Зараз українська творчість є одним з головних способів для висловлення від імені всієї нації. Пісні стали не просто набором слів, а гучним голосом українців, який хоче розповісти світу про події у його країні.
Достатньо лише згадати нещодавні колаборації: Pink Floyd та Андрій Хливнюк випустили пісню під назвою Hey Hey Rise Up, а український гурт Антитіла написав другий куплет до пісні Ed Sheeran і присвятив кліп подіям в Україні. Артисти знімають кліпи для розповсюдження інформації (наприклад, кліп Kalush на пісню Stefania показує історії й біль людей у воєнний час) та дають десятки благодійних концертів у Європі. Кожна дія артистів підкреслює силу українських пісенних мотивів, енергетику різних поколінь та могутню історію незламності.
На вулицях Європи нині можна почути пісні Kalush, Jerry Heil, Океан Ельзи, Христини Соловій, які через народні мотиви вибудовують новий спосіб комунікації між народами, навіть без знання мов один одного. Різні куточки світу чують українські сенси через пісні наших виконавців. Завдяки творчості люди знайомляться з нами, вивчають історію та залучають своїх близьких, адже музика завжди об’єднує.
Ми зробили добірку на підтвердження того, що українські пісні — це новий спосіб комунікації. Також розповідаємо історію Jerry Heil, говоримо про її взаємодію з народною творчістю та розмірковуємо над феноменом ”Червоної калини”, яка з лютого лунає звідусіль.
Одного дня дворічна дівчинка підійшла до мами та проспівала такий рядок: “Додому я просилася, а він мене все не пускав! Паразит такий!”. Це слова з народної пісні “Ой, у вишневому саду” з коментарем від малечі, якою була я. Мама постійно спостерігала за моїми вокальними проявами, інтересом до музики, щирим захватом від співу, тому вирішила записати мене до музичної школи.
Тож офіційні мої відносини з народною творчістю розпочались у два роки. Далі ця любов проростала корінням все міцніше, а коли настала війна — вона буйно зацвіла. Я думаю, що так сталося, бо прямо зараз людство створює глобальний фольклор, який об’єднує здобутки різних культур. Українська гілка — найтовща, найпомітніша, найплодовитіша. Саме тому зараз я розкриваюся з особливою гордістю. Колаборації, благодійні концерти, написання пісень — усе це було б неможливим, якби не щире знання, що саме наша нація є основою у створенні глобального фольклору.
Трохи про народну творчість України
Дуже довгий час у школах формували в учнів хибні уявлення про фольклор. Замість справжніх козацьких творів вивчали те, що прозвали “шароварщиною”, — пісні, у яких прославляються застарілі стереотипи про історію України. Тож не дивно, що зазвичай учні не цікавляться народною творчістю. Звісно, у цього є причина, ім’я їй — естрада, що представляла народність як примітивний виток.
Але все-таки архаїка й автентизм мають потужну енергетику, що перемогла стереотипні думки, й тепер ми маємо набагато більше знань про народну творчість. Наприклад, про те, що українська музика трансформується залежно від регіону країни, а основними мотивами є гуцульські, мелодичні, фригійські та навіть схожі на грузинські. Зростанння інтересу людей можна відстежити навіть у YouTube: раніше відео з виконанням автентичної пісні майже не набирало переглядів, зараз — ситуація протилежна. Можна навіть не знати ту пісню, але вже підспівувати душею, адже це наше ДНК.
Пам’ятаю, як уперше послухала народний колектив “Божичі”. Це було в роки мого навчання в консерваторії й переросло у мрію створювати пісні нашою методологією з народним потенціалом. Важливо знайти свій гурт, який стане провідником до цього світу мотивів, історій та сенсів. Я вірю, що передусім саме здатність робити народне мистецтво свідчить про розвиток культури народу. Можна додавати сучасність, але не позбавляти коріння.
