Нині соціальні медіа — це один з найбільших майданчиків, де взаємодія H2R (Human To Robot) впевнено нарощує темп. І якщо раніше в Instagram ми стежили виключно за реальними людьми, то сьогодні вже не дивним буде натрапити на віртуальних інфлюенсерів.
Хто такі віртуальні інфлюенсери?
Віртуальні, або цифрові, інфлюенсери — це вигадані персонажі, яких створено за допомогою комп’ютера і які мають свою аудиторію фоловерів. Можуть мати як людський, так і казковий вигляд.
Часом складно відрізнити 3D-моделей від справжніх людей, оскільки над їх розробленням працює команда фахівців із 3D-моделювання, фотографів і графічних художників. А для продумування сюжетів життя та комунікації з аудиторією потрібна ще й команда креативників.
Поняття VI (Virtual Influencer) почало поширюватись відносно нещодавно, у 2016 році. Водночас самі цифрові персонажі, за якими стежать мільйони, існують давно.
Яскравий приклад — музичний гурт Gorillaz, який створили ще в 1998 році. Учасники гурту є вигаданими казковими персонажами. Вони мають коло інтересів, унікальні біографії та неповторні характери. Gorillaz колаборується з різними брендами, як-от Casio. Обличчя учасників гурту з’являються в рекламних кампаніях, що сприяє підвищенню продажів компаній. Тож, як висновок — Gorillaz є своєрідними інфлюенсерами. Тільки віртуальними.
Інший приклад — японська віртуальна співачка Хацуне Міку, яка є однією з найвідоміших попзірок Японії. Міку створила компанія Crypton Future Media ще в 2007 році. Вона має вигляд дівчинки-аніме з довгим блакитним волоссям.
Наразі образ Міку часто використовують для косплею, модні будинки розробляють для неї гастрольне вбрання. Вона є персонажем деяких комп’ютерних ігор, співпрацює зі знаменитостями та періодично з’являється в рекламі на японському телебаченні.
На відміну від Gorillaz та Хацуне Міку, чий головний рід діяльності — музика, багато сучасних цифрових інфлюенсерів у своїй діяльності роблять акцент на блогерство. Звісно, ці інфлюенсери мають певні захоплення, серед яких може бути й музика, але саме блогерство відкриває таким 3D-моделям багато можливостей. Власне, як і реальним інфлюенсерам.
Що ж такого роблять ці інфлюенсери у своєму віртуальному житті та чому на них підписуються тисячі, а то й мільйони користувачів?
У кожного з віртуальних інфлюенсерів є свої акаунти в соціальних мережах. Найпопулярнішим майданчиком є Instagram, деякі додатково мають профіль у TikTok або канал на YouTube.
Складно сказати, що їхній контент, як і зовнішність, чимось відрізняється від контенту реальних інфлюенсерів. Вони так само розповідають про своє життя, діляться переживаннями, обговорюють насущні питання, підтримують важливі соціальні ініціативи та співпрацюють із брендами.
Але зважаючи на високий інтерес аудиторії до реальних інфлюенсерів, не дивно, що такий самий інтерес викликало й життя віртуальних. Цікавості до них може бути навіть більше через те, що герої не є реальними людьми, і це в новинку для багатьох.
У цифрових інфлюенсерів існує життя й поза соціальними мережами. Вони дають інтерв’ю для медіа, самі беруть інтерв’ю у зірок, знімаються для обкладинок модних журналів, записують треки та й узагалі живуть повноцінним цифровим життям.
Кількість віртуальних інфлюенсерів щодня зростає — зараз це вже кілька сотень аватарів.
Найупливовішою серед них є Ліл Мікела. Це образ 19-річної дівчини з іспано-бразильським корінням, яка, за задумом, мешкає в Лос-Анджелесі, записує власні треки та знімається в рекламі. Мікелу та її сторінку в Instagram створили учасники лос-анджелеського стартапу Brud у 2016 році. А вже до 2018 року акаунт віртуальної дівчини набрав понад мільйон підписників. Зараз у профілі Мікели вже майже 3 мільйони фоловерів.
Вона займає активну громадянську позицію: підтримує рух Black Lives Matter, LGBTQ+ ком’юніті та бореться за права біженців. Заробляє Мікела на співпраці з брендами, серед яких Louis Vuitton, Moschino, Prada, Calvin Klein, Samsung та багато інших.
Один з нечисленних чоловіків серед VI — Блавко — зухвалий та розкутий, за сценарієм, хлопець Мікели.
З-поміж віртуальних інфлюенсерів популярною є також японська модель Імма. Щоправда, вона не повністю комп’ютерна — з віртуального у неї тільки голова, а ось тіло — цілком реальної людини.
Попитом серед брендів і прихильністю серед підписників користується і чорношкіра супермодель Шуду. Вона співпрацювала з Fenty Beauty та Tiffany & Co і має всі шанси розширити свою комерційну співпрацю з брендами.
Кожна із цих моделей має від 150 тисяч підписників і сміливо співпрацює з брендами.
Більшість 3D-моделей — це прототипи реальних людей, утім чимало інфлюенсерів мають фантастичний вигляд. До прикладу, компанія Superplastic, яка робить Gorillaz, створила мультяшних персонажів — Janky та Guggimon. Джанкі схожий на високого кота, схрещеного з ведмедем, а Гуггімон нагадує високого зайця з акулячими зубами. Більшість їхніх постів — рекламні.
Віртуальна 20-річна модель Нунурі також має досить казковий вигляд, хоч і більше схожа на людину. Вона співпрацює з найбільшими брендами модної індустрії та має соціальну місію: не їсть м’яса, не носить хутра й пропагує екологічний спосіб життя.
Багато брендів вбачають у VI-маркетингу майбутнє. Деякі з них не обмежуються співпрацею з наявними інфлюенсерами і починають створювати власних цифрових амбасадорів. Переваг чимало: на таких амбасадорів не потрібно закладати великі бюджети, вести переговори, узгоджувати креатив тощо. Вони віртуальні, тому компанія сама вирішує, якими вони будуть і що мусять робити.
Наприклад, італійський модний ритейлер Yoox розробив Дейзі — власну цифрову модель. Бренд не став створювати окремий акаунт для дівчини, а інтегрував її в наявний акаунт бренду в Instagram.
Так само вчинив і бренд KFC. Минулого року він презентував віртуальну версію полковника Сандерса — засновника й обличчя компанії. Його зобразили молодим і підтягнутим чоловіком, який навіть має віртуальну дівчину. Окрім продуктів KFC, на офіційній сторінці закладу Сандерс рекламує напій Dr. Pepper, засоби для догляду за тілом Old Spice та продукцію інших брендів.
Скільки коштує така співпраця та чому брендам вона вигідна?
Згідно з дослідженням 3D-інфлюенсери можуть заробляти від $1 тис. до $7 тис. за одну публікацію в Instagram. А суми заробітку найвідомішої VI-блогерки Мікели сягають $9 тис. за один рекламний пост.
Заробітки однієї моделі цілком забезпечують життя команді, яка працює над проєктом.
Цікаво, що зі зростанням популярності VI-маркетингу технології створення віртуальних моделей дешевшають. Водночас бюджети, що виділяють на інфлюенс-маркетинг, помітно збільшуються — це свідчить про активний розвиток ринку.
Очікується, що до 2022 року бренди щорічно витрачатимуть $15 млрд на інфлюенс-маркетинг, у той час як 2019 року витрачали до $8 млрд.
У чому ж вигода такої співпраці для брендів?
Засновник сайту про VI Крістофер Треверс стверджує: “З віртуальними моделями дешевше працювати, ніж із людьми в довгостроковій перспективі. Їх можна на 100% контролювати, вони можуть з’являтися в багатьох місцях одночасно. А головне — вони ніколи не старіють і не вмирають”.
Насправді переваг ще більше: брендам не потрібно витрачати гроші на візажистів, операторів, студії та транспорт, як це відбувається із живими моделями. На співпрацю з віртуальним блогером не можуть вплинути критичні життєві події або глобальна пандемія коронавірусу. Усі ці чинники значно заощаджують кошти, людські ресурси та нерви.
До того ж залученість у профілях віртуальних інфлюенсерів майже втричі перевищує показники в акаунтах реальних блогерів. Середній показник залученості на ринку інфлюенсерів — 0,7%, а залученість в акаунті, скажімо, Мікели досягає 2,7%.
Справжнім рушієм тенденції VI-маркетингу є покоління Z — його представники взагалі є основними трендмейкерами. Очікується, що до кінця цього року їх кількість перевищить 2,5 млрд. Зумери дорослішають, стають платоспроможними, їхні прибутки зростають. Це робить їх привабливими для маркетологів по всьому світу.
Що по висновках?
Віртуальні інфлюенсери — це тренд, який набирає обертів. На VI-маркетинг закладають все більші бюджети, водночас Створювати 3D-моделей стало простіше й дешевше.
бренди все більш зацікавлені у співпраці з наявними вигаданими персонажами або створенні власного аватара. Співпрацювати з такими інфлюенсерами їм вигідніше, з погляду фінансів, залученості аудиторії та емоційного чинника.
Віртуальні інфлюенсери зазвичай поводяться, як і реальні лідери думок: займають активну громадянську позицію, постійно щось рекламують і повноцінно живуть своїм комп’ютерним життям. Утім, несправжність таких VI-моделей все ще незвична для більшості з нас, що робить їх привабливими та цікавими. Проте часом у соціальних мережах складно відрізнити, де робот, а де — надміру відредаговані фото справжньої людини.