Кіберполіція повідомила про поширені випадки телефонного шахрайства та оприлюднила рекомендації щодо того, як діяти громадянам, щоб не стати жертвами зловмисників й не втратити кошти.
Телефонне шахрайство є одним із різновидів онлайн-злочинів, під час якого шахрай телефонує людині та намагається переконати її надати особисту, фінансову або іншу конфіденційну інформацію, а також здійснити грошовий переказ. Метою таких дзвінків є отримання доступу до коштів потерпілих. За інформацією кіберполіції, у телефонних розмовах зловмисників насамперед цікавлять реквізити платіжних карток, паролі та коди банківських установ і мобільних операторів, кодові слова для підтвердження операцій. Також шахраї можуть намагатися переконати людину зняти ліміти з картки або самостійно перерахувати гроші на користь сторонніх осіб.
У кіберполіції надали рекомендації українцям, у яких випадках телефонну розмову варто негайно припинити. Зокрема, якщо під час дзвінка запитують термін дії картки, тризначний (CVV) код на її звороті, паролі чи коди від банку або мобільного оператора. Підставою для завершення розмови також є ситуації, коли співрозмовник керує діями людини по телефону, просить виконати транзакцію, встановити певну програму на пристрій або сфотографувати й надіслати зображення платіжної картки. Варто звертати увагу й на дзвінки, під час яких людину залякують нібито блокуванням картки, зламом рахунка або просять перейти за посиланням і ввести всі персональні дані та реквізити картки.
У кіберполіції наголошують, що шахрай може представитися будь-ким. Зловмисники часто називаються працівниками банку, Національного банку України, Пенсійного фонду, поліції, комунальних служб, мобільних операторів або навіть покупцями товарів, які громадяни продають через інтернет.
У разі якщо людина випадково повідомила шахраям реквізити платіжної картки чи паролі, правоохоронці радять діяти негайно. Якщо були розголошені дані картки, її слід одразу заблокувати. У випадку передання пароля до інтернет-банкінгу необхідно заблокувати картки, рахунки та доступ до онлайн-банкінгу. Для цього потрібно звернутися на гарячу лінію банку, номер якої зазначено на звороті картки, або скористатися можливостями інтернет-банкінгу. Також рекомендується подати звернення до Кіберполіції онлайн через офіційний сервіс за посиланням. Додаткову інформацію про захист від шахрайства можна знайти у проєкті кіберполіції «Кібер Брама».
Серед найпоширеніших сценаріїв телефонного шахрайства кіберполіція виокремлює дзвінки від осіб, які представляються працівниками служби безпеки банку. Під час таких розмов зловмисники намагаються виманити конфіденційну інформацію про картки та рахунки громадян, що надалі дає змогу привласнити їхні кошти. Шахраї можуть запевняти, що до рахунка отримали доступ сторонні особи і під приводом запобігання злочину випитувати фінансові дані. Отримавши цю інформацію, вони здійснюють незаконні операції.
Іншим поширеним прийомом є повідомлення про нібито непрацюючий старий банківський застосунок і пропозиція завантажити новий. Якщо людина виконує такі вказівки, зловмисники отримують дані для входу в інтернет-банкінг, після чого просять назвати коди з SMS-повідомлень або телефонних дзвінків від банку. Це дає їм змогу повністю отримати доступ до рахунків і вивести кошти.
Також шахраї можуть повідомляти про кібератаку на ІТ-систему банку та наполягати на терміновому перерахуванні грошей на так званий безпечний рахунок, який насправді належить зловмисникам. Ще один сценарій передбачає прохання встановити програму віддаленого доступу нібито для посилення безпеки. У разі виконання таких дій шахрай отримує віддалений доступ до онлайн-банкінгу громадянина та здійснює переказ коштів від його імені.
Раніше ми писали, що Mastercard розробив модель ШІ для розпізнавання шахрайства