Медична лабораторія ДІЛА та дослідницька компанія Kantar оприлюднили результати спільного дослідження про те, як українські жінки оцінюють свій стан здоров’я, до яких лікарів звертаються, які профілактичні кроки роблять та як почуваються ментально.
Лише кожна сьома українка описує власне здоров’я як відмінне. Водночас більшість респонденток вважають свій фізичний стан вищим за середній, а рівень турботи про себе — ще вищим. Такі висновки містить дослідження ДІЛА та Kantar про ставлення жінок в Україні до здоров’я і повсякденних звичок, пов’язаних із ним.
Серед фізичних симптомів, з якими найчастіше стикаються жінки: головний біль (67%), порушення сну (53%), відчуття тривоги та прояви депресивних станів (47%), проблеми зі шкірою й волоссям (39%), розлади травлення (38%). Водночас до лікаря з такими скаргами звертаються рідко — частина респонденток сподівається на самостійне зникнення симптомів або не вважає звернення необхідним.
Найпоширеніший привід для медичної консультації — застуда та грип. 17% жінок відвідали лікаря саме через ці симптоми. Стоматологічні скарги стали причиною візиту для 15%, а головний біль — для 13%. До гінеколога через окремі проблеми зверталась лише кожна десята, а з питаннями, пов’язаними з молочними залозами, — 3%. Загалом третина українок не йде до лікаря, навіть коли симптоми зберігаються.
Упродовж останніх 12 місяців більшість жінок хоча б раз відвідували медичні установи та проходили лабораторні обстеження. Профілактично звертались до лікарів 53% опитаних, а 47% здавали аналізи для превентивної діагностики. Основні причини звернень за минулий рік — профілактичний огляд певного напряму, наприклад гінекологічний (41%), візит за наявності скарг (36%) та проходження загального профілактичного огляду (20%). Серед бар’єрів, які заважають жінкам звертатися до медиків, названо фінансові обмеження, звичку йти до лікаря лише в разі гострої потреби, нестачу часу та недостатню кількість медичних закладів.
Окрема частина дослідження присвячена ментальному стану українок. За індексом WHO-5 (*коротка міжнародна шкала оцінки психічного благополуччя, розроблена ВООЗ. Складається з п’яти тверджень про емоційний стан за останні два тижні, які респондент оцінює за шестибальною шкалою), 45% жінок мають низький рівень психічного благополуччя. Найвразливішими виявилися старші вікові групи, жінки з низьким доходом, ті, хто не працює або не має медичної страховки. Для половини респонденток матеріальні труднощі та щоденне перевантаження стають причиною хронічного браку часу і зростання потреби в психологічній підтримці. Водночас, згідно з результатами дослідження, потреба в додаткових знаннях чи навичках для турботи про себе — на останніх позиціях.
Уявлення щодо турботи про себе для більшості опитаних пов’язані передусім із базовими потребами: повноцінним сном, відпочинком, спілкуванням із близькими, здоровим харчуванням, прогулянками та можливістю побути на самоті. Однак у практичних діях перше місце посідає саме проведення часу з рідними, а потім — приємні рутинні активності на кшталт прогулянки на природі. Хобі, заняття спортом, самоосвіта, масаж, тілесні практики, сексуальність та психологічна підтримка — менш поширені. Жінки не завжди розглядають це як пріоритетні способи турботи про себе.
«Наше дослідження показує: попри надзвичайні виклики війни, українки зберігають усвідомлене ставлення до себе та прагнуть підтримувати баланс. Сьогодні, коли на плечі жінок лягло потрійне навантаження — турбота про родину, підтримка економіки та участь у захисті держави, — увага до фізичного й ментального здоров’я стає питанням не лише особистого добробуту, а й відповідальністю на рівні країни», — зазначив у коментарі до дослідження CEO медичної лабораторії ДІЛА Михайло Богатир.
Керівниця відділу експертизи в Kantar Ukraine Світлана Середа зауважила, що за нинішніх умов жінки часто обирають найпростіші й найдоступніші способи турботи про себе:
«Сучасній жінці важливо піклуватися як про свою родину, так і про себе — проте нестача ресурсу за поточних умов впливає на те, що з усіх способів вибір падає на найпростіші та найдоступніші. Нині допомогти жінці — це створити їй сприятливі умови для виконання рутинних завдань без тиску та додаткового навантаження, через м’яку комунікацію й точні пропозиції. Однак жінці, відповідальній не лише за себе, не варто забувати, що надягнути кисневу маску варто спершу саме на себе».