У січні в український прокат вийшов фільм «НУ МАМ» — альманах про стосунки матерів і дітей, побудований на кількох окремих, але тематично пов’язаних історіях. Стрічка поєднує комедійні й емоційні епізоди, знайомі багатьом із власного досвіду.
У фокусі стрічки «НУ МАМ» — любов, прийняття, дорослішання та щоденна материнська турбота, яка часто звучить у звичних запитаннях: «Ти поїв?» чи «Шапку вдягнув?». Фільм говорить про речі, з якими стикається майже кожен. Євген Таллер присвятив цю роботу своїй мамі, якої вже немає поруч.
Про створення фільму, особисту історію та реакцію глядачів після перегляду стрічки розповів Bazilik Media продюсер, автор ідеї та сценарію Євген Таллер.
Як народилась ідея фільму та чому саме така форма історії — альманах?
Все почалося з назви. Пам’ятаю, їхав у машині, і в голові просто «клацнуло»: «НУ МАМ» – це ж ідеальна назва! Вона настільки містка, що не потрібно додатково продавати історію глядачу, бо все зрозуміло без слів. Мені хотілося створити вартісну, глибоку та якісну історію, яка по-справжньому відгукнулася б кожному. Формат альманаху дав змогу показати цю тему під різними кутами, зробивши фільм багатогранним.
Чому темою фільму стали стосунки між матерями та дітьми?
Це мій спосіб поговорити через кіно зі своєю мамою, якої не стало чотири роки тому. Я неймовірно за нею сумую, мені її бракує. Через фільм я хотів згадати наші спільні моменти. Одна з новел, де грають Олеся Жураківська з Олександром Яремою та Дмитром Павком, повністю списана з моєї родини. Мені було важливо передати це тепло глядачу.
У час, коли багато родин розділені тисячами кілометрів, ця комедія може бодай на мить повернути відчуття дому — в обійми рідних. Судячи з реакції залів, нам це вдалося — люди впізнають у героях своїх близьких.
За якими критеріями ви обирали історії для стрічки?
Головний критерій – життєвість. Неможливо написати те, у що повірить глядач, спираючись лише на власний досвід. Ми проводили брейншторми, спілкувалися з друзями та знайомими, збирали реальні ситуації, щоб донести до глядача. Потім трансформували їх у художню обгортку з класичною структурою. Кожна новела має своє «зерно»: історія Наталії Сумської – про безпеку та гіперопіку сина над мамою поважного віку; історія Олесі Жураківської – про реалізацію мрії та щире зізнання в любові; новела Олени Кравець говорить про страх втратити контроль і складність сказати «люблю»; історія Ади Роговцевої – про болюче, але неминуче прощання.
Яким був баланс між комедією та емоційним складником під час роботи над фільмом?
Існують сценарні канони: мовляв, на одну сторінку тексту має бути п’ять жартів, бо два виріжуть на монтажі — має залишитись три. Ми ж за цим не гнались. Нашим завданням було створити чесну історію, з якої природно випливає органічний гумор. У фільмі немає жартів заради жартів. Глядачу смішно, бо він ідентифікує себе з персонажем і тими історіями, які відбуваються на екрані. Оскільки у стрічці шість різних мам і шестеро різних дітей, кожен знаходить у них дзеркало свого життя.
З якими викликами ви стикались у роботі над фільмом?
Тут нічого нового не скажу — ми живемо в тих самих реаліях, що й усі українці. Організувати роботу зараз складніше, але це наші спільні умови, до яких ми адаптуємося, щоб продовжувати створювати українське кіно.
Як ви обирали акторів і що було принциповим під час кастингу?
Головним критерієм була органічність актора в конкретній історії. Ми одразу сформували dream cast — список із шести мам, яких бачили в ідеалі. Саме вони сьогодні на постері — і для декого сценарій був написаний індивідуально.
Я точно знав, що хочу попрацювати з Адою Роговцевою, і щасливий, що нам вдалося. А щодо Олесі Жураківської – якби вона не погодилась на роль, думаю, ми б не знімали цю новелу. У неї була складна місія — втілити екранний образ моєї мами. Для мене це надто особисте питання, тому кандидатура Олесі Вікторівни була безальтернативною. Коли вона дала згоду, я нарешті почав спати спокійніше.
Про успіх стрічки й тренди українського кіно. Як команда оцінює касові результати фільму за перші три вікенди прокату?
Результати перших трьох вікендів свідчать про успішний старт. Ми бачимо, що потрапили в запит аудиторії. Людям зараз потрібне тепле, добре кіно, яке лікує та обіймає, як мама. Ми відчуваємо, що глядач потребував саме такої емоційної підтримки. Тому ми зараз бачимо повні зали не тільки в Україні, а й у Європі та США.
Результати прокату фільму в українських кінотеатрах (за перші три вікенди):
- За перший вікенд прокату «НУ МАМ» став лідером за кількістю проданих квитків серед усіх українських проєктів з 2022 року — 86 338 глядачів.
- Другий вікенд прокату — 206 098 глядачів.
- Третій вікенд прокату — 286 908 глядачів.
На яку аудиторію ви першочергово орієнтувались?
Наше ядро – це діти (дорослі та малі), які мали б запросити своїх мам у кіно. Так і сталося, і це наша найбільша радість. У такий складний час нам вдалося об’єднати сім’ї, дати їм додатковий привід провести час разом.
Чи збіглося очікуване сприйняття фільму з реальною реакцією глядачів?
Реальність перевершила всі очікування. Той фідбек, який я зараз отримую в дірект, у TikTok чи Threads – це щось неймовірне. Коли мені пишуть, що після фільму вперше за три роки зателефонували мамі, або коли мама плаче від щастя, бо син нарешті запросив її в кіно — це вже не просто прокат, це місія. Мене від таких історій пробирає до мурах.
Яку роль відіграє музика у фільмі «НУ МАМ»?
Це фундамент. Ми зробили дуже потужний акцент на саундтреках, які підсилюють драматургію. У фільмі звучать:
- Скрябін – «Мам»;
- Океан Ельзи – «Обійми»;
- Віктор Павлік / ADAM –«Ні обіцянок, ні пробачень»;
- KISS – I Was Made for Lovin’ You;
- Фантом 2 – «Двоє»;
- Лері Вінн – «Вітер» (українська версія).
Музика в комедії «НУ МАМ» – як лейтмотив, що об’єднує всі новели в одне ціле.
Які рішення в цьому проєкті ви вважаєте ключовими, з погляду продакшну та продюсування?
Мій головний принцип, про який я завжди кажу: «Продукт – це король, усе інше – свита». Можна влити мільйони в рекламу, завісити всі міста білбордами, але якщо історія слабка, успіх буде коротким. Ключовий чинник успіху нашого проєкту – це сама історія: проста, чесна, тепла й дуже потрібна людям саме зараз.
Що український фільм такого масштабу міг би сказати світовій аудиторії?
Цінуйте час, відведений вам із батьками. Поборіть гордість і просто зателефонуйте. Якщо у вас і так усе добре – зайвий раз скажіть мамі, що любите її. Цей спільний похід у кіно вона пам’ятатиме все життя. Поки живі наші батьки, ми залишаємося дітьми. Користуйтеся цим привілеєм, поки він у вас є.
Прокат фільму «НУ МАМ» триває не тільки в Україні, а й підкорює Європу і США. Проведіть вечір з близькими, переглядаючи такий щемливий родинний фільм.
