З початком повномасштабної війни благодійність стала невіддільною частиною життя майже всіх українців. Усередині країни розвивається та міцно закріплюється культура донатів, взаємопідтримки, яка іноді не просто допомагає, а ще й реально рятує життя людей та тварин. Останніми, зокрема, опікується всеукраїнський гуманістичний рух UAnimals. Про те, як змінилась робота організації, які успішні кейси вдалося реалізувати за пів року та як команда працює із соціальними темами, розповідає головна редакторка UAnimals Ольга Лавриченко.
Про зміни та трансформації
Робота UAnimals із початком війни кардинально змінилась. Раніше ми займалися порятунком тварин переважно в законодавчій сфері та юридичному полі — намагалися врятувати тварин від жорстокості та виступали проти їх експлуатації.
24 лютого до основного напряму діяльності додався ще один пласт роботи, й ми перекваліфікувалися для надання допомоги тваринам під час війни. Свою роботу не зупиняли ні на мить. Безспосередньо в день вторгнення, вранці, я навіть проводила прямий ефір зі своєю колегою, кінологинею із Дніпра. Ми розповідали, як евакуюватися з тваринами, що їм зараз потрібно, як їх заспокоїти, а також — як виїхати з країни з улюбленцями, чи можна їх брати із собою в бомбосховище. Протягом години ефіру до нас долучились майже 500 людей. Цифра вразила, адже ми хвилювались, що зараз, у стані шоку, нас узагалі ніхто не буде дивитися.
Також ми одразу почали зв’язуватися зі знайомими притулками та допомагати їм. Робили корисні публікації про те, що потрібно покласти в тривожну валізку та аптечку для тварин, як виїхати за кордон із твариною, як позбавити її стресу та що брати в бомбосховище.
Згодом в організації відбулися величезні трансформації: розрісся штат, з’явилися нові відділи та напрями, — наприклад, напрям свійських та диких тварин. Перший місяць ми також активно закуповували корм та роздавали його для тварин по всьому Києву.
Зараз наші основні завдання — покривати потреби тварин на окупованих і деокупованих територіях та в зоні бойових дій. Також допомагаємо закладам, людям і волонтерам, які під час евакуації забирали та рятували тварин (часом могли везти декілька десятків в одній машині).
Допомагаємо й закладам, у які евакуюють тварин. Притулки ще до війни були переповнені, тож зараз знайти місце для тварини стало ще складніше.
Тим часом продовжує роботу наш юридичний відділ — ми й далі працюємо з міжфракційним об’єднанням “Гуманна країна”. У межах цієї співпраці рятуємо тварин від жорстокості — складаємо заяви в правоохоронні органи, якщо до нас доходить інформація про злочини.
Воєнні кейси та стратегія
Разом із внутрішніми трансформаціями змінився й напрям нашої комунікації. Багато питань стали менш актуальними, а на перший план вийшов порятунок тварин від дій окупантів.
З першого дня війни ми побачили великий відгук аудиторії, тож уся організація почала працювати в режимі нон-стоп. Пам’ятаю, що перший мій вихідний припав на 42-й день війни.
У своїй комунікації ми почали висвітлювати поточні події та розповідати про війну. Іноді це було надскладно морально, тому що через нас проходили всі жахи, які відбувалися. Особливо болісним був момент, коли знайомі волонтери після деокупації потрапили в притулок у Бородянці. Вони знайшли там понад 200 собак, які загинули через халатність працівників та керівництва закладу. Волонтери надсилали мені світлини, з якими треба було робити публікації, і це прямо вибивало землю з-під ніг. Однак попри це ми продовжували роботу, адже розуміли, як важливо зараз допомагати тваринам, що не можуть захиститися самостійно.
Наша стратегія — говорити лише про те, що на часі, тобто про війну. Якщо виходимо на іноземну аудиторію, то знову ж таки привертаємо увагу до подій в Україні. На щастя, іноземці охоче нам допомагають — у них узагалі не виникає питання, чи варто допомагати тваринам.
Також ми постійно проводимо інформаційні та освітні кампанії. Наприклад, у липні в інформпросторі виплили два випадки, пов’язані з дитячою жорстокістю щодо тварин. Саме тому ми вирішили, що будемо комунікувати з дітьми та їхніми батьками на цю тему. Так народився UAnimals Kids — проєкт, у якому ми в легкій та доступній формі навчаємо дітей, як варто взаємодіяти з тваринами.
Завжди використовуємо в комунікації актуальні та важливі теми. Одна з моїх найулюбленіших — це слайд-шоу про те, як навіть загиблі росіяни шкодять тваринам. У ньому ми розповіли, що коїться з тілами мертвих, які починають розкладатися у великій кількості, та чому тваринам від цього може бути погано.
Також класною, як на мене, є наша комунікація про кавуни. Щойно почався контрнаступ на херсонському напрямку, ми запустили аукціон на перший херсонський кавун, де люди могли задонатити на банку. А тільки-но звільнять Херсон, ми рандомно оберемо переможця й подаруємо йому справжній херсонський кавун. Зараз неабияк цього чекаємо. А всі зібрані донейти за кавун уже спрямовані на порятунок тварин Херсонщини.
Коли почали звільняти Харківщину, ми швидко відреагували та створили мем зі школярами, у якому на звільнені території біжать Нова Пошта, Укрпошта, Київстар та UAnimals. Мем і справді писаний із життя, бо тільки-но ми дізналися, що Балаклію звільнили, наша волонтерка Петя з Болгарії поїхала туди. Дівчина добиралася дві доби та привезла в місто корми для тварин.
