Мистецтво завжди відображає епоху, в якій створюється. Сьогодні воно виходить за межі традиційних форматів, поєднує фізичне та цифрове, взаємодіє з технологіями та соціальними змінами. Художники більше не просто творять — вони комунікують, досліджують, експериментують, знаходять нові способи говорити зі світом.
Сучасне мистецтво виходить за межі традиційних форматів, поєднуючи фізичний і цифровий простір. Про те, як технології та нові інструменти змінюють творчість, розповідає художниця Ліліт Саркісян.
Як сучасні технології змінили мистецтво?
Технології не просто змінили мистецтво — вони розширили його межі. Виграє той, хто це розуміє і використовує, а не тримається за минуле, якого вже немає й не буде.
Раніше художник працював винятково з фарбами, полотном, глиною чи бронзою. Сьогодні до цього додається цифрове мистецтво, 3D-арт, відеоарт, NFT, доповнена реальність (AR), штучний інтелект (AI-арт) — і це лише частина інструментів, які відкривають нові можливості для творчості.
Технології не замінюють традиційне мистецтво, а дають нові способи самовираження. Наприклад, я обожнюю працювати з великими форматами. Без цифрових технологій реалізація проєкту з оформлення 1500 квадратних метрів у супермаркеті «Сільпо» зайняла б роки, а так ми впоралися за кілька місяців. Це швидше, ефективніше й не менш цінно, особливо у співпраці мистецтва та бізнесу.
Чи можна назвати мистецтвом твори, створені штучним інтелектом?
ШІ вже став частиною мистецького процесу. Але для мене мистецтво — це історія, емоція, індивідуальність, світогляд, який художник вкладає в роботу. Це особистий досвід, генетична пам’ять, трансформація внутрішнього світу в художній образ.
Штучний інтелект поки що не має ані внутрішнього переживання, ані особистої історії, тому його варто розглядати як інструмент, а не як самостійного митця. Але це потужний ресурс, який потрібно вивчати, поєднувати з традиційним мистецтвом, використовувати для створення нових форматів. Це не майбутнє, а вже реальність.
Чи витіснять цифрові виставки традиційні експозиції?
Майбутнє — за гібридними форматами, де цифрове й фізичне мистецтво доповнюють одне одного.
Цифрові виставки отримали величезний розвиток, особливо після пандемії. Вони доступніші, інтерактивніші, менш затратні. Але, на мою думку, віртуальні формати ніколи не замінять традиційні галереї та музеї.
Фізична взаємодія з мистецтвом — це зовсім інший досвід. Неможливо передати через екран відчуття масштабу, текстури, енергетику простору. Атмосфера виставки, можливість побачити оригінал, живе спілкування — це речі, які залишаються незамінними.
Чи важливе ведення соціальних мереж для художника?
Соціальні мережі — це не просто додатковий інструмент, а необхідна частина кар’єри художника.
Для мене інстаграм — це моя онлайн-галерея та майстерня з прозорими вікнами, в які можна заглядати. Це простір для самовираження, прямої комунікації, продажів (усі замовлення на картини надходять саме звідти), формування бренду та розширення аудиторії.
Баланс важливий у всьому:
мистецтво завжди залишається на першому місці, а соцмережі — на другому. Не навпаки.
