Громадська організація «Моє місто» напередодні 11-ї річниці випустила свій перший журнал. До нього увійшли 19 історій людей, які створюють суспільно корисні ініціативи та змінюють свої міста й країну.
Журнал розповідає про людей, які почали діяти у відповідь на обставини, що їх зачепили особисто.
Однією з героїнь стала жінка із Сумщини, яка почала в’язати балаклави для військових, хоча її син на той момент вважався зниклим безвісти. Вона робила це з вірою, що турбота про чиїхось синів може повернутися турботою про її власного.
Серед героїв — колишній міський голова Херсона Володимир Миколаєнко, який провів майже три з половиною роки в полоні через відмову співпрацювати з окупантами. Після звільнення він почав допомагати визволяти інших.
Також у журналі є історія Христини Студинської, чий центр у Херсоні дає матерям можливість перепочити. Окремий матеріал присвячено харківському театру «Нафта», який показав виставу для нечуючих людей.
Ще одним героєм став інструктор із дайвінгу Євгеній Колесник. Його заняття з ветеранами, як зазначає видання, закінчуються тим, що людина вперше за роки війни може проспати 13 годин поспіль.
Засновник громадської організації «Моє місто» Артем Бородатюк пояснює об’єднувальну ідею журналу через особисту відповідальність за зміни:
«Не мер, не депутат, не керівник — а ти сам. Коли перестаєш шукати винних і починаєш запитувати себе: “А що я можу зробити?”, — відбувається справжня магія».
Журнал можна прочитати онлайн. Інформація про те, як отримати друкований примірник, доступна за посиланням.
«Моє місто» — українська громадська організація, що розвиває систему підтримки людей-ініціаторів змін і організацій через краудфандинг, навчання та партнерства, щоб суспільно корисні ініціативи мали реальний і вимірюваний вплив.
Раніше ми писали, що «Моє місто» презентує оновлений сайт із розширеним функціоналом для краудфандингу