Gradus Research оприлюднив результати другої хвилі спеціального HR-дослідження, яке показало зростання рівня робочого стресу серед українців, зміни у кар'єрних очікуваннях працівників, а також особливості формування довіри до керівництва й роботодавців.
Повномасштабна війна, тривала невизначеність і високий рівень стресу надалі визначають умови праці українців. На цьому тлі змінюються підходи до професійного розвитку, очікування від роботодавців і керівників, а також ставлення до кар’єрного зростання. Саме ці аспекти досліджували у другій хвилі спеціального HR-дослідження Gradus Research, яке аналізувало психоемоційний стан працівників, прояви стресу та професійного вигоряння, а також чинники, що впливають на залученість, професійний розвиток і довіру на робочому місці.
Робота залишається основним джерелом стресу для працевлаштованих українців. Якщо під час попередньої хвилі дослідження помірний рівень стресу, пов’язаного з роботою, відчували 49% респондентів, то у 2026 році цей показник зріс до 54%. Найпоширенішою причиною такого стану опитані назвали надмірне робоче навантаження. Його головним чинником стресу визначили 47% респондентів проти 42% у 2025 році.
Найпоширенішими проявами стресу та виснаження стали постійна перевірка новин у месенджерах, про яку зазначили 62% опитаних, перегляд соцмереж навіть під час роботи — 45%, а також проблеми зі сном, про які повідомили 40% респондентів.
Водночас дослідження засвідчило, що у 55% компаній тема ментального здоров’я досі залишається табуйованою. Попри це 62% опитаних повідомили, що почуваються психологічно в безпеці на своєму робочому місці.
Автори дослідження також виокремили кілька психоемоційних кластерів працівників — від «залучених і натхненних» до «виснажених і демотивованих». Найвищий ризик звільнення зафіксували серед працівників із найбільшим рівнем виснаження. Так, серед категорії «виснажені та демотивовані» 70% уже замислювалися про звільнення. Серед «хронічно перевантажених» цей показник становив 50%.
Попри тривалу невизначеність, більшість українців не відмовляються від професійного розвитку. За результатами дослідження, 70% респондентів заявили, що прагнуть розвиватися та професійно зростати саме на нинішньому місці роботи.
Водночас змінюється саме розуміння кар’єрного розвитку. Працівники дедалі рідше пов’язують його з формальними програмами навчання або лідерськими ініціативами, натомість дедалі більше значення надають можливості працювати у комфортному й стабільному режимі.
Серед найбажаніших кроків роботодавців для підтримки кар’єрного розвитку опитані назвали гнучкість місця та графіка роботи — 23%, розширення поточної ролі — 16%, а також допомогу в більш ефективному розподілі робочого навантаження — 15%. Водночас інтерес до традиційних інструментів професійного розвитку, зокрема тренінгів і навчальних програм, продовжує знижуватися.
Головними перешкодами для кар’єрного зростання працівники назвали небажання жертвувати іншими сферами життя — 24% та складність поєднання кар’єри із сімейними обов’язками — 20%. Водночас організаційні чинники, серед яких недостатня підтримка керівництва, низька видимість працівника в компанії чи відсутність значущих завдань, поступово втрачають значення як бар’єри для професійного розвитку.
Серед основних цінностей на роботі респонденти однаково часто називали матеріальну винагороду та баланс між роботою й особистим життям — по 43%. Крім того, 96% опитаних зазначили, що добре розуміють місію та цінності своєї компанії, а 89% повідомили, що бачать особистий сенс у власній роботі. Це свідчить, що для більшості українців кар’єрний розвиток сьогодні означає не так швидке просування кар’єрними сходами, як можливість професійно реалізовуватися без втрати життєвого балансу.
Окрему увагу дослідження приділило рівню довіри всередині організацій. Своїм колегам довіряють 58% респондентів, тоді як керівництву компанії — 56%. Водночас недовіру до керівництва висловили 18% опитаних, тоді як до колег — 12%, що свідчить про збереження запиту на якісну внутрішню комунікацію та прозорість управлінських рішень.
Оцінюючи діяльність керівництва, 60% працівників відзначили компетентність менеджменту під час ухвалення рішень, які впливають на роботу компанії. Ще 58% респондентів повідомили, що можуть розраховувати на підтримку керівника у складних ситуаціях, 57% висловили впевненість у здатності керівництва ефективно управляти командою, а 56% вважають, що важлива інформація в компаніях комунікується чесно та відкрито.
Разом із тим дослідження засвідчило можливості для зміцнення довіри між працівниками та керівництвом. Лише 48% респондентів переконані, що керівництво щиро дбає про їхній добробут, а 46% вважають, що інтереси працівників достатньою мірою враховують під час ухвалення управлінських рішень. Це свідчить, що працівники очікують від керівників не лише професійної компетентності, а й більшої уваги до людського виміру управління та залучення команд до організаційних змін.
Дослідження провела компанія Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. У дослідженні взяли участь чоловіки та жінки віком від 18 до 60 років, які працюють повний або неповний робочий день і проживають у містах із населенням понад 50 тисяч осіб, за винятком тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій. Польовий етап тривав із 10 до 31 березня 2026 року. Загальний обсяг вибірки становив 1200 респондентів.
Також може бути цікаво: Що таке цькування на роботі та як діяти людині, що зазнає мобінгу