Ми намагаємося використовувати в комунікації позитивні моменти, однак не перегинаємо палицю та не влазимо в те, що нас не стосується. Останній приклад, який вразив усіх українців і про який багато говорили, — це деокупований Ізюм. Для нас це величезна трагедія й дуже чутлива тема, яку ми не освітлювали від імені організації.
Про складнощі та виклики
Одна з основних складностей для UAnimals зараз — це мала кількість годин у добі. адже якби їх було більше, то ми допомогли б більшій кількості тварин.
Велику частину наших меседжів становлять збори та допомога тваринам по всій країні. Ми є найбільшою зоозахисною організацією в Україні й отримуємо щодня сотні заявок на допомогу. Але, на жаль, ми обмежені в ресурсі та не можемо допомогти абсолютно всім.
Окрім того, як і будь-яка благодійна організація, часом стикаємося з претензіями від хейтерів. Щоб цього уникати, ми прозоро ведемо свою комунікацію та звітність. Наприклад, з першого дня повномасштабного вторгнення не було жодного разу, щоб ми не надали звіт про зроблене за день. Також завели електронну таблицю, де будь-який користувач може подивитися, на що ми витрачаємо донати. А ще робимо звіт за місяць — про те, скільки тварин врятували та скільки грошей витратили.
Трапляються проблеми й зі збором коштів — на щось люди добре донатять, а на щось гірше. Оскільки наша діяльність живе лише коштом донейтів, то ми залежимо від цього. Буває й так, що людям приїдається певний формат історій — і вони припиняють реагувати. Це означає, що треба вигадувати нові підходи й концепти, тож я танцюю з бубном, аби створити щось цікаве.
Періодами нам дуже складно. Наприклад, в останні два тижні серпня активність була високою, але фандрейзинг меншим, ніж зазвичай. Я пов’язувала це зі страхом людей перед бомбардуваннями. Але попри це ми не збавляли темпи, адже розуміли, що колись цей період закінчиться.
Про соціально важливі теми
Після 24 лютого увага до благодійних організацій значно підвищилась. Мені здається, що в людей зріс рівень емпатії. вони опинилися в спільній біді, тож тепер намагаються більше допомагати одне одному.
За пів року наша аудиторія зросла більш як удвічі. Раніше в Instagram ми мали приблизно 42 тисячі підписників, а зараз їх уже 118 тисяч, і кількість постійно збільшується. Також відновили активність у Youtube: почали знімати ролики та серйозно зайнялися сайтом, який почали робити ще до війни.
Ми постійно порушуємо соціально важливі теми, які стосуються стерилізації, безпритульних тварин, закликаємо, щоб тварин не покидали під час евакуації, протестуємо проти виступів тварин у цирках. Один з великих проривів у цьому напрямі — це законопроєкт щодо заборони феєрверків та піротехнічних виробів, який ухвалили кілька місяців тому.
Оскільки ми прозоро ведемо комунікацію, нам довіряють. Щоб не набридати, завжди намагаємося враховувати в комунікації те, що цікавить українців саме зараз. Також розбавляємо різні теми та напрями, щоб не приїдатися.
Окрім того, співпрацюємо з лідерами думок, наприклад, з іноземними акторами. Якось своє звернення нам записував Том Фелтон, який грав Драко Малфоя в “Гаррі Поттері”. А коли всі шуміли навколо Кацуріної і Дантеса, ми попросили їх записати звернення з посилом: “Ми давно хотіли про це з вами поговорити: беріть тварин із притулку”.
Також використовуємо кейси, коли хтось із відомих людей бере тварин із притулку. Часто робимо колаборації — щонайменше три на тиждень. Наразі найпотужніша колаборація зі псом Патроном — він став директором наших комунікацій, і скоро у нас вийдуть спільні матеріали. Патрончик допомагає збирати кошти й привертати увагу до соціально важливих питань.
Запустили також новий проєкт із назвою Kill Fake — пишемо в заголовку фейк, а потім розвінчуємо його. Наприклад, розвінчували міфи про те, що стерилізація — це жорстоко, або що коти розносять земляних бліх.
Організовуємо офлайн-акції за кордоном та проводимо розіграші. З останнього — розігрували автограф Леонардо Ді Капріо. Його рандомний користувач міг отримати за донат. Зараз проводимо такий самий аукціон з Магатма Ґанді.
Маємо багато партнерств, працюємо з волонтерами й військовими, допомагаємо відбудовувати притулки по всій Україні та реабілітувати тварин. Зараз ми об’єднали зусилля і створили спільний “Центр порятунку диких тварин Наталі Попової та UAnimals“. Бачимо, що людей турбує тема диких тварин і вони радо відгукуються на заклики про допомогу. Наприклад, коли ми опублікували відео з вагітною левицею, яку евакуювали з прифронтової зони, люди за кілька годин зібрали необхідну суму.
Зараз продовжуємо активно працювати. Усе перелічене відбувається завдяки тому, що люди в команді UANIMALS — справжні фанати своєї справи, які розуміють? чому вони тут і навіщо. А завдяки небайдужості людей, які нас підтримують, надихають та допомагають, Іноді доводиться працювати без вихідних або понаднормово. Однак ми розуміємо, що це того варто. Своїми діями ми намагаємося врятувати кожну тваринку, яка потребує допомоги, адже кожне життя — важливе.