й робила розвивальні артчеленджі.

 За освітою я архітекторка, але вже тоді поєднувала навчання з роботою дизайнера — брала додатково цікаві проєкти й робила розвивальні артчеленджі

Загалом я закінчила шість різних курсів з дизайну, майже всі в Projector. На роботі зазвичай займаюся брендингом, а у вільний час інколи роблю експериментальний дизайн у своєму стилі. Мені подобається робити обидва дизайни, тому що це розширює кругозір. Так тобі ніколи не набридає процес, адже ти перемикаєшся з одного на інше.

Дмитро Денищик:

Коли я вступав до університету, то дуже хотів стати журналістом. Мав на меті отримати посаду головного редактора в якомусь класному друкованому медіа, тому що тоді мені дуже подобався журнал Esquire.

У результаті я обрав спеціальність “Видавнича справа і редагування”. Більшість предметів були пов’язані зі створенням книжок, журналів та іншої друкованої продукції. Нам розповідали про книжковий ринок, як він побудований і як працює. Саме тоді, зацікавившись редагуванням і коректурою, я зрозумів, що хотів би працювати у видавничій сфері — створювати книжки.

 Моєю першою роботою була верстка медичних журналів. Попри те, що їх наповнення мене не надто цікавило, вже за декілька місяців я навчився непогано верстати і зрозумів тонкощі роботи з літредакторами й коректорами

Моєю першою роботою була верстка медичних журналів. Попри те, що їх наповнення мене не надто цікавило, вже за декілька місяців я навчився непогано верстати і зрозумів тонкощі роботи з літредакторами й коректорами. Після цього я деякий час працював на фрилансі. Самостійно опанував основи колористики, графіки, композиції.

 Моєю першою роботою була верстка медичних журналів. Попри те, що їх наповнення мене не надто цікавило, вже за декілька місяців я навчився непогано верстати і зрозумів тонкощі роботи з літредакторами й коректорами.

Після цього я деякий час працював на фрилансі. Самостійно опанував основи колористики, графіки, композиції.

Тоді я натрапив на вакансію стажера графічного дизайну в “Основах”. Але повважав, що не маю достатньо скілів для цієї посади. Лише після закінчення бакалавра, уже на 1-му курсі магістратури, знайшов упевненість і надіслав заявку в “Основи”. І недарма, бо вже за два місяці стажування мене взяли на роботу.

Слава Бондар:

Багато років тому ми з другом у Вінниці вирішили влаштовувати вечірки в клубі. Для їх реклами, звісно, потрібні були афіші. Тож я, маючи схильність до малювання, зголосився зробити. Так усе й почалося. Цими постерами я показав, що вмію, і мені почали надходити замовлення. Спочатку подібні постери, а згодом — і логотипи, і айдентика.

Так я поступово ознайомлювався з дизайном, намагався самотужки в усьому розібратися. І коли настав час вступати до університету, мені не довелося довго думати над спеціальністю. Так, я та людина, що навчалася за фахом.

Після переїзду до Києва я одразу почав шукати підробіток у сфері дизайну. Попри те, що університет дав хороші академічні знання: малюнок, живопис, кольорознавство — мені було там досить нудно. Тому паралельно з навчанням у мене “неслись” реальні проєкти. Вони бачили світ, а не залишалися лежати в шухлядці викладача — і це було для мене цінно.

Після переїзду до Києва я одразу почав шукати підробіток у сфері дизайну.

 Попри те, що університет дав хороші академічні знання — малюнок, живопис, кольорознавство, мені було там досить нудно. Тому паралельно з навчанням у мене “неслись” реальні проєкти. Вони бачили світ, а не залишалися лежати в шухлядці викладача — і це було для мене цінно

 Попри те, що університет дав хороші академічні знання — малюнок, живопис, кольорознавство, мені було там досить нудно. Тому паралельно з навчанням у мене “неслись” реальні проєкти

На другому курсі я пішов працювати графічним дизайнером у мережу кафе. Я малював крейдяні дошки з меню і паралельно робив усе, що стосувалося графічного дизайну: від візитівок і меню до паковання та етикеток. Там я вперше відчув, як це, коли морс із твоєю етикеткою стоїть на прилавку і його розглядають гості. Це був класний досвід.

