Зсередини

Хто такий журналіст

Шість журналістів — про свою роботу
Данилюк Даяна, 20.02.2020

Ми вже дізнавалися, як це — бути автором в медіа. Тепер з’ясовуємо, що входить в обов’язки журналістів різних сфер, чи важливо людям цього фаху отримувати профільну освіту та чого не вистачає українській журналістиці. 


Олександра Буринська,
головна редакторка Cosmopolitan Ukraine 
Карл Волкогон,
кореспондент ранкової програми «Сніданок» на 1+1
Катерина Бачинська,
Журналістка програми “Прямий контакт” на телеканалі “Прямий” 

Георгій Шабаєв,
журналіст-розслідувач програми «Схеми»
Софія Пилипюк,
редакторка The Village Україна
фото: Анна Бобирєва
Максим Комлєв,
редактор стрічки новин СЛУХ
фото: Юлія Кочетова-Набожняк

Які ваші основні обов’язки?

Карл Волкогон:

Наше шоу — не про політику, здебільшого це соціальна тематика, місто, історії людей, захист тварин та довкілля. До моїх обов‘язків входить писати сюжети та робити живі трансляції, а також відстежувати інформацію та пропонувати теми.

Софія Пилипюк:

У мої обов’язки, як журналістки, входить створення текстів, цінних для аудиторії медіа.

Спочатку я відстежую інформприводи чи історії, які можуть стати темою статті. Цей процес включає моніторинг соцмереж, а ще потрібно слухати, що відбувається навколо і хвилює людей – у розмовах з друзями, барі чи маршрутці. Така включеність допомагає мені помічати потенційні теми для матеріалів. 

Після того, як я знайшла тему, продумую фокус і формат тексту. Це може бути, наприклад, інтерв’ю, репортаж чи гід. Інколи також шукаю героїв чи експертів для тексту, а потім створюю текст.

Я також частково займаюся дистрибуцією контенту — публікую статті на нашій Facebook-сторінці та в Telegram-каналі.

Георгій Шабаєв:

Мій перший і найголовніший обов’язок — видавати в ефір розслідування. Для цього я працюю з джерелами інформації, офіційними або власними, які можуть надати ексклюзивну інформацію. 

Максим Комлєв:

Я відповідаю за новини: підбір, написання, випуск. Роблю майже всі тести, що виходять на СЛУХ, періодично — інтерв’ю, добірки та інші формати. Також створюю описи до відео, які потім переписує головний редактор. Але я вірю, що колись це зміниться.

Пробую себе в ролі випускового редактора, слідкую, щоб план публікацій не порушувався, а матеріали здавалися вчасно.


Де краще вчитися журналістиці?

Карл Волкогон:

Я, хоч і закінчив профільний університет, та найбільше навчився на практиці. На мою думку, якщо ви вагаєтеся, що обрати: журналістику чи, наприклад, економіку, то краще отримати профільну освіту в іншій сфері. Знатися на конкретних темах — це завжди перевага, а після цього можна опановувати професію журналіста.

Георгій Шабаєв:

Якщо людина має бажання вийти на рівень редактора, а згодом — створити власне медіа, потрібна практична журналістика з ухилом на медіаграмотність. В ідеалі — провчитися рік на журналістиці за кордоном зі стажуванням у місцевій редакції, а згодом опанувати сферу, в якій ти хочеш працювати. 

Софія Пилипюк:

З мого досвіду, найефективніше – вчитися журналістиці на практиці та досвіді журналістів-практиків.

Замість формальної освіти я ходила на тренінги та лекції для журналістів, їздила на Львівський медіафорум. Це дало мені розуміння українського медійного ринку. Кілька місяців я вивчала медіа та комунікації в університеті в США, де зрозуміла глобальний контекст сфери, а також стандарти незалежної журналістики, на які потрібно орієнтуватися.

Я б радила отримати базу та орієнтири в журналістів-практиків, і пробувати застосовувати їх на власному досвіді. Наприклад, потрапити на стажування у видання та “виписатися” під наглядом досвіченого редактора або скористатися “лайт-версією” навчання – читати та аналізувати хороші статті, бажано не лише локальних, а й світових медіа. 

Для старту можна піти на Journalism Full Course – це допоможе розібратися, як працює медіа і перейти до практики. 


Що найважче у роботі журналіста?

Катерина Бачинська:

Журналістика — це ненормований графік, часто без вихідних, і ти маєш свідомо це приймати. Важливо бути стресостійким, бо знімання бувають складними, але піддаватися емоціям не можна. 

Максим Комлєв:

Важливо дивитися на все об’єктивно, враховувати тренди, хайп, свою думку й не намагатися сподобатися всім. Це все одно не вдасться. Твоє ставлення до теми, людини чи інформприводу не повинно впливати на прийняття рішення щодо публікації. 

Софія Пилипюк:

Журналіст повинен бути завжди готовим включитися в роботу, щоб оперативно доносити важливу інформацію до читача. Інколи це означає бути на новинній стрічці у неділю чи випустити репортаж вночі або рано вранці. Хороший журналіст має здатність зловити дзен в стресовій ситуації й швидко та якісно зробити свою роботу.