Феномен Червоної калини
Існують логічні пояснення, чому саме “Ой, у лузі червона калина” зараз можна почути на вулицях Європи:
- це стрілецька пісня, а отже вона є символом паралелей в історії, до якої зараз підвищений інтерес.
- має потужний образний символізм, який змушує привернути до себе увагу, через масштаб образу калини, притаманний українській народній творчості.
- слова пісні підбадьорюють до визволення, якого зараз чекає весь світ, затамувавши подих.
- під час війни першим цю пісню заспівав Андрій Хливнюк, який має позитивний авторитет завдяки своєму рішенню піти служити.
Пісня стала символом віри, адже “підіймемо” та “розвеселимо” пролунали з вуст захисника.
Українці завжди вміли писати пісні про різні події та написали їх понад 200 тисяч, що є найбільшою кількістю у світі. “Червона калина” розлога, як гілля калини, та ніби прописана в нашому генетичному коді. Я думаю, що якби першою завірусилася інша пісня, то все було б трохи інакше, але вірю, що випадковостей не існує й класно, що гімном боротьби за свободу став саме цей світлий витвір.
Європейці та народна творчість України
Я спілкуюся з різними людьми у світі: випадковими пасажирами в поїзді, продавцями в магазинах, слухачами, організаторами концертів, менеджерами й змогла підкреслити три пункти, якими вони захоплюються в Україні.
- Перш за все — це наш технологічний процес і спеціалісти у сфері IT. Ми дуже діджиталізовані й багато речей для нас є буденністю, а європейці дивуються електронному паспорту.
- На другому місці — українська музика. Кожен, хто спілкувався зі мною, каже, що ми робимо якісний продукт, і тут складно посперечатися. У Європі центром музики вважають Берлін, але відчуваю, що дуже скоро він зміститься на територію нашої мирної неньки, тому що всі дороги світу зараз ведуть в Україну.
- Сміливість нашого народу. Раніше всі думали, що є три сестри: Віра, Надія й Любов. Але тепер ми знаємо, що в Україні живе їхня четверта сестра на ім’я Воля. Думаю, що у післявоєнний бебі-бум кожну другу новонароджену дівчинку називатимуть саме так. Якщо ще не думали про це, то тримайте ідею:)
Щодо європейців на концертах, то я бачу в них весь світ, об’єднаний українською ідеєю миру.
Спостерігаю неймовірну кількість підтримки серед звичайних людей. Європейці вчать наші пісні та декламують лозунги, намагаються дізнатися більше про історію й уважно слухають наші меседжі. Зараз найсприятливіший час, щоб долати зло проявом божественного, а саме мистецтвом. І звісно, показати світу сутність сучасної української мови та культури. Якщо ви маєте друзів за кордоном або живете у європейській сім’ї, то маю для вас інструкцію щодо культурної перемоги: дайте їм послухати наші мелодії, які добре запам’ятовуються та викликають мурахи, далі — навчіть коротких і милозвучних фраз із поясненням. Наприклад, “Геть з України, москаль некрасівий!” або на свій вибір. І останній етап — розповідайте історію.
Від публіки щоразу тріпоче душа
Я кажу “публіка”, але насправді це рідні люди. Пам’ятаю, як прилетіла на благодійний концерт у Брюссель і зрозуміла, що співати не можу, тому що зник голос. І ось стою за кулісами, готуюся вийти й сказати хоча б промову, але раптом бачу, як під звуки народної пісні у виконанні GO-A люди починають братися за руки й вести хороводи! Мене це дуже вразило, адже я чітко бачила глибинний етнокод, що керує нами, об’єднує. Це наша природа, голос і комунікація зі світом! Дуже плакала тоді від любові до цих людей, а потім і голос з’явився. Вважаю, що це було зцілення чистою любов’ю.
