Головний редактор The Village Україна Андрій Баштовий і редактор The Village Україна Марк Лівін розповідають про досвід створення подкастів, роботу з ідеями та потрібні для цього інструменти.
Чого ми навчилися за рік роботи з подкастами
Андрій Баштовий:
Ми випустили свій перший подкаст “Простими словами” у листопаді 2019 року. Це трапилося, коли ми як медіабізнес зрозуміли, що готові виділити час, команду та інші ресурси на запуск цього напряму.
Марк Лівін:
У першому сезоні ми говорили про емоції, почуття й ситуації, знайомі кожному. Що таке злість? Яким буває сором і як ним керувати? Навіщо людям почуття провини? Разом із гештальт-психологом Іллею Полудьонним ми розбирали ці почуття з погляду психології та здорового глузду.
Саме завдяки досвіду роботи з темами й загальними ідеями розуміли, в чому можна ставити пріоритет. Ми відштовхувалися не від бажання запустити подкаст, а від наявної експертизи
За пів року, влітку 2020 року, ми запустили “Сексуальний подкаст” — серію розмов про сексуальність та секс. Увагу зосередили на базових поняттях сексуальності. Разом зі співведучою Ольгою Хайдуковою ми розмовляли про те, що таке задоволення, як працюють заборона та дозвіл, звідкіля з’являються труднощі в сексі тощо.
Зараз у нас за плечима досвід створення чотирьох подкастів. Утім, багато речей ми досі вчимося робити.
Немає якоїсь академії, куди можна було б прийти і вийти журналістом, готовим до всіх реалій медіа. Певний час ми були сфокусовані саме на текстах. І тільки після того, як навчилися робити базові речі: писати новини, гайди, фічери тощо — ми наблизились до створення подкастів. Саме завдяки досвіду роботи з темами й загальними ідеями розуміли, в чому можна ставити пріоритет. Ми відштовхувалися не від бажання запустити подкаст, а від наявної експертизи.
Зі свого досвіду можу сказати, що для хорошого журналіста, який розуміє принципи роботи інформації, опанувати формат записів буде нескладно. Особисто мені працювати з подкастами більш стресово, аніж із текстами. Тому що під час запису ти не припиняєш думати, як би не сказати дурницю.
Що складніше: створювати тексти чи подкасти? Мені здається, для людини, яка не займається ні тим, ні іншим, це — спільномірні речі.
Важливо від початку розібратися з каналами дистрибуції. Якщо завантажити подкаст на платформу-хостинг, як-от Apple Podcast, SoundCloud, Spotify, і не дистрибутувати його на інші канали комунікації — він не матиме бажаного поширення. І ось ми вже повинні думати над тим, як будувати ком’юніті у Facebook, Instagram, Telegram і чи потрібно це взагалі робити. Тому, крім журналістських компетенцій, варто мати хоча б базове розуміння роботи соцмереж і маркетингу.
Найважливіше, що ми робимо сьогодні з подкастами, — вчимося їх робити. Основне завдання — це зрозуміти, як працює нова, зовсім не схожа на текстову, платформа
Андрій Баштовий:
Найважливіше, що ми робимо сьогодні з подкастами, — вчимося їх робити. Основне завдання — це зрозуміти, як працює нова, зовсім не схожа на текстову, платформа. У результаті цієї роботи ми хочемо отримати експертизу всередині команди. Адже найцінніше, що в нас є, як у бізнесу, — компетенції і досвід людей, які в нас працюють. Якщо віддати свій проєкт комусь на продакшн, то вся експертиза там і залишиться. Саме тому перший подкаст ми принципово робили in-house.
Про другий сезон подкастів The Village Україна
Андрій Баштовий:
Зараз ми змінили підхід і презентували вже три подкасти в межах другого сезону. Для цього до команди долучилося двоє нових людей — український режисер Наріман Алієв і письменник Олександр Михед. Це корисний досвід, тому що, виробляючи контент паралельно, ми маємо змогу ділитися своїми професійними компетенціями.
Загалом у другому сезоні ми запустили три подкасти. Перший — уже відомий, “Простими словами”, постійними ведучими якого є редактор The Village Марк Лівін і гештальт-психолог Ілля Полудьонний.
Другий — “Мінкультпривіт”, у якому про кіно, культуру й книжки розповідає Наріман. Він же став “міністром культури” The Village.
