Верховна Рада 1 липня ухвалила Закон «Про Український національний пантеон» (№ 15360). Документ визначає правові засади створення державного меморіального комплексу, порядок вшанування видатних українців і принципи його функціонування.
Закон є одним із кроків у формуванні державної політики національної пам’яті. На законодавчому рівні передбачено створення єдиного національного простору, який має символізувати безперервність української державницької традиції — від Русі до сучасної України, йдеться на сайті відомства.
Документом передбачено створення в Києві державного меморіального комплексу, який виконуватиме кілька функцій. Він стане місцем почесного перепоховання визначних діячів України, а також місцем встановлення кенотафів для осіб, чиї останки неможливо повернути до України. Крім цього, Пантеон має забезпечувати збереження історичної пам’яті, сприяти патріотичному вихованню та буде місцем проведення державних церемоній.
Окремо визначено державне й міжнародне значення комплексу. Саме на його території проводитимуть офіційні урочистості й церемонії вручення найвищих державних нагород. Також відвідання Українського національного пантеону має стати складником Державного Протоколу та Церемоніалу України під час офіційних візитів іноземних глав держав і делегацій.
Закон визначає категорії осіб, яких можуть вшанувати в Українському національному пантеоні. Таке право матимуть:
- глави українських держав різних історичних періодів;
- президенти України, за винятком тих, яких було усунуто з посади в порядку імпічменту;
- головнокомандувачі українських військових формувань;
- визначні діячі науки, культури, освіти, релігії та державотворення;
- лауреати Нобелівської премії, пов’язані з Україною.
Вшановуватимуть видатних осіб через перепоховання, встановлення кенотафів або меморіальних таблиць.
Водночас документ встановлює обмеження щодо осіб, яких не можуть включити до Пантеону. Це стосується осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки України або міжнародного правопорядку, а також тих, на кого поширюється дія законодавства про засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.
Законом також визначено процедуру ухвалення рішень щодо перепоховання. Воно можливе лише за згодою близьких родичів померлого. Оцінюватиме кандидатури спеціальний дорадчий орган, до складу якого входитимуть історики, науковці та представники Українського інституту національної пам’яті. Перед ухваленням остаточного рішення проводитимуть громадське обговорення.
«Ініціатива покликана не лише забезпечити належне державне вшанування видатних українців, а й сформувати новий символ української державності, який об’єднає історичну пам’ять, національну гідність та спадкоємність поколінь», — зазначили у пресслужбі.