У серпні 2022 року в Instagram з’явився проєкт “Мова неволі”. Цей рух звертав увагу на те, що деякі українські підприємці не знають мовного закону й не дотримуються його. Активісти наклеювали на вивіски в магазинах, написані російською мовою, наліпки з текстом: “Чому ж не українською? Не говори мені про свободу мовою неволі”.
Ми поспілкувались із засновниками цього проєкту, щоб дізнатися, як виникла ідея, який ефект створюють наліпки для бізнесів та як на цей рух реагує українське суспільство.
Чому взагалі виник рух #мованеволі
На думку ініціаторів, головних проблем в українському просторі декілька. Це необізнаність щодо існування мовного закону, недотримання цього закону та нерозуміння, що конкретно ти можеш зробити, коли помічаєш його порушення.
Проєкт покликаний сприяти тому, аби якомога більше громадян знали, що існує Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Передусім це стосується осіб, задіяних у сфері бізнесу.
Вивісок російською так багато, що в людей розвинулася банерна сліпота: ми вже просто не помічаємо цього. Також є інший аргумент: якщо чогось довкола багато, то це щось сприймають як норму, навіть коли це порушує закон.
#мованеволі запустили свій рух для того, щоб українці почали більше звертати увагу на вивіски російською у міському просторі. А також, аби поволі прийшло розуміння, чому це не ок та як можна вплинути на цю ситуацію. Російськомовні вивіски, за словами ініціаторів руху, однаково часто трапляються як у перукарнях, так і в готелях та інших громадських закладах.
За майже рік існування проєкту охочі долучитися купили близько 10 000 наліпок. Замовлення робили майже з усіх областей України.
Як виникла ідея робити наліпки?
Певно, багато хто бачив те фото, де російські комунальники замінюють дороговказ “Маріуполь” на “Мариуполь”.
Після того, як це фото й багато подібних з’явилися в мережі, виникло усвідомлення, що під час окупації росія передусім замінює вивіски на російську. Тож, повернувшись до Києва після деокупації Київщини, ініціатори проєкту зрозуміли, що вивіски російською набули зовсім іншого значення. Очевидно, що одна людина, яка зафіксує порушення цього закону у своєму районі та звернеться до Уповноваженого із захисту державної мови, на жаль, глобально не змінить нічого. Тому виникло бажання спробувати привернути увагу до проблеми в якийсь інший спосіб.
Рішенням стали наліпки. Це — законний і доступний спосіб зробити зауваження щодо порушення закону в багатьох місцях одразу. До ініціативи може долучитися кожен охочий у своїй локації. Наліпки — це найкраще рішення в ситуації, коли люди зробили вивіску для свого бізнесу російською, бо не знали, що так не можна. Це дає шанс таким підприємцям ознайомитися із законодавством і без штрафу змінити вивіски. Адже всі розуміють, у якій складній ситуації зараз перебуває бізнес через війну.
#мованеволі продають наліпки за собівартістю та не заробляють на цьому. Кожен охочий може замовити їх в Instagram проєкту, надіславши на благодійну банку 50 грн за 10 наліпок. Також проєкт запустив продаж футболок з написом “Не говори мені про свободу мовою неволі”. 100 гривень із продажу кожної футболки піде у фонд для підтримки Збройних сил України, а решту виторгу використають для розвитку проєкту.
А це взагалі законно?
Від початку діяльність проєкту супроводжує юристка. Організатори руху запевняють, що їхня діяльність не порушує жодного закону України чи прав інших громадян. Ця ініціатива має на меті сприяти реалізації Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Щодо питання, чи є наліпка актом вандалізму. Згідно зі статтею 194 Кримінального кодексу України вандалізмом є умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Наліпки не псують майно: це лише письмове зауваження, що є конституційним правом кожного громадянина. Тобто виражати протест письмово — цілком законно.
Коли активісти клеять ці наліпки на вивіски російською мовою у різних населених пунктах України, їм часто починають ставити запитання охоронники/працівники/власники бізнесу. Як правило, люди не знають, що їхні вивіски порушують закон. Але більшість із них, за словами організаторів, потім демонтують вивіски або змінюють їх.
Який вплив має проєкт?
За словами активістів, більшість вивісок просто демонтують, частину змінюють на українськомовні. Є також частина власників, для яких вивіски російською — це принципова позиція, за яку вони готові платити штрафи.
Ось кілька прикладів того, як змінили вивіски:
У суспільстві існують різні думки щодо проєкту
1. Російськомовні військові також воюють, а отже мова не має значення.
2. Перехід на українську не зупинить війну.
3. Мовне питання розділяє українців.
4. Російська мова не належить росії.
5. Вибір (російської) мови — це прояв свободи.
Як #мованеволі комунікує
із читачами
Організатори й учасники руху переконані, що розмова про українську мову не може відбуватися російською. Коли отримують коментарі невдоволеного тону російською, то, перш ніж розпочати спілкування, вказують потенційному співрозмовнику, що не розуміють російської.
Якщо людина повторює сказане українською, це означає, що вона готова до діалогу. Якщо ж ні — діалог не відбувається. Активісти #мованеволі не переходять на особистості.
Наприклад, коли люди кажуть, що російська мова — це прояв свободи, то учасники проєкту запитують, про яку свободу вони говорять, з огляду на те, що кожен російськомовний громадянин України — це насправді наслідок успішної русифікації. У більшості цих людей кілька поколінь тому в родині сталося щось настільки страшне, що вони були змушені обирати: українська мова або життя.
Коли говорять про російськомовних військових, #мованеволі говорить, що ЗСУ — це зріз суспільства. Так, воюють зараз дуже різні люди, але якщо дотримуватися цієї логіки, то своє небажання кинути курити можна виправдати тим, що на фронті є курці. Мова — це про індивідуальний вибір, і власну бездіяльність щодо її вивчення не варто виправдовувати прикладом інших людей.
Російська мова в Україні з’явилася не природним шляхом, і про це важливо пам’ятати. Також важливо розуміти, що проєкт має на меті сприяти дотриманню мовного закону в публічному просторі. #мованеволі не дозволяє собі критичних висловлювань щодо російськомовних громадян України, лише щодо вивісок російською мовою.