Добірка українських пісень у різних куточках світу
Локація: Польща
18 квітня священник Войчех Дроздович під час меси роздав усім присутнім листочки з текстом української пісні “Червона калина”, а потім ввімкнув її на колонці. За ним у цей час стояли польський та український прапори — для акценту на підтримці, яку він хоче дати громадянам України. Також священник пояснив, про що розповідає ця пісня, чому вона важлива й навіщо європейцям її знати. Основну увагу він спрямував на відвагу, яку висвітлює твір, а значить — і на сутність українців.
Локація: планета Земля
Люди з Бразилії, Малайзії, Естонії, Фінляндії, Німеччини, Грузії та інших країн об’єдналися та заспівали пісню “Червона калина” на підтримку нашого народу. Вони зазначили, що почули в рядках слова кожного українця, який знає, у чому сила його народу та вірить зі світлом у серці. Усі, хто взяв участь у створенні відео, мають різні професії, стилі життя, релігії, хобі, але на дві хвилини їх згуртувало бажання дати відповідь Україні та показати, що нас почули.
Локація: Норвегія
Олександр Рибак, переможець “Євробачення—2009”, зіграв на скрипці у притаманному йому авторському стилі мелодію пісні Stefania гурту Kalush. У такий спосіб він захотів підтримати хлопців і зробити теплий жест, адже віртуоз неодноразово зазначав, що творчість для нього є священною й він ніколи не грає ті твори, що не йдуть до душі.
Локація: Латвія
Попгурт Citi Zēni переспівав пісню Stefania та опублікував відео у символічний для їхньої країни день — день відновлення незалежності Латвії від Радянського Союзу. Учасники гурту розповідають, що відколи почули пісню, полюбили її мотив і сенс, адже вони як ніхто знають, наскільки важлива свобода. На початку відео хлопці звернулися до глядачів українською мовою, а завершили виступ словами: “Слава Україні!”.
Локація: Португалія
Переможець “Євробачення—2017” Сальвадор Собрал заспівав пісню Океан Ельзи “Обійми” на підтримку сили та незламності України. В описі до відео він залишив контакти людей, які збирають гуманітарну допомогу в Португалії. Співак декілька разів розповідав, що вражений тим, як українські артисти чітко передають кількома фразами стан усього народу та розповсюджують меседжі.
Євробачення—2022
14 травня в Турині відбувся фінал Євробачення, у якому перемогу здобув український гурт Kalush Orchestra з піснею Stefania. Хлопці поставили рекорд за кількістю глядацьких голосів, що свідчить про потужну підтримку Європи. Судді також виявили свої почуття через оцінки: 5 країн поставили Україні найвищі 12 балів, ще 3 — 10.
Під час фіналу Євробачення багато учасників підтримували Kalush, українців та нашу країну. У грін-зоні майоріли синьо-жовті прапори, хтось викрикував заклики на підтримку України зі сцени, а ведучі шоу не раз наголошували на важливості миру в усьому світі.
Учасниця гурту з Ісландії вийшла на сцену з намальованим на руці українським прапором. Також відомо, що на репетиції вона вигукнула “Stand with Ukraine”, щоб продемонструвати солідарність. Організатори попросили не говорити цю фразу, адже це схоже на агітацію, але гурт Systur все одно завершив виступ словами: “Peace for Ukraine! We love you!”.
Представник від Німеччини Malik Harris зобразив на своїй гітарі прапор України з написом “peace” для висловлення підтримки українцям від німецького народу.
А наступного дня після фіналу представниця Литви Моніка Любінайте виконала кавер на переможну пісню разом з національним театром опери та балету. У такий спосіб вони привітали Україну з першим місцем і висловили підтримку всьому нашому народу.
Пісня Stefania стала впізнаваною не лише через перемогу Kalush на Євробаченні: її потенціал помітили ще на перших етапах відбору, й уже тоді велика кількість людей розповсюджували трек у соціальних мережах. Це пояснюється тим, що текст розповідає про події, які проживає кожна людина, а значить — торкається почуттів кожного.
Масштабна підтримка України з боку європейських країн свідчить про те, що гурту вдалося прокомунікувати з людьми різних національностей через народні мотиви та сенси українців.