Міжнародний благодійний фонд savED представив результати дослідження «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення». Коротко ділимось його висновками.
Мета дослідження — з’ясувати, як підлітки сприймають власну приналежність до громади та України загалом, а також як умови освітнього середовища впливають на їхню соціалізацію, розвиток і відчуття перспектив. Окремо дослідники намагалися встановити, чи існує взаємозв’язок між відновленням доступу до освіти у постраждалих регіонах та рівнем стійкості громад у воєнних умовах.
Опитування проводили серед учнів 8–11 класів, їхніх батьків, учителів і представників адміністрацій шкіл у травні — червні 2025 року. У дослідженні взяли участь понад 120 шкіл з усіх регіонів, підконтрольних уряду України, включно з прифронтовими територіями та навчальними закладами з високою кількістю внутрішньо переміщених осіб. Найбільше інтерв’ю провели безпосередньо з учнями — 1924. Крім кількісного опитування, було проведено поглиблене дослідження у п’яти громадах на Київщині, Миколаївщині та Одещині.
За результатами опитування, саме підлітки виявилися найменш оптимістично налаштованими щодо майбутнього країни: 46% вірять у майбутнє України, 16% — мають песимістичний погляд, 33% — не визначилися. Для порівняння: серед учителів оптимізм висловили 67%, серед адміністрацій — 88%.
Щодо працевлаштування — 40% учнів вважають малоймовірним знайти гідну роботу у своїй громаді чи в Україні, однак стільки ж підлітків — 40% вірять у таку можливість. Якщо порівняти з попереднім опитуванням, за 2023 роік, то кількість школярів, які хотіли б емігрувати, залишилася майже без змін — 22% проти 26%. Водночас 52% підлітків планують залишатися в Україні (у 2023 році — 53%), але жити у своєму місті чи селі хотіли б лише 30%.
На бажання молоді залишатися у рідному населеному пункті впливає відчуття приналежності до громади. 53% учнів повністю або частково відчувають свою приналежність, тоді як 32% — не відчувають або відчувають слабко. Ключовими чинниками стали задоволеність навчанням, наявність друзів і можливість легко налагоджувати нові контакти. Серед тих, хто задоволений навчанням, 71% вважають себе частиною громади, тоді як серед незадоволених — лише 28%. Істотну роль відіграє також позакласна діяльність: 69% учнів, які беруть участь у важливих для себе активностях, відчувають високу належність до громади, проти 20% серед тих, хто такої діяльності не має.
Хоча частка дистанційного навчання в Україні за останні два роки знизилася майже удвічі — з 44% до 20%, дослідження засвідчило значні відмінності в умовах освіти між регіонами. У прифронтових областях 49% учнів навчаються виключно онлайн, тоді як в інших регіонах приблизно 90% школярів здобувають освіту переважно очно. Серед тих, хто відвідує школу, 57% мають багато друзів, серед учнів дистанційного формату — 41%. Лише 42% усіх учнів відзначають достатні можливості для гуртків та секцій, що особливо обмежено у дистанційному навчанні. Найвищий рівень оцінки ролі школи у власній самореалізації висловили підлітки з прифронтових територій — 52%.
«Ми бачимо, що школа є не лише місцем для уроків, а відчуття належності до неї — це не тільки емоційний показник, а важливий складник соціального капіталу, що сигналізує про рівень вкоріненості, включеності та участі в спільноті. Наявність якісних освітніх можливостей для дітей та підлітків – це критичний чинник життєстійкості громад та їхньої спроможності відновлюватися і розвиватися далі. За три роки роботи з пошуком інструментів, що допоможуть порівняно швидко та безпечно відновити доступ до освіти як до сервісу, ми у фонді savED зрозуміли ключове: людям потрібні люди. Фонд створив та підтримує мережу з більше ніж 100 освітніх центрів “Вулики”, які дають можливість позашкільних активностей, офлайн-навчання та соціалізації. Багато де, особливо на Харківщині, “Вулики” є де-факто підземними освітніми просторами. Часто — єдиним місцем, яке функціонує офлайн і стає центром гуртування громади, молодіжним простором, хабом для гуртків і місцем тусовки для підлітків», — зазначила співзасновниця фонду savED Ганна Новосад.
У межах дослідження також проаналізували психоемоційний стан школярів та освітні втрати. 33% учнів повідомили про підвищену тривожність (у 2023 році — 37%). Два роки тому про потребу у психологічній підтримці заявляли 26% підлітків, нині — 21%. Водночас кількість представників адміністрацій, які визнають наявність освітніх втрат, зросла з 66% у 2023 році до 82% у 2025-му. Лише 29% адміністрацій відзначили покращення успішності за два роки, 28% — погіршення, решта змін не бачать. Серед учителів збільшилася частка тих, хто вважає бар’єром для навчання відсутність підтримки з боку батьків — з 9% до 24%.
Дослідження ініціював фонд savED, а реалізувала соціологічна агенція Vox Populi agency спільно з командою savED за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відродження» та USAID.