Третій подкаст — це наш перший наративний формат, який отримав назву “Станція 451″, з відсилкою до роману Рея Бредбері “451 градус за Фаренгейтом”. Його вестиме Олександр Михед. Письменник розповідає про літературу настільки круто, що вже за перші 15 секунд ти розумієш, що точно будеш слухати цей подкаст надалі.
Марк Лівін:
Ми вже зараз бачимо, як працює залучення людей, що мають більше навичок, аніж ти. Тому що на сьогодні саме завдяки спілкуванню з новими людьми ми маємо перелік факапів, які не врахували в першому сезоні.
Про факапи та брендову інтеграцію
Андрій Баштовий:
У дебютному сезоні “Простими словами” в перші епізоди ми додавали джингли. Це була моя ідея — маючи радійний досвід за плечима, я знав, що вони роблять розмову динамічнішою. Проте, як виявилося, це дратувало аудиторію. Під час дружньої розмови, яку передбачає формат подкасту, постійні нагадування «Ви слухаєте подкаст “Простими словами”» лише відволікають слухача. А якщо щось вписується неорганічно — потрібно це прибрати.
Подкасти, як виявилося, дуже класно працюють на побудову ком’юніті. Тому, відповідно, і бренди, які інтегруються в цей процес, повинні “звучати” в тій самій стилістиці.
Марк Лівін:
Тоді в нас ще не було уявлення, що розмовний подкаст — це ніби справжня жива розмова. Уявіть собі, що ми всі сидимо в одній кімнаті, слухачі включені в розмову. Аж раптом звучить фраза: “Хочу тобі нагадати, що зараз ми поговоримо ось про що”. Але ж уважний слухач і так знає, чим зараз займається. Йому не потрібне додаткове нагадування.
Інтеграція ж Libresse у “Сексуальному подкасті” виявилася вдалою ідеєю. Тому що, по-перше, у Libresse доволі прогресивна позиція щодо стереотипів, про які ми говорили у подкасті. По-друге, в розмові не звучав прямий заклик купувати продукцію. І це важливо. Ми наголошували на тому, що завдяки Libresse нам сьогодні вдалося зібратися й записати цю розмову. Така інтеграція цілком органічна.
Андрій Баштовий:
Подкасти, як виявилося, дуже класно працюють на побудову ком’юніті. Тому, відповідно, і бренди, які інтегруються в цей процес, повинні “звучати” в тій самій стилістиці.
Що потрібно для створення подкастів
Андрій Баштовий:
Якщо дуже постаратися, подкаст можна записати й на айфон. Тому що навіть за середньої якості звуку головну роль відіграє зміст розмови. Наприклад, Spotify проводив дослідження, яке показало, що для слухачів технічна якість не є основним критерієм вибору подкастів.
На українському ринку виробників подкастів не так багато, тому всі хочуть робити це дуже круто. Але, на мою думку, початковий фокус виробника подкастів повинен бути в іншому.
Якщо ти робиш подкаст самостійно з нуля й переслідуєш особисту ціль, ти маєш говорити про те, що тебе турбує. Якщо ціль маркетингова — потрібно стежити за тим, що відбувається навколо, й шукати теми, які потенційно спрацюють.
Марк Лівін:
Я вважаю, перш за все, важливо мати “заряджену” ідею. Без неї будь-яка техніка лежатиме вдома. З нашого досвіду, визначальним залишається продукт. Як би ти не дистрибував його на різні платформи і скільки б проявів для нього не вигадав, якщо всередині немає енергії — не спрацює.
Щодо пошуку тих самих ідеї і теми, я б назвав це “нервом часу”. У кожної людини є певна тема, якою вона сильно переймається, розуміє, що в ній важливе і який є конфлікт. У такому разі з теми людина може зробити історію.
Але подкасти — це лише формат, через який можна розповісти цю історію. Я вірю в те, що коли людина має базове розуміння когнітивних функцій, вона відчуває, де і яку інформацію повинна шукати. Письменники називають це “нервом”: коли ти його зачіпаєш — людина резонує по-справжньому.
Запускаючи подкаст “Простими словами”, ми робили лише те, що вважали за потрібне. До третього епізоду я взагалі не слухав подкаст, тому що мені було соромно. І ми справді не очікували на той позитивний фідбек і підтримку, яку отримали від слухачів.
Я би порадив кожній людині, яка хоче спробувати створити подкаст, запитати себе “навіщо?” І так бажано робити з кожним проєктом, який ви запускаєте.