Карл Волкогон:

Найважче у професії — постійно перебувати в інформаційному потоці. Іноді доводиться пропускати крізь себе людське горе, нещастя та проблеми.  На це може банально не вистачати емоційних ресурсів, з’являється бажання допомогти. Проте твоя робота не допомагати, а висвітлювати, привертати увагу громадськості.

А ще трапляється, що потрібно висвітлювати тему, яка тобі відверто не подобається. І для підготовки сюжету чи статті, її потрібно досконало вивчити. 

Георгій Шабаєв:

Найважче для мене, як для журналіста-розслідувача — пошук теми, яка була б ексклюзивною, актуальною й сподобалась би редактору. Все інше — справа техніки та гарного сторітелінгу, коли купа віднайдених тобою фактів зможуть лягти в історію, а не засмітити читачу мозок.


Якими навичками має володіти журналіст?

Карл Волкогон:

Для кожного журналіста важливо залишатись зацікавленим і ніколи не втрачати жаги до нових знань. Треба залишатися уважним, вміти слухати та чути інших. 

Хороший журналіст вміє помічати речі, які інші не бачать. Завдяки цьому можна легше знаходити цікаві історії й теми для сюжетів, помічати неточності та помилки у своїх роботах.

Георгій Шабаєв:

Журналіст-розслідувач має бути контактним, адже саме так опановуються нові джерела інформації.

Однак ще потрібно вміти класно розповідати історію. Без цього будь-який, навіть найкрутіший, текст чи сюжет залишиться поза увагою глядача.

Максим Комлєв:

Бути сміливим, чесним, з почуттям гумору й шарити в темі. Звичайно, мати наполегливість, вміти працювати зі сторонніми матеріалами, правильно гуглити, знати інсайти та потрібних людей. Не мислити лише аудиторією «тусовки».

Софія Пилипюк:

Перевіряти факти і подавати лише об’єктивну інформацію. Журналіст має вміти відсторонитися від власної думки й подати інформацію без оцінки. А якщо помічає за собою конфлікт інтересів – повідомити про нього.

ПОЯСНЮВАТИ. Бажано простими словами, так щоб було зрозуміло з першого разу. Через велику кількість інформації, яка щодня наповнює простір, важливо не лише транслювати факти, але й давати читачу “додану вартість” і контекст. Журналістика це не лише збір інформації, а й її обробка.

Знати свою аудиторію. Коли знаєш потреби читачів, можеш генерувати для них цінний контент, а також подавати його у зручному форматі.

Олександра Буринська:

Крім грамотності та здатності аналізувати, сучасному журналісту важливо бути ще трохи психологом. Сьогодні просто добре писати вже мало, потрібно підлаштовуватися під різні формати роботи.

Розуміти потреби і бажання людини, вловлювати соціальні тренди в суспільстві, адаптуватися під нові умови. Формати медіа, як і запити аудиторії, оновлюються, як стрічка новин, і гнучкість грає тут ключову роль. 


Яка сфера журналістики зараз має найбільший попит?

Карл Волкогон:

В Україні в будь-якій спеціалізованій сфері не вистачає нішевої журналістики —наука, медицина, технології.  

Софія Пилипюк:

Мені здається, що зараз найбільша потреба в пояснювальній журналістиці.

Олександра Буринська:

Попит є не на сферу, а на гарних фахівців. З ними у нас дефіцит в будь-якій сфері.

Катерина Бачинська:

Сьогодні питання не у сфері журналістики, а в якісних кадрах. У людях, їх знаннях, вміннях класно ставити питання, робити якісним продукт.

Більшість людей, які йдуть в журналістику, не думають про те, як і що вони будуть робити. До того, як “опинитися в телевізорі”, вам дадуть роботу не наближену до кадру — вирізати синхрони, розшифровувати відео тощо. Тому що журналістика — це процес. Тільки прагнення робити якісним продукт, пишатися тим, що потім виходить – може зробити журналістику якісною.

Професійні люди потрібні як в телевізорі, так і в друкованих медіа. 

Дізнатися більше про роботу журналіста, розкрити потенціал та знайти своє місце на медіаринку можна на Journalism Full Course

Читайте також у рубриці Зсередини
Що таке чорний піар та інформаційні атаки
Розповідаємо, чому їх використовують та як правильно реагувати бренду
/ Комунікаційна прогулянка Ярвалом із Ксюшею Сергеєвою
Чим відрізняються офлайн- та онлайн-комунікації закладів та як їх можна покращити
Жіночі голоси в сексі: історія анонімного телеграм-каналу про секс
За пів року він набрав понад 2000 підписників
Якою була реклама в Україні у 90-х роках
Іноземні рекламодавці, вітчизняний ринок, бульйонні кубики та фінансові піраміди
Як працює діджитал-етикет. Головні правила
Спеціалістка з етикету та моделювання поведінки — про правила комунікації у цифрову епоху
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень