До 35-річчя Незалежності України громадська організація Ukraine WOW разом із Національним музеєм історії України за сприяння Міністерства культури України відтворили дзвін Десятинної церкви — однієї з найдавніших у країні.
Десятинну церкву — перший кам’яний храм Київської Русі, закладений наприкінці X століття князем Володимиром Великим, — було зруйновано під час монгольської навали у 1240 році, внаслідок чого дзвін було втрачено. У 1937 році археолог Теодосій Мовчанівський під час розкопок виявив фрагмент цього дзвона, який зберіг 60% поверхні без язика та кріплень. Артефакт зберігався у музейній колекції, а у 1938 році науковця було заарештовано за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляно.
Навесні 2026 року співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей ініціювали відтворення об’єкта, звернувшись до фахівців з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії, щоб відновити його форму і звучання.
«Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше про його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія — свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один — не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об’єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, а й почути, як він звучав. Уперше за сотні років. Ми дуже вдячні Київстару та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможлива», — розповіли співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
Процес реконструкції розпочався зі створення 3D-моделі фрагмента через сканування та визначення хімічного складу бронзи рентгенофлуоресцентним аналізом. Заповнити прогалини у формі допомогли дані про фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, що також зберігається в Національному музеї історії України. На основі цих даних науковці створили повну цифрову модель. За допомогою комп’ютерного моделювання інженери розрахували поширення звукових коливань і поведінку металу під час удару, використавши акустичний синтез для моделювання звуку ще до лиття.
Від української сторони до досліджень долучилися співробітники Національного музею історії України (Марина Стрельник, Леся Дідух, Юлія Безкоровайна, Юрій Бут) під керівництвом директорки Олени Земляної, а також фахівці Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського під керівництвом декана факультету електроніки Сергія Найди та асистента Микити Найди, які здійснили цифрову реставрацію й акустичне відтворення. Німецький експерт і науковий директор Музею дзвонів при Колегіальній церкві в Герренберзі Клаус Хаммер надав історичні креслення. Дані про конструкцію язиків дзвонів IX–XIII століть надав Westfälisches Glockenmuseum у Гешері, а в GlockenStadtMuseum в Апольді провели 3D-сканування язиків XIII–XIV століть. Також консультативну допомогу надали директор Центру дослідження дзвонарства Богдан Кіндратюк та засновник ансамблю «Київські дзвонарі» Георгій Черненко.
Лиття виконано на Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах за участю керівного директора Йопа ван Брюсселя та кампанолога Мігеля Карвалью (Португалія). Створена копія важить 87,5 кг і має склад сплаву, наближений до середньовічного.
«Дзвони — унікальні інструменти, адже вони можуть зберігати свої характеристики протягом століть. У нашому випадку ми працювали з фрагментом дзвона XII–XIII століття — надзвичайно рідкісним джерелом історичної та наукової інформації. Він дозволив нам дослідити форму дзвона, технологію його виготовлення, метал і, зрештою, відтворити його звучання. Сьогодні завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичним дослідженням ми можемо зробити те, що ще кілька років тому було практично неможливим: максимально точно відтворити профіль дзвона на основі фрагмента, підібрати сплав, близький до оригінального, і спрогнозувати його звучання. Для мене особливо важливо, що завдяки цій роботі ми повертаємо не просто звук дзвона, а звук, який колись чули люди в середньовічному Києві. Це найближче можливе звучання того, що мовчало майже 800 років. Для мене велика честь бути частиною роботи, яка допомагає зберегти українську культуру та спадщину для майбутніх поколінь», — каже консультант проєкту, співавтор одного з ключових наукових досліджень у сфері цифрової реконструкції історичних дзвонів «Звук бронзи» Мігель Карвалью.
Проєкт реалізовано без залучення державних коштів, за фінансового сприяння компаній «Київстар» та Farmak. У межах ініціативи президент «Київстару» Олександр Комаров повідомив про інтеграцію звуку дзвона на основі пісні «Ніч яка місячна» до сервісу «Ді-Джингл». Генеральний директор Farmak Володимир Костюк оголосив про виготовлення 20 мініатюрних копій дзвона для передачі українським школам. Навчальні заклади оберуть за допомогою жеребкування 27 серпня серед тих, хто заповнить відповідну ґугл-форму до 26 серпня включно.
Уперше відновлений дзвін репрезентували 23 серпня на молитовному сніданку.
Раніше ми писали, що Ukraine WOW та «Повернись живим» відтворили Прапор Незалежності у тисячі копій