Згодом вирішив спробувати себе в агентстві. Дуже хотілося попрацювати серед таких, як я — серед дизайнерів. Тоді я знайшов Банду, яка здавалася дуже прикольною, не схожою на інших.

Паралельно навчався в КАМА на артдиректора. Це дуже допомогло мені цілісно зрозуміти рекламну індустрію та дійти висновку, що мені ближче сфера графічного дизайну, а не реклами.

Попрацювавши в Банді, я вирішив залишити офіс і повернутися до самостійних проєктів. Мені пощастило спостерігати за тим, як маленьке агентство з 10 осіб розвивається і стає все більшим.

Зараз я створюю айдентику для невеликих брендів, розробляю дизайн паковань і етикеток, малюю ілюстрації та постери для концертів. Багато в чому повернувся до того, що подобалося мені спочатку, але вже з іншим підходом і досвідом.

 Зараз я створюю айдентику для невеликих брендів, розробляю дизайн паковань і етикеток, малюю ілюстрації та постери для концертів. Багато в чому повернувся до того, що подобалося мені спочатку, але вже з іншим підходом і досвідом

 Зараз я створюю айдентику для невеликих брендів, розробляю дизайн паковань і етикеток, малюю ілюстрації та постери для концертів


 

Хто такий дизайнер і які його обов’язки?

Сніжана Чернецька:

Відповім на це запитання маніфестом.

Дизайнер — це той, хто всім цікавиться й глибоко копає.

Дизайнер — достатньо гнучкий, щоб вигадати будь-яку ідею і виконати будь-яке завдання.

Дизайнер — це той, хто має значну надивленість.

Дизайнер — це той, хто перебуває в безкінечному русі.

Дизайнер — це той, хто надихає і надихається.

Дизайнер — це, зрештою, той, хто кайфує від процесу і результату.

Слава Бондар:

Я думаю, що дизайнер — як фітнес-тренер. Ти приходиш до нього зі своїм запитом і розповідаєш, який результат хочеш отримати: схуднути, стати витривалішим, бути в хорошій фізичній формі та подобатися оточенню. Тренер тебе слухає і добирає відповідні інструменти.

Дизайнер не працює сам по собі. Це завжди робота в парі з клієнтом — як у тренера і спортсмена. У такому разі результат виходить справді класним. Завдання дизайнера — допомогти бізнесу (або людині) розповісти про себе оточенню за допомогою візуальної мови. Іноді потрібно допомогти замовнику зрозуміти, що саме він хоче про себе розповісти.

Мені здається, що дизайнер не працює сам по собі. Це завжди робота в парі з клієнтом — як у тренера і спортсмена. У такому разі результат виходить справді класним.

 Завдання дизайнера — допомогти бізнесу (або людині) розповісти про себе оточенню за допомогою візуальної мови. Іноді потрібно допомогти замовнику зрозуміти, що саме він хоче про себе розповісти

 Завдання дизайнера — допомогти бізнесу (або людині) розповісти про себе оточенню за допомогою візуальної мови. Іноді потрібно допомогти замовнику зрозуміти, що саме він хоче про себе розповісти.

Дмитро Денищик:

Спектрів, як і видів дизайну, дуже багато. Якщо говорити про загальні обов’язки фахівця — від дизайнера-інтер’єру й ландшафту до дизайнера книжок, — то ми повинні створювати візуальний досвід для користувача. Це і сайти, і книжки, і додатки.

