Український дім у Давосі під час Всесвітнього економічного форуму став простором, де про Україну говорили мовою прожитого досвіду. Креативні та інтерактивні формати допомогли міжнародній аудиторії фізично відчути реальність країни у війні й побачити її як джерело рішень, стійкості та відповідальності за майбутнє.
Український дім у Давосі вже увосьме працював на Всесвітньому економічному форумі. Цього року він став простором розмови про Україну як країну можливостей і рішень — від безпеки та оборонних технологій до енергетичної стійкості, інновацій і відновлення економіки. Протягом чотирьох днів — з 19 по 22 січня — тут звучали голоси тих, хто формує міжнародну політику й економіку. Учасники укладали партнерства й окреслювали контури майбутньої співпраці.
Водночас українці вже стільки днів поспіль живуть у реальності обстрілів — без електроенергії та опалення, у холоді й невизначеності. Завданням комунікації було подолати цю дистанцію між безпечним Давосом і країною, що перебуває у війні, — через відчуття присутності.
Мету реалізували за допомогою креативних рішень. Через візуальні та інтерактивні формати Україна говорила з міжнародною аудиторією мовою прожитого досвіду, стійкості й відповідальності за майбутнє.
Інсталяція Your touch brings light
Щовечора в Українському домі працювала інсталяція Your touch brings light — інтерактивна мапа України, створена на основі реальних графіків вимкнень електроенергії. Обираючи час доби, відвідувачі бачили, як окремі регіони занурюються в темряву, відтворюючи реальність країни в умовах блекаутів. Водночас кожна точка світла символізувала конкретні суб’єкти — бізнеси чи лікарні, які адаптувалися й продовжили працювати.
Інсталяцію створили на запит команди Українського дому в Давосі як інструмент взаємодії з простором під час вечірнього нетворкінгу. Вона мала дати гостям можливість глибше зануритися в український контекст.
Концепцію інсталяції розробила комунікаційна компанія Truman, а реалізували її в партнерстві з Truman Legal та Zgeyeva Consulting. Рішення про створення мапи ухвалили менш ніж за два тижні до відкриття Українського дому. Попри обмежений час і складнощі з фінансуванням, проєкт вдалося реалізувати за підтримки підрядника — CEO How Production Юрія Стецюка.
«У момент, коли здавалося, що інсталяцію доведеться скасувати, Юрій сказав: “Давайте спробуємо знайти рішення — для мене важливо, щоб Україна була представлена гідно”», — згадує Поліна Іванишин, Senior Partner та COO Truman.
В основу інсталяції лягла ідея проєктної асистентки Софії Сугоняко, яка на той момент приєдналася до команди на джуніор-позиції. Ідея виникла в грудні, коли почалися тривалі вимкнення електроенергії.
«Оскільки відвідувачі Українського дому в Давосі — переважно іноземці, я подумала, що треба відобразити умови, в яких ми живемо та попри які розвиваємося. Так виникла ідея мапи, яка показувала б реальні графіки вимкнень, а також те, що жодні обмеження не зупиняють нас у здатності перетворювати виклики на рішення, які бачить світ», — пояснює вона.
Гімн України у виконанні Культурного Десанту
За добу до відкриття Українського дому команда комунікаційної компанії отримала запит від організаторів: потрібен інтерактивний елемент, який зможе по-справжньому залучити аудиторію. Виклик був очевидний — люди, що ухвалюють рішення щодо майбутнього України, добре обізнані з подіями війни з новин і звітів, але залишаються емоційно віддаленими від цієї реальності. Завдання полягало в тому, щоб зруйнувати цю дистанцію і з першої хвилини задати тон єдності й спільного досвіду.
Рішення народилося швидко. Яна Алтухова, яка працювала над сценарними текстами для відео Ukrainian House Davos, запропонувала звернутися до Миколи Серги та Культурного Десанту з ідеєю живого виконання гімну. Команда написала їм менш ніж за добу до події — і майже одразу отримала згоду. Така оперативність і готовність долучитися стали вирішальними для реалізації задуму.
Далі почалася низка технічних і організаційних викликів. Потрібно було забезпечити пряму трансляцію з Києва в умовах вимкнень світла та нестабільного зв’язку — рішенням став Starlink. За кілька годин до виступу з’ясувалося, що необхідний дозвіл на зйомку. Команда звернулася до Національної поліції, і дозвіл вдалося отримати в максимально стислі терміни.
Зрештою шестеро військовослужбовців Культурного Десанту виконали гімн наживо з Майдану Незалежності. Позаду них були прапори та фотографії загиблих побратимів.
«Під час виступу Культурного Десанту у всіх були мурашки по шкірі. У цю мить зникло відчуття сцени і зали — ніби Давос і Київ опинилися в одному просторі. Це було не про церемонію, а про спільну присутність: з Майданом, з країною, з тими, хто тримає її фізично, і з тими, хто представляє її тут», — згадує Іванишин.
Світло як прояв стійкості
Однією з ключових тем Українського дому в Давосі стала стійкість — як щоденна реальність країни, що живе в умовах війни. Для України це навичка, відпрацьована на рівні систем, бізнесів і людей. Завданням було дати аудиторії прожити цю реальність фізично.
Під час промови на відкритті Українського дому виконавча директорка Уляна Хром’як сказала: «Тисячі українців загинули в цій війні. Ми пам’ятаємо загиблих. І працюємо заради тих, хто відбудує Україну. І коли світ запитує: “Що робити, коли все руйнується?”…»
У цю мить у залі вимкнули світло. Настала тиша й повна темрява — стан, знайомий кожному українцю. Після паузи Хромʼяк запросила гостей увімкнути ліхтарики, підготовлені на кожному стільці, і продовжила: «Ми знаємо відповідь. І готові нею поділитися».
Для українців це звичний досвід — раптове вимкнення, пауза, темрява, в якій потрібно швидко знаходити точку опори. Для міжнародної аудиторії — можливість фізично прожити реальність, про яку зазвичай дізнаються з новин. Цей жест став символом країни, що живе в умовах постійних збоїв, але щоразу не лише відновлює функціональність, а й продукує рішення.
Також може бути цікаво: Україна представила «Оду Вдячності» на EXPO 2025 у Японії