Через два роки компанія Disney святкуватиме 100-річчя. За весь час свого існування Disney створив тисячі персонажів і сюжетів, розвинув мультиплікаційну індустрію, відірвався набагато вперед від своїх конкурентів, потім купив їхні компанії і, здається, не збирається здавати позиції.
Ми зібрали цікаві факти про компанію. З яких мультфільмів починалася історія Disney? Як у створенні першого Діснейленду допомогло телебачення? Чому Disney купив Pixar, Marvel, Lucasfilm і 21st Century Fox? За що масово не люблять мультфільми компанії — читай у нашому матеріалі.
Перші мультфільми та парки розваг
У 1923 році брати Волтер і Рой Дісней заснували невелику анімаційну студію Disney Brothers Cartoon Studio. Волтер узяв на себе головну роль у компанії, тому згодом студію перейменували на The Walt Disney Company.
Перша серія робіт, яку презентувала студія, називалася “Комедії Аліси” — за мотивами казки Льюїса Керролла. Це була серія німих короткометражних мультиплікаційних фільмів, де поєднали зйомку живих акторів і мальовану мультиплікацію. До речі, усього в скарбничці Disney більше 50 картин про пригоди Аліси.
Популярність компанії зародилася в 1927 році, після випуску мультфільмів про Кролика Освальда.
Але права на персонажа Освальда тоді належали компанії Universal Pictures, а Діснею хотілося створити власного. Так у 1928 році на світ з’явився Міккі Маус. Мишеня спочатку назвали Мортімер, представивши з ним короткометражний мультфільм “Божевільний літак”. Отримавши успіх, мишеня Міккі стає одним із символів компанії The Walt Disney Company, а згодом — усієї американської попкультури. У 30-х роках компанія створює інших відомих персонажів — Плуто, Гуфі та Дональда Дака.
Disney заробив величезний капітал на популярності цих героїв. Одразу після виходу мультфільмів у прокат персонажів почали малювати в коміксах і на різних предметах, виготовляти іграшки за мотивами мультфільмів. Також за допомогою Міккі, Дональда й інших героїв різні компанії почали рекламувати свої товари. Для цього вони купували у Disney ліцензії, які дозволяли використовувати образи з мультфільмів у комерційних цілях.
Найпопулярнішим персонажем став, звичайно ж, Міккі Маус. Зараз упізнаваність його бренду становить 97% — це більше, ніж у Санта Клауса. За ці заслуги журнал Forbes удостоїв мишеня званням “Найбагатший вигаданий герой”. І справді, бренд Міккі Мауса щороку приносить компанії Disney близько 6 мільярдів доларів доходу.
Але повернімося до мультфільмів. Після створення своїх популярних героїв Disney узявся знімати повнометражні картини за мотивами казок: “Білосніжка й семеро гномів”, “Пригоди Піноккіо”, “Дамбо”, “Бембі”, “Попелюшка” та інші.
Виробництво повнометражних мультфільмів потребувало дуже великих витрат. Наприклад, сцена з “Білосніжки” про повернення семи гномів додому триває всього одну хвилину, але для її створення знадобилось аж 5 художників і 6 місяців часу. Мультфільм приніс у підсумку 8 мільйонів доларів доходу. Але навіть успішний прокат у кінотеатрах не дозволяв студії міцно стати на ноги.
Тому Волт Дісней шукав інші джерела доходу і придумав Disneyland — тематичний парк розваг. Щоб знайти гроші на будівництво величезного парку, Disney уклав договір з каналом ABC. Канал зобов’язувався інвестувати в будівництво парку, а Волт Дісней — вести щотижневу передачу на каналі, показуючи дітям свої мультфільми. Передача називалася, як і майбутній парк — “Disneyland”. Вона дуже полюбилася дітям і дорослим та дуже органічно рекламувала парк, який на той час будували.
Зараз у компанії Disney є 12 парків розваг, кілька аквапарків та тематичних курортів. Але тільки перший Діснейленд, який стоїть у Каліфорнії, побудували під керівництвом самого Волта Діснея. У 1966 році знаменитий художник-мультиплікатор, режисер і продюсер пішов із життя, а керівництво компанією взяв на себе його брат Рой.
Захоплення ринку
Із часом компанія вирішила не обмежуватися дитячими мультфільмами і в 1984 році заснувала нову кіностудію — Touchstone Pictures, щоб вийти в галузь дорослого кіно. Так Disney став лідером касових зборів і серед голлівудських студій завдяки фільмам “Хто підставив кролика Роджера”, “Доброго ранку, В’єтнам” та “Люба, я зменшив дітей”. Компанія вийшла також на телебачення з власним кабельним каналом The Disney Channel.
Статки Disney зростали, масштаби також. Компанія поступово перетворювалась на гіганта індустрії розваг та одного з найбільших медіаконгломератів світу. Вона купувала різні компанії, серед яких телеканали, кіно та анімаційні студії. Наразі компанії належать більше 1,3 тисячі телеканалів по всьому світу. Найвідоміші з них: Disney Channel, АВС та ESPN.
Також у різні роки Disney скупляв своїх конкурентів. Тепер йому належать: творець комп’ютерної анімації Pixar, Marvel зі своїм всесвітом супергероїв, Lucasfilm та їхні “Зоряні війни”, 21st Century Fox та багато інших, менш відомих брендів. Технічно ці бренди продовжують існувати, але виробництво будь-яких продуктів вважається спільною роботою. Глядачеві здається, що на ринку є різноманіття брендів, але в Disney з’являються права на продукти й напрацювання інших компаній.
Персонажів Disney можна зустріти на канцелярському приладді, у дитячих книжках, на одязі, у “Хеппі Міл” від McDonald’s, у “Кіндер-Сюрприз”. Над поширенням символів бренду, продажем ліцензій і колабораціями працює Disney Publishing Worldwide. Це ще один напрям роботи Disney, що дає змогу компанії заробляти не тільки на продукті, а й на бренді.
Виграють у такій співпраці, звісно ж, усі. Наприклад, Хеппі Міл отримав значну популярність, якраз коли McDonald’s почав випускати ліцензовані іграшки від Disney. Це мало значний успіх — до ресторану поспішили колекціонери фігурок популярної культури будь-якого віку. З Хеппі Мілом можна було отримати усіх 101 далматинців, Міккі Мауса, Попелюшку, Білосніжку тощо.
Disney і упередження
Мультфільми Disney містять безліч упереджень щодо раси, гендеру та статі. Чого лише вартий образ класичної принцеси, який нав’язували дівчаткам протягом багатьох років. Цей образ безпосередньо пов’язаний зі стереотипними уявленнями про жінок — прибирати, носити красиві сукні й бути не в змозі вирішувати проблеми без чоловіка (принца). Навіть психологи довели, що мультфільми та ігри з принцесами Disney сприяють формуванню гендерних стереотипів у дітей.
Світ змінюється, ставлення до упередженнь — теж. Аудиторія вимагає у компанії переглядати свої погляди, іти в ногу з часом і не нав’язувати глядачам стереотипи. Компанія прислухається, і в 2012 році виходить мультфільм “Хоробра серцем”, у якому Disney вперше показує, що принцеси можуть їздити верхи, стріляти з лука й лазити по скелях, а не проводити життя в мріях про прекрасного принца.
Не обходиться в проєктах Disney і без расизму. У мультфільмі “Пітер Пен” простежується дискримінація щодо корінних американців. Жителів вигаданої країни Неверленд у мультфільмі називають “червоношкірими”. “Книга джунглів” зображає пародію на афроамериканців — персонаж орангутанг Луї за сценарієм співає джаз і багато лінується. А в картині “Леді та Блудько” є сіамські коти Сі та Ам. Їх зображення є стереотипом, спрямованим проти азіатів.
Але й тут Disney бореться зі стереотипами, і з минулого року перед початком перегляду на екрані з’являється попередження про наявність расизму в старих картинах: “Цей контент містить негативне зображення або погане поводження з конкретними людьми чи культурами. Ці стереотипи були хибними тоді й так само неприпустимі зараз. Замість того щоб видаляти цей контент, ми хочемо визнати його шкідливий уплив, узяти з цього уроки й розпочати дискусію, спрямовану на створення більш інклюзивного майбутнього“.
У нових проєктах компанія намагається уникати проявів расизму та інших дискримінацій, як-от гомофобія. Так, на роль Русалоньки обрали афроамериканку Геллі Бейлі, а в мультфільмах і фільмах почали з’являтися ЛГБТ-персонажі. До речі, темношкіру Русалоньку оцінили не всі. У соцмережах навіть запустили гештег #NotMyAriel, який вибився в топ. Один з найчастіших доводів обурення — Геллі Бейлі не відповідає казці Ганса Крістіана Андерсена: героїня твору нібито зобов’язана мати білий колір шкіри.
