fbpx
Зсередини

“Ми хочемо дарувати можливість хоча б ненадовго забути про речі, які лякають”

Маркетинг-директор “Планети кіно” Толік Козловський про роботу та роль кінотеатру під час війни
Елеонора Чорноморченко, 01.07.2022

У країні вже п’ятий місяць триває повномасштабна війна, проте український бізнес докладає усіх зусиль, щоб люди могли відпочивати, відволікатися й набиратися сил для продовження боротьби. Це, зокрема, стосується сфери кінотеатрів, які відновили роботу й дають змогу людям дивитися прем’єри світового кінематографу навіть у такі складні часи.

Ми поговорили з маркетинг-директором “Планети кіно” Толіком Козловським про роботу мережі під час війни, зміни в комунікаціях та популяризацію українського кіно.


Як почалася війна для “Планети кіно”

Попри те, що ми не мали плану на випадок вторгнення й не вжили жодних підготовчих заходів, я не можу сказати, що бізнес був повністю не готовим. Спочатку ми почали оперативно упаковувати все обладнання в захисний матеріал. Воно дуже дороге, тож потрібно було якось убезпечити його на випадок прильоту ракети в ТЦ.

Наступного дня відправили значну частину коштів на рахунок ЗСУ та фонду “Повернись живим”. Також почали роздавати все, що є на складах — їжу, попкорн із нашої фабрики Pumpidup — його волонтери забирали цілими бусами.

Центральний офіс займався призупиненням комунікацій та маркетингу, а також налагодженням системи, щоб почуватися в безпеці. Люди почали роз’їжджатися в безпечніші місця, хтось пішов у ЗСУ, а велика частина працівників зайнялась волонтерством. Особисто я почав працювати на фонд допомоги ЗСУ. Оскільки нам не потрібно було працювати в таких обсягах, як до війни, то більша частина команди маркетингу також долучилася.

Уся робота зупинилася на деякий час, адже ми офлайн-бізнес і не можемо просто так усе перенести, вивезти та побудувати деінде. У нас є фізичний кінотеатр, який неможливо розібрати й зібрати в іншому місті.

Повна тиша зберігалась декілька тижнів, поки всі шукали собі безпечні місця. Лише тоді, оговтавшись, ми зрозуміли, що треба щось робити. Уже в березні відчинили кінотеатр у Львові, згодом — в Одесі, а із часом — відновили роботу в Києві, Дніпрі та Сумах.


Про стратегію та зміни в комунікаціях

Коли ми в команді зрозуміли, що треба потроху відчинятися й відновлювати роботу, то щонайперше повернули зустрічі з командою і підрядниками. Оскільки в нас немає внутрішнього креативу, мені потрібно було відновити комунікацію з підрядниками, щоб зрозуміти, хто зараз працює та які можливості для креативу ми маємо.

Бюджети становили 10-15 % від довоєнних, тому ми одразу відмовилися від якихось дорогих та стратегічно важливих каналів, наприклад, SEO-просування сайту, таргетованої, медійної, контекстної реклами, а також від реклами в соцмережах.

А ще ми повністю змінили наш tone of voice і стратегію комунікації. Розуміли, що зараз значущість та цінність контенту для кожного українця настільки велика, що наша совість не дозволяє крутити зайвий раз рекламу. Люди припинили звертати увагу на все, що не стосується війни, бо війна в них в top of mind, а все інше — десь унизу. Тому краще, щоб видача була зайнята якимось збором від фонду або допомогою ЗСУ, а не “Планетою кіно”.

Найпершим та основним завданням було нікого не образити. Ми залишили тільки соцмережі, а також скоротили кількість комунікації з клієнтами, зокрема й CRM-комунікацію.

Друге завдання, що стояло перед нами — не збільшувати кількість контактів і не набридати. Зараз ми не хочемо дуже активно запрошувати людей у кінотеатри. Їм просто достатньо знати, що ми працюємо, відчинені й показуємо певні фільми.

І ще одним важливим завданням для нас стала економія коштів. Саме тому ми згорнули будь-які великі, стратегічні та дорогі проєкти, залишили тільки операційну роботу й почали шукати партнерів, яким цікаво щось зробити з нами.

Ми одразу вирішили для себе, що не будемо вдавати, ніби війни немає й ми продовжуємо жити, як раніше. Саме тому говоритимемо прямо про все, що відбувається.


Про любов до українського кіно

Коли ми знову відчинились, то відчули, що дуже сильно хочеться робити щось максимально українське, адже нічого, окрім українського, зараз не лежить до серця. Дуже актуальним стало все, що стосується культури, мови та українського кінематографу. Не хотілося робити нічого, що не стосується нас. Саме завдяки цьому й народилося наше партнерство з Gogol Media та проєкт “Нова українська хвиля”.

Я давно дружу з одним із власників цього медіа — Вадимом Кириленком. Ще до повномасштабної війни ми хотіли співпрацювати й робити щось українське. Тому десь у березні ми списалися та вирішили робити  спільний культурний проєкт.

З’явилась ідея створити фестиваль українського кіно. Протягом двох тижнів ми показували українцям вісім фільмів — серед них було чотири соціальні стрічки та чотири фільми про російсько-українську війну. Після кожного фільму ми обговорювали його разом з експертом. Загалом фестиваль зібрав 1243 людини. В умовах війни це щось неймовірне.

Насправді ми в “Планеті кіно” завжди робили велику ставку саме на український контент, особливо після 2014 року. Ми закохані в сучасне українське кіно, і зараз це кохання лише міцніє.

Я дуже сподіваюсь, що воно буде актуальним для українців і надалі. Адже, направду кажучи, інколи українське кіно було складно продавати. А бізнесу, щоб не зникнути, потрібно залишатися прибутковим. Тож ми або зачиняємося, або продаємо те, що купують, аби бізнес приносив якийсь прибуток. На щастя, фестиваль показав, що українське вже купують набагато більше. І всупереч постійним повітряним тривогам, ми цілих два тижні збирали повні зали.


Про роботу кінотеатрів і труднощі в роботі

Зараз ми відновили роботу наших кінотеатрів майже в усіх містах, де вони працювали раніше. Усі зали розміщені в ТЦ із підземними паркінгами, тому під час повітряних тривог ми перериваємо сеанс та просимо всіх перейти в укриття. Гроші за квитки клієнтам повертаються згодом.

Повернень через тривоги доволі багато, що відображається на загальній фінансовій успішності, бо це не якихось 2 %, а 10-15 %, що є досить вагомим показником. Але найгірше для нас — невдоволені люди, які прийшли та не отримали сервісу. Через це вони можуть не повернутися до нас знову. І це стало найбільшою проблемою, адже ми розуміємо, що люди не хочуть витрачати свій час, щоби просто перечікувати тривогу на паркінгу.

Єдиний зачинений зараз кінотеатр “Планети кіно” — у Харкові, адже воєнні дії там дуже близько. І хоча наразі він не пошкоджений, проте ми не знаємо, що може бути завтра, тому не ризикуємо. Також трохи постраждав наш кінотеатр в Одесі, на Таїрова — там вибуховою хвилею пошкодило плитку й двері. Проте руйнування незначні, тому кінотеатр продовжує працювати. На щастя, усе добре і з людьми в штаті. Хоча багато відділів постраждали фінансово, зокрема в нашій команді працює зараз лише половина людей.

Також проблемою стали фінансові показники компанії, адже зараз узагалі не йдеться про прибутковість. Хочеться, щоби бізнес просто працював у нуль, проте, на жаль, поки й так не виходить.

Як і багато бізнесів у сфері розваг, за час пандемії ми трохи навчилися працювати в кризових умовах, проте зараз ситуація складніша. Після чотирьох місяців повномасштабної війни, звичайно, стало набагато легше, й ми бачимо, що люди до всього звикають. Проте однаково залишається бар’єр, і ми не можемо працювати наповну й використовувати всі можливості маркетингу.



Про контент і важливу роль кінотеатру

На початку війни в нас були проблеми з дистрибуцією контенту. Студії не хотіли давати нам фільми, адже побоювалися, що копії можуть залишитися на окупованій території. Для студій це загроза величезних збитків, що становлять приблизно 200 млн і більше. Нам було дуже складно отримати новий контент, проте наша генеральна директорка зробила майже неможливе, й тепер більшість нових фільмів українці дивляться майже тиждень у тиждень зі світовими прем’єрами.

Зараз ми відчуваємо, що наше завдання — подарувати якомога більшій кількості людей хоча б коротеньку перерву від того, що відбувається, і зробити це якомога якісніше. Ти виходиш із будинку — і щойно підіймаєшся ескалатором до кінотеатру, то через “телепорт” ніби опиняєшся в іншому світі.

Ти забуваєш про речі, які тебе лякають. Та це не означає, що ти від них відмежовуєшся. Просто всім потрібен відпочинок. І тому ми стараємося стати тим порталом, який перенесе людей у цей відпочинок. І дуже круто, що в умовах війни в українців залишається така можливість. Ми мріємо, щоб її не забрали.

Зараз не так просто отримати декілька годин без думок, зважаючи на все, що відбувається навколо. Тому наша місія — кохати українське все більше. Ми маємо дуже велике медійне значення, тому наша місія — привчати людей для українського кінематографу. А друга — дати їм можливість відпочити.


Про плани на майбутнє

Найближчим часом ми готуємося до декількох великих та позитивних змін для нашого бізнесу. Не сидимо склавши руки, а все одно рухаємося туди, до чого рухалися й до війни, хоч і трошки повільніше.

Також шукаємо партнерів, з якими можна круто попрацювати. З останнього — “Планета кіно” підтримала проєкт “Спільно Кемп”, який об’єднав місцевих у Сваляві, внутрішньо переміщених дітей та молодь у відкритому та інклюзивному просторі. “Спільно Кемп” організувала ГО “Культурна платформа Закарпаття” за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. “Планета кіно” надала фільми для кіновечорів у кемпі.

Ідеї постійно народжуються в робочому процесі. Операційне ми вирішуємо й реалізуємо дуже швидко. Зі стратегічним трохи складніше: рухаємося повільно, проте радіємо й цьому та сподіваємося, що ніщо не порушить наших планів ще більше.

Зараз ідеться не про інтенсивний крутий розвиток, який був до війни. Це історія не тільки нашого бізнесу, а всієї України. Тому ми тримаємося, робимо все можливе та сподіваємося, що чекати на перемогу залишилося зовсім недовго.


Читайте також у рубриці Зсередини
Як потрапити на роботу в креативну команду. Розповідає Саша Фідкевич
Поради від керуючої партнерки проєктів Євгена Клопотенка
“Бренд не може комунікувати тільки коли все добре і клієнт сплачує гроші”
Розповідаємо про те, чому не можна зупиняти комунікації під час кризових ситуацій
Яким має бути резюме, якщо ви хочете влаштуватися в іноземну компанію
Тонкощі створення CV для міжнародного ринку
“Люди — головна цінність, на них тримається весь бізнес”. Розповідаємо про внутрішні комунікації “ВАРТО” й Genesis
Робота у воєнний час, підтримка команди й три головні поради для підприємців
“Сабатикал — це довгий шабат”. Розповідаємо про творчі відпустки на досвіді трьох героїнь
Що таке сабатикал, які ризики для компаній, поради
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень