Усі ми інколи задумуємося над тим, що хотіли б сказати собі в минулому або перед ухваленням важливого рішення. Усі ми припускаємось помилок, але замість того, щоб гнітити себе за невдачі, варто подумати над тим, як отримані знання допоможуть нам у майбутньому.
Ми розпитали чотирьох українських підприємців про те, чого вони не знали перед відкриттям свого бізнесу і які поради хотіли б отримати на старті.
СПІВЗАСНОВНИК VETERANO BROWNIE
У житті стається все, що має статися. Тож мені не надто до вподоби формулювання “що було б, якби…” А от залишити послання собі майбутньому — це чудова нагода відрефлексувати те головне, чого я навчився за роки управління бізнесом. Тож, Ром, за скільки б років ти це не читав:
1.
Дотримуйся свого темпу
Пам’ятаєш, скільки сил ти витратив на те, щоб гнати себе, адже всі навколо женуть (або вдають, що женуть)? Скільки порівнював себе з іншими, аж поки не вийшов на власний темп. Ром, має значення лише те, чи став ти кращим відносно себе вчорашнього. Не заганяй себе. Але й не відставай.
2.
Дякуй собі за всі помилки
Помилки — найцінніше, що ти можеш зробити в бізнесі. Ба більше, це — одне з твоїх основних завдань. Ти вмієш їх визнавати, а це вже багато важить для зростання. Продовжуй аналізувати й робити висновки. Що більше їх буде, то повноцінніше ти зрозумієш бізнес і осмислиш кожну щоденну рутинну задачу й кожну стратегічну ціль.
3.
Зупиняйся й видихай
Хоча все навколо тобі кричатиме: “Давай! Не зупиняйся! Ї**ш!” Але ти вже знаєш, що без зупинки ніколи не насолодишся навколишнім видом. Статична картинка не менш прекрасна, ніж динамічна. Фотографія не менш чудова, ніж кіно. Кожен новий крок потребує сил. Так, ти і є головне джерело сили. Проте і пройдений шлях, і момент, у якому ти перебуваєш, і навколишній дивовижний вид — також невичерпні. Тому що вони є. І тому що це і є ти. Не відмовляйся від цього. Не відмовляйся від себе.
4.
Не бійся змінюватися
Залишай собі простір для маневру. Будь твердим у переконаннях, але не твердолобим. Твій шлях у бізнесі — це як похід у гори. У дорозі будуть змінюватися погода, ландшафт, десь стежка буде засипана камінням і треба буде шукати обхідний шлях. Часом це каміння треба буде терпляче й обережно перелазити. Іноді джерела, позначені на карті, на ділі будуть пересохлими і твого запасу води бракуватиме. Часом доведеться визнавати, що ти обрав неправильну стежку. Іноді доведеться викликати рятувальників. А часом ти навіть приходитимеш у зовсім інший пункт призначення, ніж планував. Ти ніколи не знатимеш напевно, ким станеш завтра. Головне, щоб ти залишався собою. І це єдина аксіома, яку потрібно захищати.
5.
Дозволь собі бути людиною
Ти не машина й не таблиця, не процес, не роль і не функція. Ти — жива людина. Ти дихаєш, мислиш, відчуваєш, твориш, мрієш, помиляєшся, любиш, переживаєш, віриш, розвиваєшся, вчишся, робиш вибір і ухвалюєш рішення. Не вбивай у собі людину, адже тільки живим ти зможеш зробити щось цінне в цьому світі.
Та мабуть, найголовніше — пам’ятати, із чого й чому ти почав. Усе решта — досвід. Безцінний. Твій. Врешті-решт, це єдине, чим ти справді володієш.
P.S. Не завтикуй вчасно вводити літнє меню!
1.
Перше й головне, хоча не думаю, що тоді це було б реально: досить думати, що тобі просто пощастило. Те, що в тебе з’явилась справжня школа, до тебе прийшли студенти, вони поверталися знову й знову — це не через вдало обраний час для запуску проєкту, а через те, що до цього ти багато працювала з брендами, ти зробила певні кейси, показала результат. І так, ти нічогісінько не знаєш про ведення бізнесу, структуру команд, фінансову звітність, податкові декларації. Це теж велика нова частина твоєї роботи, але ти навчишся.
У перші роки мені постійно здавалось, що зараз усі навкруги зрозуміють, що я всього цього не знаю, а вже полізла робити. І що правильно було б спочатку навчитись усього, а потім починати. Сьогодні розумію, що навчатися бізнесу в процесі точно правильніше, ніж навчатися до його заснування, “бо колись ти все вивчиш, і ось тоді…”
2.
Час. Після відкриття власної справи ти перший час живеш на роботі, живеш роботою, спиш із телефоном, їси з ним і не даєш собі вихідних. І це нормально. Це не тому, що ти не вмієш делегувати, не розумієш work-life-balance чи є поганим підприємцем, який неправильно розподіляє свій час. Це тому, що в підприємництві постійно вирують хвилі. Будуть періоди, коли треба “пахати”, але будуть і такі, коли зможеш відпочити. І з роками ти просто зрозумієш, що це — свідомий шлях.
3.
Ти не можеш вигадати людині роботу за неї. Це стосується, перш за все, звільнення, особливо коли ти — неконфліктна людина. Якщо бачиш, що людина не справляється із завданнями або в неї не виходить — шукай того, хто впорається. Не шукай 4-5-10-й спосіб чи альтернативні завдання просто тому, що людина тобі імпонує. Від цього ніхто не буде щасливим.
Колись мене на землю повернула фраза: “Навіщо ти за когось вирішуєш, як йому жити? Можливо, це звільнення підштовхне людину до якихось вагомих кроків у її житті? І ці кроки будуть усім на користь”. До речі, так одного разу й сталося: після звільнення одна людина нарешті відкрила справу, на яку довго бракувало часу. І досі в неї все класно.
засновник “Димне м‘ясо від Тараса”
Тебе це лякатиме, але ти будеш сотні разів помирати й народжуватись знову. Тільки після “моральної” смерті старої моделі ти виходитимеш на новий рівень. Це нормально. Так у всіх.
Єдине, що має цінність у сучасній економіці — твоє ім’я. Плекай його, роби скажені речі, дій, як ніхто інший, не женись за легкими грошима.
Твоє оточення буде або прискорювати розвиток твого бізнесу, або множити його на нуль. Якщо дискомфортно після розмови з іншим підприємцем і виникає відчуття, що ти нічого не досягнув — ти на правильній дорозі. Якщо ж тебе слухали з відкритим ротом — тікай.
Обговорюй свої думки та уявлення з іншими підприємцями. Не ти вигадав цей велосипед, він уже давно успішно їздить і без тебе, не марнуй свого часу.
Ніхто не знає, як правильно. Ти можеш слухати всіх, але рішення ухвалювати самостійно, адже відповідальність завжди на тобі.
Якщо відповідальність на тобі, але в тебе немає можливості впливати на результат — це місце не твоє.
Люди кажуть одне, а роблять інше.
Найкраща освіта — це запросити на каву людину, яка компетентна в питанні, яке ти хочеш розв’язати.
Твоє життя буде на піках від “Я король світу” до “Я помру безхатьком” — і це ОК.
Founder & CEO fuelfinance
1.
Перша ключова порада — якщо я хочу змінити напрям бізнесу або його масштаб, то я маю почати зміни із самої себе. Це робота з масштабом себе як особистості й постійні запитання до себе: “Що заважає мені рухатись уперед?”, “Де я відчуваю дискомфорт із собою?”, “Від чого я втрачаю енергію, а де — заряджаюсь?”, “Чому і в яких ситуаціях емоції беруть верх і не дають мені діяти ефективно?” Як на мене, саме такі зміни себе як особистості задавали вектор змін у моєму бізнесі.
Два роки роботи над собою навчили мене казати “ні”, навіть якщо дуже хочеться й цікавий проєкт; давати собі час на відпочинок і розуміти, що відпочинок не дорівнює зупинці всього; перебувати в моменті й справді відпочивати, а не відлітати в задачі; правильно розставляти пріоритети й відшліфовувати цілі; врешті — вести здорову комунікацію з командою і клієнтами. Завдяки таким змінам мій бізнес сьогодні — це вже зовсім інший бізнес, трансформації якого почалися з моменту, як я вирішила змінити себе й скинути “замалий одяг” для дорослої себе.
2.
По-друге, я хотіла би на початку ведення бізнесу отримати рекомендацію, що не варто боятись писати іншим підприємцям, людям, у яких є саме той досвід, якого хочеться повчитись. Якщо це щирий запит, то вам завжди дадуть відповідь.
Для мене стало відкриттям, що кожен може знайти трохи вільного часу (20-30 хв.), щоб поговорити на певну тему, а разом з тим допомогти. Наприклад, останнім часом я досліджувала питання побудови b2b продажів на американському ринку. Замість того щоб іти кудись вчитися, я вирішила розпитати фахівців цієї сфери. Яким же було здивування, коли на моє прохання відгукнулися й погодилися провести коротку зустріч. Ці люди дали мені більший результат, аніж міг би дати якийсь курс. І я би хотіла, щоб хтось сказав мені на початку, що можна використовувати досвід інших людей для свого навчання. Це те, чого я точно не знала на початку і чим активно користуюся нині.
3.
Третя порада стосується книжок з HR і менеджменту, які, насправді, рідко працюють, принаймні для мене. Кожна людина — окрема особистість, і для того, щоб побудувати справді ефективні комунікації в команді, треба намагатися зрозуміти своїх працівників, а не застосовувати методи з книжки. Звичайна розмова може мати набагато більший результат. Ключовий меседж: людьми не потрібно управляти, людей потрібно розуміти, вчитися правильно з ними комунікувати й чути одне одного. Ба більше, я би хотіла, щоб мені на початку бізнесу розповіли, як правильно проводити one-to-one і що це ціла система побудови здорових взаємин у команді. Хоча й на другому році роботи дізнатись про це — непогано.
4.
Будьте в оточенні таких же навіжених підприємців. Взаємний обмін досвідом і енергією драйвить ще більше. Шукати таких людей і більше з ними спілкуватись. Прибрати весь тривіальний контент зі своїх очей, бо є доступ до будь-яких світових знань. Кордонів немаэ зовсім. Споживати контент того рівня, якого хочеш досягти. Його просто трохи складніше шукати й “попахати” треба більше.
Ну, і звісно ж, моя улюблена порада — бути більш нахабним. Спочатку я була не зовсім упевненою в собі, хоча, може, з боку так і не здавалось. Мені варто було б на початку хоч раз почути, як продають свої послуги американці, і все би стало на свої місця.