У 2020 році в Києві з’явилися яскраво-рожеві автівки з логотипом Pink Taxi. За кермом і на пасажирських сидіннях цих машин можна зустріти тільки жінок. З появою на ринку нова служба таксі швидко привернула увагу медіа та аудиторії. Почали розбиратися з принципом роботи, рівнем сервісу, позиціонуванням, реакцією аудиторії і, врешті-решт, з яскраво-рожевим (читай — стереотипно жіночим) кольором.
Коли й чому з’явилася ідея жіночих таксі у світі, чи є тут місце сексизму і чи виправдані позиції таких служб — розбираємо далі.
Таксі для жінок
Жіноче таксі — назва сервісу говорить сама за себе. Це таксі, у клієнтському й водійському складі яких зовсім немає чоловіків. Жінки перевозять жінок. Залежно від служби їздити, крім жінок, можуть ще й їхні діти — у супроводі мами чи навіть самостійно.
Наприклад, київський сервіс Pink Taxi надає послугу автоняні: водійка супроводжує дитину, стежить за її самопочуттям під час поїздки, відводить прямо до дверей шкільного класу, гуртка або будинку і, звичайно ж, постійно перебуває на зв’язку з батьками. Так повелося, що мамам простіше довірити дитину незнайомій жінці, аніж незнайомому чоловікові.
У таких таксі обов’язково є автокрісла. Для України цей пункт набув актуальності з осені 2019 року, коли уряд почав вводити штрафи за перевезення дітей до 12 років в автомобілях без автокрісел. Не всі служби таксі готові надавати їх на вимогу, що ускладнює пересування містом мамам з дітьми. Жіноче таксі продумало цей момент.
У деяких службах за кордоном подібні жіночі таксі можуть перевозити також людей літнього віку — незалежно від статі. Але ці служби позиціонують себе радше як просто безпечні, але не виключно для жінок. І вигляд у них, відповідно, не зовсім “дівчачий”.
Так чи інакше, всі ці служби об’єднує одне: чоловікам вхід заборонено. Ані в ролі пасажира, ані в ролі водія.
Як усе почалося і що стало поштовхом до створення подібних сервісів
Концепція жіночого або, як його ще називають, рожевого таксі зародилася в 2006 році й відтоді є робочою в країнах як “першого”, так і “третього світу”. Ця концепція стосується, зокрема, і громадського транспорту. У багатьох країнах є не тільки окремі таксі для жінок, а й окремі автобуси, вагони в метро й поїздах.
Наприклад, така практика популярна в Токіо, де тиснява й близький контакт пасажирів у годину пік розв’язує руки збоченцям. З огляду на ситуацію, уряд Японії вирішив убезпечити жінок у такій спосіб — просто відокремивши їх від чоловіків. Подібне практикують у Мехіко, який вважається кримінальним мегаполісом. У годину пік тут курсують окремі жіночі вагони метро й навіть цілі автобуси.
Загалом і рожеві таксі виконують таке саме завдання.
Як стверджують засновники подібних сервісів і як свідчить багаторічна практика, перш за все — це безпека для жінок і дітей.
У таксі часто трапляються випадки насильства й домагань з боку чоловіків. І навіть елементарне нав’язливе знайомство водія служби з пасажирками, безумовно, викликає у жінок дискомфорт і бажання скоріше завершити поїздку. З року в рік служби таксі намагаються придумати нові способи поліпшення сервісу й підвищення безпеки поїздок, та все ж повністю викоренити випадки неприйнятного ставлення до жінок неможливо.
Навіть якщо не копати далеко в 2006 рік, а заглянути в звіти служби Uber за 2019-й, то стане зрозуміло, що ситуація доволі сумна й вимагає альтернативних рішень. Три тисячі звинувачень у сексуальному насильстві за участю водіїв і пасажирів в одних тільки Штатах. І це лише підтверджені випадки, з якими звернулися в поліцію. І це лише випадки насильства. А якщо подумати, скільки спроб недоречних знайомств відбувається щодня? До речі, Uber каже, що в їхній службі проблеми трапляються рідко.
Читай більше: Як Uber дав старт революції у світі таксі
У зв’язку з цим опцію “Жінка за кермом” надають і деякі стандартні служби таксі.
Загалом перше й найважливіше, на чому базується система цінностей жіночого таксі, — це відчуття безпеки для пасажирок.
Друге — це комфорт.
Здебільшого такі служби позиціонують свої авто як зручніші та комфортабельніші. Тут уже трохи поговоримо про примхи, але чому б ні? Залежно від служби в авто можна побачити книжки або жіночі журнали, мінітелевізор, дзеркало, куточок для догляду за собою — вологі серветки й серветки для макіяжу, а також щітки для взуття. Музика тут переважно ненав’язлива — служби із сарказмом обіцяють відсутність шансону. Також є можливість обрати послугу “Тиша в салоні”. А якщо й захочеться поговорити, то розмова принаймні буде не про підшипники.
Комфортно буде й дитині. Як ми вже згадали, у салонах авто є дитячі крісла, і загалом усе продумано для спільної поїздки з малюком. Обіцяють не злитися, якщо дитина забруднить сидіння або буде вередувати по дорозі.
Третій і не менш важливий чинник — це переваги для працівниць, тобто для водіїв-жінок.
По-перше, жінки за кермом також можуть наражатися на небезпеку від чоловіків-пасажирів — так само, як і жінки-пасажири від чоловіків за кермом.
Ще одна причина — це, звичайно ж, сексизм. У стандартних службах таксі жінки за кермом часто піддаються критиці. Деякі пасажири, дізнавшись, що за кермом буде жінка, просто відмовляються від поїздки. За статистикою за 2020-й рік, у Нью-Йорку тільки 1% водіїв звичайних жовтих таксі становили жінки. На ринку таксі й прокату автомобілів в Англії ця цифра становить 2%.
Gett Inc., служба замовлення автомобілів у Великій Британії, Ізраїлі та Росії, говорить, що жінок серед водіїв служби близько 4%. “Протягом багатьох років робота в таксі сприймалася як виключно чоловіча”, — говорить Керен Фанан, комерційна директорка Gett.
Жіноче таксі наочно демонструє, що жінка за кермом — нічим не гірше за чоловіка.
Існує і фінансова дискримінація. Аналіз даних Національного бюро економічних досліджень у Кембриджі демонструє гендерний розрив у 7% в оплаті праці для водіїв Uber. Але не на користь жінок. А ось жіночі служби здебільшого пропонують вигідніші фінансові умови. Наприклад, стартап Lady Driver у Бразилії зібрав майже 3 мільйони доларів для фінансування роботи водійок. Компанія пропонує жінкам вищу оплату праці, ніж Uber або Lyft.
З погляду самої роботи, жінки теж у плюсі: гнучкий графік може бути великою перевагою для жінок, які прагнуть балансу між сім’єю і роботою.
Тож створення жіночих таксі вигідно, зокрема, і для водійок.
Для деяких країн таке таксі — це необхідність з релігійних мотивів.
Наприклад, в арабських державах жінки не можуть самостійно їздити в таксі в супроводі чужого чоловіка, а ось їздити в супроводі жінки релігія не забороняє.
Вплив коронавірусу
Спалах коронавірусу змінив бізнес, і жіноче таксі — не виняток. Навесні 2020 року кількість пасажирів, зокрема жінок і дітей, різко скоротилася. Багато жінок, які працювали водійками, також були змушені залишатися вдома зі своїми дітьми або просто задля власної безпеки.
Підприємці намагалися залучити додаткове фінансування, щоб пережити цей період, багато хто відклав запуск подібних стартапів. Наприклад, компанію DriveHER у Торонто планували представити навесні 2020 року, але з початком пандемії відклали її відкриття. А Femitaxi, бразильський стартап, який досить успішно працював до карантину, припинив роботу в червні минулого року.
Жіноче таксі — дискримінація чоловіків?
За словами творців ідеї і власників сервісів жіночих таксі, це зовсім не дискримінація, а вимушений захід. До того ж є безліч чоловічих сервісів, де жінок так само не обслуговують.
“Чоловікам, які висловлюють обурення тим, що наша служба таксі їх не обслуговує, хотілося б нагадати, що є безліч сервісів, призначених тільки для чоловіків, як-от барбершопи, чоловічі клуби, спортивні секції. Жодної гендерної дискримінації в цьому немає. Поважаймо одне одного й турбуймося про наших жінок та дітей, адже чоловікам набагато простіше захистити себе”, — заявляє Андрій Литвинчук, юридичний представник Pink Taxi.
Рожевий колір для жіночих таксі по всьому світу обирають через те, що “він асоціюється із жіночністю, приязністю та позитивом”.
Можна довго дискутувати на тему доречності рожевого кольору й подібних таксі загалом. Але факт залишається фактом: якщо такі служби існують, значить, існує і проблема, а відповідно — і потреба в такому сервісі.