В “Основах” я виконую два типи обов’язків: книжковий дизайн та графічний. Я створюю контент для соцмереж (Instagram та Facebook) — макапи, віжуали до знижок, ілюстративні матеріали. А як книжковий дизайнер працюю у програмі InDesign із книжковими макетами — займаюся розробленням, підготовкою до друку та обкладинками. У книжковій сфері потрібно працювати швидко, адже за короткий час ти повинен створити повноцінну книжку.

Ще один з обов’язків дизайнера — не перегоряти і вміти швидко перезавантажуватися.


Ваша улюблена сфера дизайну

Сніжана Чернецька:

Я люблю графічний дизайн, тому саме ним і займаюсь. Мені подобається робити як правильний, так і експериментальний брендинг — люблю, коли на контрасті.

Але нещодавно я вчилася спекулятивного дизайну. Ми фантазували над можливими сценаріями майбутнього, моделювали проблеми й уявляли, як їх можна вирішити в майбутньому. Це дуже цікаво й неабияк перезавантажує мислення дизайнера, спрямовує його в зовсім інший бік.

У фешні мій стиль дизайну та експерименти мають особливо привабливий вигляд. Тому на курсі спекулятивного дизайну я створила показ мод, для якого пошила одяг з пакетів.

Загалом мені дуже подобається фешн. Цікаво спостерігати, як він поєднується з графічним дизайном, як усе організовано на показах, наскільки вони креативні та продумані, якою крутою є комунікація — від загальної ідеї до найдрібніших деталей та музики. На минулій роботі я робила айдентику для одного із сезонів Ukrainian Fashion Week і отримала велике задоволення.

У фешні мій стиль дизайну та експерименти мають особливо привабливий вигляд. Тому на курсі спекулятивного дизайну я створила показ мод, для якого пошила одяг з пакетів.

Як мисткиня я себе більше проявляю в експериментальному і треш-дизайні. Часто роблю якісь речі для себе. А під час карантину навіть готувала проєкт з арткураторкою з Лос-Анджелеса для онлайн-виставки.

Дмитро Денищик:

Мені найближча сфера книжкового та журнального дизайну. Ця робота складається з найдрібніших тонкощів. Та вже коли тримаєш у руках продукт, макет якого розробив сам, а на останній сторінці бачиш своє ім’я як автора верстки, то отримуєш колосальне задоволення. Це не порівняти з графічним дизайном чи SMM, який з’являється у твоєму інфополі на дуже короткий час і одразу зникає.

Слава Бондар:

Зараз я роблю багато паковань і кайфую від цього. Наприклад, я створив наклейки для коктейлів одеського бару “Факультет” — намалював серію ілюстрацій для меню. Але тоді саме почався карантин, і бар міг працювати тільки на доставку. Так у них з’явилася ідея продавати коктейлі в пляшках, а я зробив для цих коктейлів етикетки з тими самими ілюстраціями. Вони так усім сподобалися, що ми навіть зробили футболки з персонажами.

Дуже кайфую, коли зустрічаю на вулиці когось у цих футболках. Це показує, що айдентика по-справжньому живе, а не існує тільки в кейсі. Мені подобається, коли речі навколо красиві, тому я всіляко намагаюся долучатися до цього процесу поліпшення. Те саме і з айдентикою. Перш за все, вона вирішує завдання й допомагає бізнесу, але, крім того, робить приємнішим візуальний світ навколо.


Що б ви порадили дизайнерам-початківцям?

 Часто потрібно робити те, що не подобається чи лякає

Сніжана Чернецька:

Я раджу багато працювати, щоб отримувати різний досвід і практику. На першу свою роботу я напросилася стажером, тому що не мала досвіду в дизайні. Гадаю, не потрібно боятися писати в компанію, навіть коли немає розміщених вакансій.

Часто потрібно робити те, що не подобається чи лякає. Пригадую, на минулій роботі я одразу попросила, щоб мені давали багато верстки та комунікаційного дизайну. Саме в цьому я мала обмаль досвіду, але завдяки практиці вдалося швидко підтягнути всі прогалини.

 Дизайн — це така професія, яка потребує постійного розвитку, розуміння трендів та нових програм

Також я бралася часто робити інфографіки, бо на початку вони дуже лякали мене. 

Я багато навчалася паралельно з роботою. Тому що дизайн — це така професія, яка потребує постійного розвитку, розуміння трендів та нових програм. На курсах також можна знайти однодумців, які стануть твоїми мотиваторами і джерелом нової інформації.

Дуже класно вчитися на артчеленджах. Їх можна проводити протягом місяця. Це допомагає за короткий час зробити нові круті роботи для портфоліо у стилі, який подобається тобі, а не клієнту.

Дмитро Денищик:

Зі свого досвіду можу сказати, що потрібно багато практикувати, не боятися роботи, а також просити про фідбек і аналізувати його. Без зворотного зв’язку моя креативна жилка якоїсь миті просто померла б. Також вважаю, що потрібно створювати навколо себе гарний візуальний простір — намагатися багато дивитися, слухати й читати про сферу, у якій ти хочеш працювати.

 Я би порадив дизайнеру-початківцю не робити того, що першим спало на думку, а пробувати багато ітерацій

Я би порадив дизайнеру-початківцю не робити того, що першим спало на думку, а пробувати багато ітерацій.

Я би порадив дизайнеру-початківцю не робити того, що першим спало на думку, а пробувати багато ітерацій

Якщо ви хочете знайти цікаву роботу, роздивіться, які компанії візуально вам подобаються, і намагайтеся потрапити туди. Можливо, спершу на стажування чи на суміжну посаду. Це в будь-якому разі допоможе вам набратися досвіду і знайти однодумців. А зарекомендувавши себе, зможете залишитися в цій сфері й надалі працювати з тим, що вам подобається.

Слава Бондар:

Свою роботу в кафе я знайшов так: випадково зайшов із друзями на каву і запропонував керуючому намалювати їхні крейдяні дошки “краще, ніж зараз”. Я зробив одну (показав, що можу) — і мені запропонували постійну роботу.

Гадаю, потрібно не боятися пропонувати свої послуги. Із соціальними мережами це ще простіше — не потрібно нікуди ходити. Але важливо звертатися до проєктів, які вам близькі. У такому разі буде цікаво працювати й ви зможете показувати хороший результат.

 Шукаючи свій стиль, потрібно пробувати все, що подобається. Тільки так ви зрозумієте, який напрям вам ближчий, і зможете зосередитися на ньому

Шукаючи свій стиль, потрібно пробувати все, що подобається. Тільки так ви зрозумієте, який напрям вам ближчий, і зможете зосередитися на ньому. Не бійтеся експериментувати, поєднувати різне. А ще намагайтеся не думати про шаблони й керуватися власним досвідом.

Шукаючи свій стиль, потрібно пробувати все, що подобається. Тільки так ви зрозумієте, який напрям вам ближчий, і зможете зосередитися на ньому

Не бійтеся експериментувати, поєднувати різне. А ще намагайтеся не думати про шаблони й керуватися власним досвідом.

Коли нас просять намалювати будинок, одразу хочеться зобразити трикутний дах, димар і віконце з кватиркою. Усе тому, що ми навчені візуальними шаблонами навколо нас. Але набагато краще намалювати панельний будинок, у якому ви виросли, або маленький дореволюційний будиночок (як на Подолі), який вам дуже подобається. Така ілюстрація одразу виділиться з-поміж 10 інших, адже через неї ви показуєте персональну, а не загальну історію.

А підтягувати знання можна всюди. Просто варто обирати, що ближче: комусь комфортніше прочитати книжку. А я, наприклад, люблю подивитися відеоурок чи сходити на живий воркшоп, де можна одразу поставити запитання тому, хто знає більше за тебе.


Які складнощі є у сфері дизайну?

