За довгу історію існування журналу The New Yorker його обкладинки стали візитівкою, що яскраво вирізняє видання з-поміж інших. Нині вони не просто ілюструють культурне життя міста, а й відображають світові події — політика, гендерні чи расові питання, пандемія.
Ми розповіли про історію створення обкладинок, маскота The New Yorker, якого перевтілюють у нові образи, а також про характерні для видання карикатури й висміювання політиків.
Історична довідка
The New Yorker — це американський щотижневик, який випускають з 1925 року. У ньому публікують репортажі, критику, есе, художні твори та інші матеріали про культурне життя Нью-Йорка.
Протягом 20 століття в журналі публікували есе відомих письменників — від Стівена Кінга та Джерома Селінджера до Йосипа Бродського. The New Yorker надовго завоював славу видання, яке публікує лише найкращі журналістські матеріали та художні твори.
Перші обкладинки
Першу обкладинку 1925 року, на якій було зображено чоловіка з моноклем, намалював художник Рі Ірвін. Герой обкладинки отримав ім’я Юстас Тіллі, яке придумав для нього американський гуморист Корі Форд. У своїх спогадах Форд зазначав, що таке прізвище мала його незаміжня тітка, а ім’я було обрано “з міркувань мелодичності”. Ця обкладинка донині є візитівкою журналу.
Тривалий час The New Yorker мав цілий відділ карикатуристів, які створювали обкладинки для журналів. Одним з видатних карикатурних редакторів журналу був Лі Лоренз, який прийшов до видання у 1958 році. Він був автором понад 18 тисяч карикатур, а також випустив книжку “The Art of the New Yorker”, яка розповідає про графіку журналу.
У 1998 році Роберт (Боб) Манкофф стає редактором відділу карикатур. Він і започаткував традицію створення коротких статей для кожної добірки. У них описував деякі аспекти створення карикатур та методів, які редакція використовує для відбору журнальних ілюстрацій.
Наразі The New Yorker співпрацює з багатьма ілюстраторами та художниками зі всього світу. На сайті журналу є окрема рубрика під назвою Cover Story — у ній автори обкладинок розповідають історії створення карикатур, а також дають мініінтерв’ю про свою роботу, погляди на життя та інтереси.
Обкладинка як відображення всесвітніх подій
Попри славу культурного видання, журнал також відомий своїми публікаціями розслідувань та роботою цілого штабу фактчекерів.
Наприклад, у 2017 році The New Yorker опублікував розслідування про Володимира Путіна й Дональда Трампа — “Трамп, Путін і нова Холодна війна”. На обкладинку помістили президента Росії в образі Юстаса Тіллі, культового персонажа журналу. Трампа зобразили у вигляді метелика. Також у цьому номері вперше назва видання надрукована кирилицею — “The Нью-Йоркер”.
The New Yorker періодично обіграє свою першу обкладинку. Наприклад, у 2018 році художниця Маліка Фавр створила анімовану обкладинку для онлайн-версії журналу, на якій метелик пролітає повз дівчину з моноклем.
“Я хотіла використати позу оригінального денді Юстаса Тіллі, але зробити це надзвичайно просто й по-сучасному”, — розповіла художниця.
Коронавірус
Після оголошення у світі пандемії багато друкованих видань почали створювати обкладинки, що якнайкраще ілюстрували події. Це були фото, графічні малюнки, колажі.
The New Yorker також представив серію “коронавірусних” обкладинок. Традиційно на одній з обкладинок зображений Дональд Трамп із медичною маскою на очах. Ще одна ілюстрація показала порожній Центральний вокзал Нью-Йорка.
Читай також: Як змінилися обкладинки журналів під час коронавірусу
Обкладинки та політика
У грудні 2001 року журнал вийшов з обкладинкою Майри Кальман і Ріка Мейровітса під назвою “Нью Йоркістан”. На обкладинці зображена карта Нью-Йорка, де різні райони позначені гумористичними назвами, що нагадують назви місць із Близького Сходу та Центральної Азії. Серед назв — реальні мікрорайони або їхні характеристики: Fuhgeddabouditstan, Botoxia тощо.
Обкладинку The New Yorker, присвячену теракту 11 вересня 2001 року, Американська Рада редакторів журналів визнала однією з десяти найкращих за останні 40 років. Її створив автор коміксу “Маус” та пулітцерівський лауереат Арт Шпіґельман. На обкладинці він зобразив чорні силуети веж-близнюків на темному тлі.
У 2008 році, у розпал передвиборної гонки у США, ілюстратор Баррі Блітт намалював Барака Обаму, одягненого в мусульманський одяг, а його дружину Мішель — у військовій формі. Цей малюнок висміював побоювання деяких американців, пов’язані з тим, що батько кандидата в президенти сповідував іслам. Деякі громадяни підозрювали, що Обама може бути пов’язаний з радикальними мусульманськими угрупованнями.
Пізніше журнал підтримував Барака Обаму на президентських виборах. А обкладинка від 17 листопада 2008 року, намальована Бобом Стааке на честь обрання Обами президентом США, вважається найуспішнішою за всю історію журналу.
Культурне відображення
Окрім карикатур, висміювань політиків та світових комунікацій, The New Yorker випускає багато ілюстрацій та робіт художників, які відображають культурне життя Нью-Йорка. Це й нагородження Оскар, і прогулянки містом, і походи в театр.
За майже сторічну історію існування The New Yorker вдало балансує на межі політики, серйозних журналістських розслідувань та показу культурного життя міста.
