Лабораторія соціальних проєктів Zagoriy Foundation представила результати масштабного дослідження, присвяченого українським традиціям.
Опитування провели спільно із Центром соціальних і маркетингових досліджень «СОЦИС». Воно охопило 3200 респондентів з різних історичних регіонів України: Сіверщини, Слобожанщини, Поділля, Придніпров’я, Причорномор’я, Запоріжжя, Прикарпаття, Галичини, Закарпаття, Волині, Західного Полісся та міста Києва.
Це перше дослідження такого масштабу, проведене в межах проєкту «Витоки». Його метою було вивчити рівень обізнаності українців про свята, обряди, спадковість традицій і способи їх збереження в повсякденному житті. Окремо проаналізували значення національного одягу, прикрас, кулінарних символів і сімейних звичаїв.
Згідно з результатами дослідження:
- Три із чотирьох українських родин мають власні традиції.
- Троє з чотирьох опитаних мають український національний одяг або прикраси, проте лише половина з них носить їх у повсякденному житті чи на свята.
- Весілля, хрестини та поминки залишаються найпоширенішими обрядами, яких дотримуються в різних регіонах.
- Борщ, вареники та сало визначені як найвідоміші кулінарні символи України для всіх регіонів.
- На Півдні України (зокрема в Запоріжжі та Причорномор’ї) залишаються важливими пострадянські свята — Міжнародний жіночий день, Новий рік, День пам’яті та перемоги над нацизмом.
- День вишиванки є впізнаваною сучасною традицією, але Хвилина мовчання о 9:00 — найпоширеніша практика, якої дотримуються українці.
- У Прикарпатті традицію Хвилини мовчання підтримують 85,3% опитаних, тоді як у Причорномор’ї – 51,8%.
- День Захисників і Захисниць України посідає третє місце за значенням після Великодня та Різдва.
- У Києві лише 7% респондентів дізнаються про традиції у навчальних закладах — це найнижчий показник серед усіх регіонів, проте школи й університети залишаються третім основним джерелом знань після родини та медіа.
Директорка зі стратегії Zagoriy Foundation та авторка ідеї проєкту «Витоки» Оксана Лихожон зазначила:
«Це дослідження точно ляже в основу стратегії проєкту “Витоки” на наступний рік. Адже бачимо, над чим і де ще треба працювати у напрямі традицій. А відкрито ділимось, щоб дати ґрунт і дані громадським організаціям, культурним інституціям, освітянам та державному сектору, які працюють у тому ж напрямі. Щоб фокусувати і створювати свої культурні продукти й кампанії, враховуючи ситуацію. Вірю, що дослідження буде помічним у цьому».
Також може бути цікаво: Українські традиції в дизайні приміщень та архітектурі – без шароварщини