Сніжана Чернецька:

Потрібно розуміти, що дизайн стає повноцінною частиною твого життя. Велику частину часу ти думаєш про нього і всюди його помічаєш.

Дизайн не набридає, тому що ти постійно отримуєш різні завдання, які допомагають зростати професійно. Та варто розуміти, що дизайн — це ще й безсонні ночі, а інколи — робота на вихідних, адже ідея може народитися не одразу.

Дмитро Денищик:

Коли я тільки починав свій дизайнерський шлях, мені було дуже складно знайти об’єктивний та професійний фідбек. Тому я йшов до знайомих, друзів, викладачів, аби дізнатися, “що таке гарно”. Багато зусиль довелося докласти, щоб зрозуміти свої сильні та слабкі сторони.

Потрібно розуміти, що дизайнер — це людина, яка повинна передусім любити те, що вона робить. Так можна сказати про будь-яку професію, але це правда. Ти повинен отримувати насолоду від процесу й досвіду, який він тобі дає. Якщо тобі не подобається сфера, у якій працюєш, — спробуй іншу, не подобається компанія — шукай далі. Тому що від своєї роботи, а особливо від дизайну та процесу креативу, потрібно ловити кайф.

Потрібно розуміти, що дизайнер — це людина, яка повинна передусім любити те, що вона робить. Так можна сказати про будь-яку професію, але це правда.

 Ти повинен отримувати насолоду від процесу й досвіду, який він тобі дає. Якщо тобі не подобається сфера, у якій працюєш, — спробуй іншу, не подобається компанія — шукай далі

Тому що від своєї роботи, а особливо від дизайну та процесу креативу, потрібно ловити кайф.

Слава Бондар:

У Антона Шнайдера є класний термін — “дизайн без дизайну”. Це коли в дизайні, наприклад у графічному, зробили тільки необхідне й не додали нічого зайвого. Якщо вийти на вулицю й подивитися навколо, то ми побачимо, що на 99% вивісок, упаковок і в зовнішній рекламі все з точністю до навпаки.

Хтось колись навчив усіх нас, що на макеті повинна бути велика порція дизайну зверху, ось тільки незрозуміло навіщо. Думаю, всі новачки роблять так само. Я точно так робив. І що раніше ви від цього відійдете, то легше й зрозуміліше вам буде працювати. Можна починати з простого запитання: “Навіщо я ставлю цей об’єкт на макет?” Якщо відповіді немає, то і ставити його не варто, навіть якщо всі навколо так роблять.

Я почав займатися дизайном, тому що мені це було цікаво. На жаль чи на щастя, жодної інструкції до цього заняття в мене не було. І якщо вам теж цікавий дизайн, обов’язково спробуйте.

 Я почав займатися дизайном, тому що мені це було цікаво. На жаль чи на щастя, жодної інструкції до цього заняття в мене не було. І якщо вам теж цікавий дизайн, обов’язково спробуйте

Раптом вас затягне — і ви захочете зануритися глибше. А може, навпаки, зрозумієте, що вам подобається спостерігати за цим явищем, але створювати його – не ваше, так теж буває. Але треба спробувати. За спробу з вас грошей не візьмуть і точно ніхто не насварить, якщо зробите щось не так.

Читайте також у рубриці Зсередини
Модні бренди + відеоігри: як взаємодіють та для чого це потрібно
Скіни від модних будинків та офлайн-колекції у стилі відеоігор
Що таке чорний піар та інформаційні атаки
Розповідаємо, чому їх використовують та як правильно реагувати бренду
/ Комунікаційна прогулянка Ярвалом із Ксюшею Сергеєвою
Чим відрізняються офлайн- та онлайн-комунікації закладів та як їх можна покращити
Жіночі голоси в сексі: історія анонімного телеграм-каналу про секс
За пів року він набрав понад 2000 підписників
Якою була реклама в Україні у 90-х роках
Іноземні рекламодавці, вітчизняний ринок, бульйонні кубики та фінансові піраміди
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень