У жовтні 2021 року Антон та Дарʼя відкрили фотостудію RIOT в Києві. До цього майже рік збирали на неї гроші та планували ремонт. Зараз пара називає свою студію хобі. Поки що цей бізнес потребує постійних вкладень, хоч і почав приносити прибуток з першого місяця роботи.
Ми поспілкувались зі співзасновниками студії про те, як усе починалося — де вони шукали натхнення, як створювали концепцію, яких помилок припустилися під час ремонту та які складнощі має бізнес-модель фотостудії.
Дар’я Бєлокопитова, фотографка, співзасновниця студії
Успішний бізнес — той, де ти маєш певну експертність
Ми познайомились у Дніпровському національному університеті, коли навчались на першому курсі. Надивились відео про те, що підприємництво — це круто, що всі успішні люди цим займаються, і вже на другому чи третьому курсі зрозуміли, що хочемо мати власну справу. Спочатку пробували продавати рюкзаки з AliExpress, парфумерію, але не пішло. На той момент нам здавалося, що саме в цьому різновиді бізнесу ми маємо певну експертизу. Даша познайомилась із кількома власниками фотостудій у Дніпрі, і відтоді ми визначились із видом бізнесу. А ще вона часто їздила до Києва на вихідних, знімати в столичних фотостудіях, тож поступово виникала своя концепція. Це зараз ми щотижня бачимо рекламу нової студії, а два роки тому, коли відкривалося щось нове, був шалений ажіотаж.
У 2020 році ми активно накопичували кошти на переїзд до Барселони, вивчали місцеву фотоіндустрію, а Даша збиралась там навчатися маркетингу. Але раптово розпочалась пандемія ковіду, і вона повернулась до Дніпра. Тоді ми вирішили переїхати до Києва, адже в столиці більше можливостей і “двіжу”. На той час у Києві було не так багато фотостудій, і чогось масштабного не відкривалось.
Рік чи більше ми відкладали по тисячі доларів. Зрештою вдалося накопичити 12 тисяч доларів, але (спойлер) — цього не вистачило. Ми не знали, як відбувається ремонт і скільки це може коштувати. Думали: ну скільки треба грошей, щоб пофарбувати стіни й зробити штукатурку — ну максимум 15 тисяч гривень. Звичайно, ми були дуже далекі від істини. Оскільки самостійно робити ремонт ми не могли, а близьких друзів чи родичів у Києві не було, почали шукати будівельників. Зрештою ми вклали 50% власних грошей, а інші 50% — позичили.
Після відкриття ще 2-3 місяці ми повністю вкладали зароблені гроші в ремонт, а самі жили з кредиток. Навіть зараз наша студія перебуває в процесі постійного ремонту.
Коли ми підписували договір оренди приміщення, в обох тремтіли руки
Спершу головним нашим побажанням було приміщення у 45-50 квадратів, open-space. Потім ми подумали, що, може, варто шукати одразу на 3 зали — і задумали собі 160 квадратних метрів. Ми шукали промислові приміщення з великою кількістю сонячного світла й великими вікнами. Перше приміщення, яке ми подивилися, здалося нам ідеальним, але у нас не було достатньо грошей на нього. Зараз, вже за 2 роки роботи студії, ми радіємо, що не погодились на першу-ліпшу пропозицію. Бо в підсумку ми знайшли справді ідеальне приміщення й відкрили аж чотири зали.
У нас були такі вимоги до приміщення:
- не перший поверх, бо в таких приміщеннях зазвичай недостатньо сонячного світла;
- промислове, в ідеалі — заводське приміщення, бо у них своя атмосфера, плюс менша вартість оренди;
- open space з великими вікнами та високою стелею.
Першу залу ми думали зробити неоновою і покласти плитку. Але коли почали робити ремонт, дивитися на бюджет, зрозуміли, що треба вносити корективи у план. Проблема була також з меблями. Два роки тому, коли ми відкривали студію, складно було знайти щось цікаве не за всі гроші світу. Тоді ми шукали на olx якісь незвичайні дивани, ковдри. Зараз дизайнерських меблів стало більше, їх можна вільно купити, а на olх ми й зараз замовляємо вживані дивани з Європи.
Можна було б орендувати приміщення в пентхаусі, але там ніколи не буде такої атмосфери — атмосфери riot. Туди не встановиш великої люстри, не завезеш купу піску, бо це матиме штучний вигляд. Завод — це і є справжній loft.
Нам треба було демонтувати заводські станки та гіпсокартонні стіни, адже наші зали розміром 45-50 квадратів спершу були розділені гіпсокартоном на кілька малих приміщень. Коли ми починали ремонт, то не думали, що відвідувачам потрібна, наприклад, вбиральня чи паркінг. А зараз розуміємо, що такі речі обов’язково варто продумувати на старті. Деякі фотографи полюбляють прийти на локацію раніше — випити кави чи поспілкуватись з адміністратором.
Студію ми будували навколо залу, який придумали першим, — у стилі loft. Це заводське приміщення, подряпані стіни й підлога, красива величезна люстра. Спочатку ми шукали приміщення на дві зали — основним мав стати loft зі статуями й диваном, цікавими стінами. Знайшовся художник з Дніпра, який максимально натурально втілив наш задум з обшарпаними стінами. Відвідувачі студії іноді кажуть: “Ой, як вам пощастило, і ремонт не треба робити було!” Але вони не знають, що початково в орендованому приміщенні стіни були блакитного кольору.
Найбільшим вкладенням, здається, була заміна вікон у приміщенні — два роки тому це обійшлося в 7 тисяч доларів. Можливо, це було помилкою — так вкладатися в орендоване приміщення, бо ж можна було реставрувати, підсиліконити, щоб не було протягу. Вклали гроші в коридор, а потім думали: навіщо, ми ж могли витратити їх на інтер’єр залів. На 60 тисяч нас “кинув” будівельник: після грошового переказу він просто перестав виходити на зв’язок. Але потім ми знайшли людей, з якими вже два роки працюємо. Хоч їхні послуги й недешеві, але цим людям можна довіряти — вони роблять все за нашими побажаннями. З ними ми радимось і створюємо якісь декорації й креативи.
За рік повномасштабної війни вартість оренди зросла вдвічі. Водночас власники ніяк не намагаються покращити це велике приміщення. Якщо в першому контракті було вказано, що вартість нашого приміщення може змінюватися раз на рік, то тепер — кожні пів року. Ми ж не підвищуємо вартість оренди студії для відвідувачів — вона залишається сталою, 700-800 гривень за годину.
Про брендинг ми думали в останню чергу, адже у фотостудії головне — це інтер’єр
Назва RIOT перекладається як “бунт”, “протест”, хоча більшість відвідувачів називають нас на український манір — “Ріот”. Оригінальну назву англійською ми запозичили з гри Кіберпанк, в якій є бар RIOT. Дизайнерського лого в нас немає, нинішню версію ми створили за допомогою безплатних шрифтів в інтернеті. Спершу хотіли робити щось неонове й різке, підтримуючи бунтівну концепцію, але з часом цей градус знизився. Наприклад, на початку ми не збирались робити сімейні та весільні зйомки, але поступово зрозуміли, що відмовлятись від них не варто. Тож від “бунту” залишилось насправді не так багато.
У фотостудії працює 4 зали:
Найдорожчий — loft із люстрою і піском, світлий та сонячний. Спочатку ми задумували його як локацію для фотосетів блогерів, тож два роки тому там було доволі мінімалістично. Зараз більше меблів та декору, а на новорічний сезон зал має відповідні декорації.
instaroom — мінімалізм для блогерів: білі стіни, ліжко та камін. Його використовують переважно для зйомок love story. Наразі це найменш популярний зал, тож після Нового року його перероблятимуть.
berlin — зал для зйомок українських брендів, із сірими стінами й дизайнерськими меблями. Тут також часто роблять портретні та індивідуальні зйомки.
industrial — зал із металевою стіною з нержавіючої сталі, біла базова стіна. Цей зал часто використовують контент-мейкери та SMM-ники. Industrial — саме та “riot-локація”. Тут збили до цегли облицювання, є скло-блок: зал не ідеальний і “не вилизаний”. У цьому залі стоїть розмальований білий диван у написах та оранжеві автомобільні фішки.
У перший місяць роботи ми покрили оренду й навіть трохи заробили
Перші клієнти знаходили нас через Instagram. Ми ставили таргетовану рекламу, люди підписувались, репостили. До самого відкриття ми хотіли тримати процес у секреті, тому не дуже активно вели блог, ще не було TikTok, не розповідали в Instagram про процес і навіть не ділилися планами на особистих сторінках.
Але потім, коли з ремонтом почало вже щось “прояснюватись”, ми виклали фото залу loft з його люстрою. І це було щось: люди почали репостити, ще до відкриття просили нас пустити їх пофотографуватися. За кілька днів до офіційного відкриття у нас уже були перші клієнти. З відкриття ми поставили дуже низьку ціну й дозволяли за цю суму фотографуватися у всіх залах. Пів місяця ми працювали в такому форматі. Зараз думаємо, що це, мабуть, було помилкою — варто було поставити більшу ціну.
10 жовтня 2021 року ми відкрилися й того ж місяця покрили всю свою оренду та навіть трохи заробили. Жодного місяця, окрім як на початку повномасштабної війни, студія не працювала в мінус. Після кількох місяців евакуації у травні 2022 року ми повернулись у напівпорожній Київ та відновили роботу.
Новорічний сезон — найпопулярніший для сімейних фотосесій. Тому три наші зали мають новорічний декор, а один залишається без нього.
Більшість зйомок, які проводять у нас, — індивідуальні, на другому місці — бренди і fashion, на третьому — сімейні та love story. Ми постійно працюємо над зміною декорацій. У студії є не новорічний базовий декор. На 8 березня до нього, наприклад, додаються живі квіти, а на 14 лютого — мінімалістичні повітряні кулі у вигляді сердець.
У нас є правила роботи фотостудії: вони стосуються перенесення зйомки, роботи під час обстрілів, правила перебування й використання фотозон, змінного взуття. Але деякі люди, мабуть, вважають, що, дотримуючись правил, вони стають якимись “невдахами”. Було дуже багато випадків неповаги до правил. Із часом роботи ми набували досвіду, тож тепер не бронюємо через direct, а робимо це через сайт, щоб людина ознайомилась із правилами й поставила галочку.
Ми самі є адміністраторами наших соцмереж
Даша веде Instagram та TikTok, знімає Reels, робить пости, фотографує. Щомісяця ми ставимо на сторінку таргетовану рекламу. З упізнаваністю нам дуже допомагають самі фотографи, які знімають у студії: вони викладають фото, тегають нас, і люди приходять. Тож “сарафанне радіо” у нашому випадку дуже добре працює. Колись ми експериментували й зробили бартер з блогерами, але, здається, це не дуже ефективно. У TikTok намагаємось стежити за трендами, а в Instagram за допомогою Reels зазвичай показуємо бекстейдж або свої локації, наприклад, формат “до/після”.
З колегами — власниками інших фотостудій — ми спілкуємось і обмінюємось “болями”
Говоримо про опалення, ремонти, як клієнт розбив декор і не компенсував, і таке інше. Клієнт не буде декілька разів фотографуватись в одному місці, тож ми спокійно спілкуємось із колегами — власниками студій, і не вважаємо їх конкурентами. Ми також спокійно ставимося до того, що колеги беруть референси в нас і щось підглядають; не копіюють, а адаптують.
Наразі наша фотостудія — це більше хобі
За два роки роботи фотостудія ніби й окупилася, але ми не припиняємо в неї вкладати. Ось зараз треба купити кондиціонери. А чотири кондиціонери — це 200 тисяч гривень. Думаю, нам треба ще пів року, щоб довести фотостудію “до розуму”.
Принаймні фотостудія — дуже цікавий досвід, і приємно сказати, що у нас є така власна справа. Так ти доводиш самому собі, що ти щось створив. У важкі моменти, коли хочеться відмовитись від усього цього, продати її, думаємо: зараз люди приходять робити мистецтво на місце, де ще два роки тому нічого не було. Плануючи зайнятись творчістю, люди думають про нашу локацію, а вона — це плід нашої уяви та старань. Але нам би не пощастило, якби ми так і не наважились це зробити, бо лише 50% успіху — це вдача, а інша половина — наша робота.
Наступного року ми плануємо сфокусуватись на заробітку. Але складно щось передбачити через війну — може, завтра сюди “прилетить” і зруйнує все, і знову доведеться багато вкладати. Раніше зима була для нас чимось приємним, бо в цей час у студії відбувався основний “двіж”. А зараз зима — страх перед блекаутами й холодом. Минулого року наш психологічний стан тримався на генераторі.
Три поради людям, які планують відкрити фотостудію:
- Накопичуйте капітал і рахуйте вартість відкриття. Якщо у вас суворий мінімалізм, то можна вкластися і в 5 тисяч доларів. Але краще все ж множити вашу розраховану вартість удвічі.
- Детально порахуйте вартість ремонтних робіт і матеріалів. Ретельно добирайте працівників, будівельників, матеріали, укладайте договори, убезпечте себе.
- Вірте у свою ідею та продумайте унікальну концепцію, стежте за трендами. Головне — не боятись робити. Коли ми думаємо про відкриття нової студії, бару чи кав’ярні, то є страх наново проходити всі ці “кола пекла”. Але коли ти починаєш щось робити, тобі вже не до страху, бо треба вирішувати купу питань тут і зараз.