Я би порадив кожній людині, яка хоче спробувати створити подкаст, запитати себе “навіщо?” І так бажано робити з кожним проєктом, який ви запускаєте
Тому що на початку в усіх є величезна кількість енергії, яка ще не відрефлексована. Ми відчуваємо бажання виговоритися, але не знаємо, що саме сказати. І тільки зробивши певну кількість кроків, зупиняємося й розуміємо, що ми не знаємо, куди нас веде ця історія. Відповідно, варто спершу зрозуміти, що рухає нашими намірами щось зробити, а далі вже втілювати ідею в життя.
Хто слухає подкасти
Очевидно, що аудиторія, яка сьогодні слухає подкасти, — це своєрідні новатори. Такі люди зазвичай мають прогресивніші погляди
Андрій Баштовий:
Я вірю, що за подкастами майбутнє. Ще до появи Netflix експерти казали, що майбутнє контенту — за особистим вибором людини. Існує навіть термін “video on demand”, у перекладі — “відео за запитом”. Це коли людина сама визначає, що їй дивитися, а не обирає з наявних пропозицій телевізора.
Очевидно, що аудиторія, яка сьогодні слухає подкасти, — це своєрідні новатори. Такі люди зазвичай мають прогресивніші погляди.
На мою думку, подкасти також стають певним “radio on demand”. Але невідомо, коли саме це станеться, адже ми все ще перебуваємо на зародковому етапі. В Україні ринок подкастів може виникнути, якщо виробники контенту будуть готові інвестувати в цей напрям свій час, гроші та інші ресурси, а бренди не боятимуться підтримувати нові проєкти.
Марк Лівін:
Загалом подкасти — не масовий продукт. Його аудиторія — це невелика кількість зацікавлених людей та їхні друзі, з якими вони звикли ділитися інформацією. Щоб подкасти стали популярнішими, людям потрібно відмовитися від радіоформатів, а на такі зміни найближчим часом можна не очікувати. Нині широку аудиторію собі забирає саме радіо.
Хоча, якщо брати пріоритети New York Times на найближчий час, можна побачити серед них саме розвиток подкастів. Навряд видання поставило собі таку ціль необдумано, харчуючись ілюзіями. Тому мені здається, що спосіб споживання контенту завдяки подкастам із часом лише зростатиме, але коли вкоріниться на українському ринку — невідомо.
Для кого Подкасти.Workshop
Андрій Баштовий:
Наш воркшоп створений для людей, які відчувають бажання зробити подкаст. Це люди, які розуміють, що їм доведеться працювати з подкастами в роботі, бути замовником або частиною команди, яка їх виробляє. І звичайно, для людей, які мають внутрішню амбіцію створити власний подкаст.
За два дні воркшопу ми намагаємося розповісти те, що вивчили самостійно, і поділитися накопиченим досвідом. Кожен наш воркшоп виходить насиченішим за попередній, адже ми щоразу збираємо нові інсайти.
До чергового воркшопу 28-29 листопада ми запустили другий сезон подкастів і два шоу, а тому збираємо новий фідбек і досвід, яким поділимося зі студентами. Так вони зможуть повторити все, що нам вдалося, але водночас не повторювати наших помилок.
За два дні воркшопу ми намагаємося розповісти те, що вивчили самостійно, і поділитися накопиченим досвідом. Кожен наш воркшоп виходить насиченішим за попередній, адже ми щоразу збираємо нові інсайти
Марк Лівін:
Передусім, ми працюємо з ідеєю. На практиці обговорюємо інсайти й тригери, як працює досвід і що важливо в сторітелінгу. Після того, як ми сформулювали або підкорегували ідеї, з якими прийшли студенти, ми думаємо над їх реалізацією. Тобто шукаємо технічні можливості, ознайомлюємо з базовою технікою і записуємо короткі тизери.
Андрій Баштовий:
Проблема подкастів у тому, що очевидних шляхів поки немає. Але водночас це відкриває величезний простір для креативу. Ми показуємо студентам нашу аналітику й разом аналізуємо доступну інформацію.
Наша мета, як виробників подкастів і лекторів, — розкачувати весь ринок. Щоб люди не писали коментарі на кшталт: “Так ось для чого, виявляється, ця фіолетова іконка (Apple Podcast) на айфоні!”
І я хочу, щоб людина після навчання на воркшопі не відчувала страх через організаційні або технічні проблеми, а лише виправдано хвилювалася перед записом.
Дізнатися більше про те, як працюють подкасти та що робити, щоб записати власні й зацікавити ними аудиторію можна на Подкасти. Workshop від Андрія Баштового та Марка Лівіна в Bazilik School
Записатися на воркшопФото: Дан Балашов