Літературна платформа «Фронтера» разом із платформою «Алгоритм дій» і незалежним театром «Гармидер» готують масштабний проєкт до 85-річчя від дня народження культурного дієвця Юрка Покальчука (Пако). Однією з перших подій стане прем’єра вистави «Озерний вітер» за однойменною повістю письменника.
У родинній садибі Покальчуків у Луцьку створюють креативний простір «Дім Пако», який також функціонуватиме як резиденція для письменників, перекладачів і митців з України та з-за кордону. У межах проєкту досліджують біографію і спадок культурної династії Покальчуків, формують родинний архів і працюють із літературною спадщиною Юрка Покальчука.
Однією з перших подій проєкту стане прем’єра вистави «Озерний вітер». Постановку створюють за повістю, що вийшла друком у 1990 році. Незалежний театр «Гармидер» спершу покаже виставу в Луцьку 2 і 3 травня, після чого команда вирушить у тур містами України. Показ у Києві заплановано на 19 травня на Сцені, 6 у Довженко-Центрі.
«Це перша постановка “Озерного вітру” на великій сцені, і вона стала можливою завдяки якісній та продуманій взаємодії кількох організацій. Так культурна спадщина отримує нове сценічне втілення, і локальна історія починає звучати на національному рівні», – зазначає Елла Яцута, засновниця літературної платформи «Фронтера» та керівниця платформи «Алгоритм дій».
Сценічна версія «Озерного вітру» зберігає фентезійний сюжет і атмосферу твору, а також містить народні пісні та перекази, зібрані під час експедицій театру на Волинське Полісся. Події вистави розгортаються довкола юнака Волина, який після зустрічі з Царівною О стає озерним княжичем. Його життя змінюється: замість людських труднощів з’являються вічна молодість і близькість із повелителькою озера. Згодом цей порядок порушується, коли Волин усвідомлює, що закоханий у дівчину зі світу людей.
Режисерка та авторка інсценізації Руслана Порицька вибудовує виставу як досвід, у якому зменшено роль тексту й посилено значення пластики, звуку та простору:
«Нам важливо, щоб ця історія зазвучала колоритом Полісся і його серпанковою, туманною, трішки гіпнотичною реальністю. Тому ефект вистави теж, думаємо, буде дещо гіпнотичним. Водночас вистава насотувалася поліськими жартами, цікавими словами, які звучать тут по-особливому – їх привносили самі актори, які відчувають колорит нашого регіону, колорит поліських сіл».
За словами режисерки, у виставі значне місце посідає поліська міфологія, яка присутня на різних рівнях — від тексту до пластичних і звукових рішень:
«Велика увага приділена розкриттю життя русалок, Перелесника, Змієлюда, Рода, Рожаниці та інших богів і демонів, які ще досі у нашому регіоні живуть у віруваннях, переказах, символіці вишивки. І це буде зашито і у візуальній складовій, і в музичній, і в пісенній. Співають наші актори наживо, відтворюючи обрядовий цикл регіону».
У театрі додають, що світ «Озерного вітру» подано як дохристиянський простір із богами та істотами, а природа є повноцінною частиною дії. Атмосферу створюють рідкісні народні інструменти, авторські костюми та маски-реконструкції майстрині Зірки Савки зі Львова.
До команди вистави увійшли: Руслана Порицька — авторка інсценізації та режисерка-постановниця, Дарина Панас — музична режисерка, Анна Івченко — саунд-дизайнерка, Анна Масленнікова — режисерка з пластики, Юлія Федосеєва — художниця та майстриня костюмів, Зірка Савка — художниця та майстриня масок, Олеся Іщук — художниця з ляльок, Дарина Громик — відеохудожниця, Світлана Змєєва — художниця зі сценічного освітлення.
На сцені гратимуть Артур Березовський, Юлія Варченко, Соломія Войтович, Юрій Ляшук, Дарина Громик, Вадим Хаїнський, Єва Сардачук-Король, Анастасія Сергійчук, Яна Пех і Тарас Манькут.
Перші покази відбудуться у Волинському академічному обласному театрі ляльок у Луцьку. Після цього виставу планують показати у Рівному, Києві, Полтаві, Дніпрі, Тернополі, Львові, Чернівцях та Івано-Франківську.
Юрко Покальчук (Пако) (1941–2008) — український письменник, перекладач і культурний діяч, автор понад 20 книжок. Його твори перекладені англійською, іспанською, німецькою, польською та угорською мовами. Він першим переклав українською твори Хорхе Луїса Борхеса і Хуліо Кортасара, а також перекладав Ернеста Гемінґвея, Артюра Рембо, Джерома Девіда Селінджера і Редьярда Кіплінга. Був наставником для Сергія Жадана, Любка Дереша та Ірени Карпи. Обіймав посаду голови міжнародного відділу Спілки письменників України, був співзасновником Асоціації українських письменників і літературного гурту «Пси святого Юра», керував музичним гуртом «Вогні великого міста» та був учасником мистецького об’єднання «Остання Барикада».
Також може бути цікаво: «Орландо» поза сценою: театральний проєкт представили у вітринах «Всі. Свої»