До Українського маркетинг-форуму Gradus Research провела дослідження, щоб сформулювати нові норми того, що є доречним, а що неприйнятним у рекламі під час війни. Для цього порівняли думки пересічних українців з думками фахівців маркетингової спільноти.
Дослідження розглядало шість найпоширеніших контекстів у рекламі, яка була створена після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. За результатами опитувань, вони були розподілені на три групи: доречні, прийнятні й небезпечні для комунікації.
Сім’я та волонтерство — доречний контекст
Загалом ставлення до зображення сім’ї та згадування волонтерства в рекламі як серед споживачів, так і серед спеціалістів з маркетингу (СМО) збігається і вважається доречним у комунікаціях брендів у воєнний час. Проте, СМО тему сім’ї відносять до ризикових через побоювання, що сім’я буде травмуючим контекстом для споживачів. Маркетологи вважають, що в людей з розділеними сім’ями чи в людей, які втратили близьких на війні, це може викликати негативні конотації.
Розповідати про благодійність чи згадувати ЗСУ в рекламі — прийнятно
Згадування благодійності чи ЗСУ можна віднести до прийнятних контекстів. Для СМО згадування благодійності — на першому місці (так вважають 93% опитаних маркетинг-директорів). Тобто, на думку брендів, це найпозитивніший прийнятний контекст, який вони можуть використовувати в комунікаціях. Згадування ЗСУ вважають прийнятним лише 40% опитаних СМО. На цій території представники брендів відчувають, що є небезпека не вгадати з контекстом, використати неприйнятний символ.
Для респондентів ці дві групи тем — благодійність і ЗСУ — є найменш емоційно зарядженими, тобто вони “згорнуті” емоційно й не провокують включеність чи прояв емпатії.
Паразитування на символах ЗСУ, зображення святкування чи жарти — неприйнятно
Неприйнятно, на думку маркетинг-директорів, паразитувати на символах ЗСУ. Тут ідеться про маніпулятивне застосування символів, так званої байрактарщини. Також неприйнятним маркетологи вважають використання в комунікаціях чутливих тем, наприклад, згадування подій у Бучі чи Ірпені, оскільки вони дають емоційний фідбек, але травматичного характеру. На думку СМО, воєнний контекст можна використовувати лише з погляду дуже конкретних прикладів чи історій.
Для споживачів неприйнятний контекст — це гумор/жарти і зображення святкування. Незважаючи на те, що це найменш безпечні для застосування категорії, варто звернути увагу, що вони все одно доволі високо заряджені позитивно. Тобто це “тонкий лід”, але аудиторії цей контекст все ж потрібен. Близько 60% і споживачів, і СМО вважають гумор/жарти неприйнятними в комунікаціях брендів під час війни.