Більшу частину реклами в Радянському Союзі становила політична реклама — пропаганда. Але сьогодні ми поговоримо про комерційну рекламу, адже, незважаючи на політизованість, комерційна реклама все ж посідала в СРСР почесне місце.
Одним з найцікавіших періодів у рекламній історії СРСР є період НЕПу — нової економічної політики. Адже саме в цей період держава тимчасово допускала існування приватного власника. А це означає, що державним підприємствам доводилося конкурувати з приватною торгівлею.
На початку 1920-х років створювали великі виробничі об’єднання під назвою “трести”. Серед найвідоміших трестів: “Моссельпром”, “Гуматрест”, “Табакотрест” та інші. Від початку своєї діяльності трести надавали великого значення рекламуванню своєї продукції, тим самим визначаючи шляхи розвитку радянської комерційної реклами.
Найбільшою державною організацією оптово-роздрібної торгівлі був московський “Моссельпром”. Саме реклама “Моссельпрома” визначила напрям розвитку радянської реклами 1920-1930-х років. Основне завдання цієї реклами полягало в тому, щоб не допустити покупців до приватних продавців, а привчити їх ходити за покупками в радянський державний магазин.
Володимир Маяковський як копірайтер
Багато хто знає Володимира Маяковського виключно як поета. Але крім цього, він був відомим в СРСР копірайтером і дизайнером — писав рекламні слогани й навіть самостійно малював рекламні плакати.
У перші роки свого існування “Моссельпром” для створення реклами співпрацював із творчим об’єднанням ЛЕФ (“Лівий фронт мистецтв”). Більшу частину реклами виконували якраз його учасники — поет Володимир Маяковський, а також художник, фотограф та дизайнер Олександр Родченко. Вони створювали цілі рекламні кампанії для “Моссельпрома”, “ГУМу”, “Гуматресту” і “Держвидаву”.
Маяковський придумав знаменитий і досі слоган “Моссельпрома”: “Ніде, крім як у Моссельпромі”. Його донині вважають одним із найбільш вдалих радянських слоганів і використовують на рекламних плакатах.
Крім відомого слогана для “Моссельпрома”, Маяковський у своєму фірмовому стилі створив велику кількість рекламних текстів для плакатів, вивісок, оголошень, листівок, обгорток і так далі. Про одні тільки калоші для реклами “Гуматресту” в Маяковського є аж 8 рекламних віршів.
Радянський авангард у рекламі
У парі Маяковський і Родченко створили понад 300 робіт. Рівень їхньої реклами, за радянськими мірками, був дуже високим і навіть отримав міжнародне визнання: в 1925 році на Міжнародній художньо-промисловій виставці в Парижі цикл плакатів Маяковського і Родченка був удостоєний срібної медалі.
Один із плакатів — неоднозначний, особливо в сучасному суспільстві, — рекламував дитячі соски. Плакат 1923 року виконано в стилі конструктивізму. На ньому зображена дитина із сосками різних форм і розмірів. Слоган звучить зухвало й показово: “Лучших сосок не было и нет, готов сосать до старых лет”.
І саме цей плакат — яскравий приклад рекламної стилістики того часу. Прогресивний радянський авангард 20-х років створив атмосферу, у якій навіть неоднозначна й агресивна реклама дитячих сосок для покупця того часу була цікавою і не відштовхувала.
Деяка агресивність і напористість були відмінними рисами реклами 20-х років. Плакати “кричали” споживачеві: купи, пий, пали, літай. Вони вимагали діяти й вимагали вимагати. Одне з головних гасел, яким супроводжувалася велика кількість рекламних кампаній: “Вимагайте всюди” (“требуйте всюду” — рос.).
Як у Маяковського, так і в Родченка істотної різниці між рекламною і творчою діяльністю не було. Родченко був одним із провідних прихильників конструктивізму, а Маяковський був таким же новатором у поетичній галузі. Відповідно, і стиль їхньої реклами був досить різким.
Рекламу розміщували в газетах і журналах, на вуличних транспарантах, у транспорті, на вивісках магазинів і кіосків, на плакатах, друкували на пакованнях, етикетках, вкладишах тощо.
Тютюнові фабрики використовували так звану сюрпризну рекламу: у пачки сигарет вкладали кишеньковий календар з рекламою в ролі ілюстрації. Подібні рекламні акції були ефективними, тому набули широкого поширення й залишалися актуальними ще багато років.
Маяковський і Родченко в тандемі виконували замовлення для трестів з 1923 по 1925 рік. Крім них, відомими творцями тодішньої реклами для державних підприємств були Олександр Зеленський, Дмитро Ліванов, Максим Литвак та інші. Нижче — плакати цих та інших авторів.
