fbpx
Кейси

Як робити цікавий контент про науку: історія науково-популярного медіа “Куншт”

Комунікаційні кейси, колаборації та місія медіа
Пунтус Марія, 12.07.2023

Українське науково-популярне медіа “Куншт” спочатку було друкованим журналом. Ідея проєкту виникла у студентів, яким бракувало наукових видань в Україні. Кілька років тому “Куншт” перейшов в онлайн-формат. Окрім статей, з’явилися подкасти, колаборації з відомими українськими брендами, спрямовані на розширення наукового світогляду громадян України.

Ми поспілкувалися з головною редакторкою медіа Олесею Павлишин про те, як змінилася робота з початку повномасштабного вторгнення росії та як цікаво писати про науку.


Як з’явилось медіа про науку?

“Куншт” як студентський проєкт придумали Кирило Бескоровайний та Ангеліна Аджийська, майже одразу до них долучилася Даша Кузява. Незадовго до того саме закрився український National Geographic, а цим молодим людям бракувало цікавих науково-популярних видань українською. Тоді вийшло 9 друкованих випусків журналу й один спецвипуск, та згодом “Куншт” став доступним лише в онлайн-форматі.

Читай також: Як науковий журнал комунікує на соціальні теми: кейс National Geographic

Кожен друкований журнал мав свою тему: мозок, гроші, космічний туризм тощо. Зараз накладів не залишилося, але ми додали їх в електронному форматі до нашого магазину на сайті “Куншту”. Підготовка кожного випуску потребувала багато ресурсів, тому зрештою від цього формату ми вирішили відмовитися. До того ж завдяки сайту “Куншт” може комунікувати зі значно більшою кількістю людей.

Наша аудиторія нині — це переважно люди 25-35 років, хоча є як молодші, так і старші за цю вікову групу читачі та слухачі. Насамперед це представники креативного класу, науковці, молоді батьки й інші люди, які хочуть дізнаватися корисне й нове про світ довкола.


Олеся Павлишин,
головна редакторка

Про що “Куншт”?

Ми прагнемо культивувати науковий світогляд, просувати самоосвіту й збільшувати спільноту людей, яка цікавиться наукою. З початком повномасштабного вторгнення потреба в науковому знанні підвищилась — доказовість у різних сферах і ситуаціях стала питанням виживання для ще більшої кількості людей.

 Зараз “Куншт” висвітлює значно більше тем, які спрямовані на боротьбу з наслідками великої війни

Наприклад, доказова медицина потрібна, щоб зберігати життя постраждалих від бойових дій. Правильна боротьба з наслідками війни для екології дасть змогу зменшити згубний вплив дій росіян проти природи. Наука — це також розроблення власної зброї та медичних засобів. Науковий світогляд розвиває резистентність до інформаційних вкидів — хоча, звісно, не є панацеєю від впливу дезінформації.



Як розвивається медіа під час війни

У постійній команді медіа зараз працює 12 людей. Це співзасновники Кирило й Даша, головна редакторка, редакторка та продюсерка подкасту “Буде тобі наука”, продюсерка подкасту “Проєкт інтелект”, менеджерка роботи з ґрантами, редакторка й менеджерка спільноти “Куншт”, дві SMM-менеджерки, двоє “наукових” редакторів, проєктна менеджерка, дизайнерка.

 З авторами медіа ми співпрацюємо переважно як із фрилансерами. Це можуть бути як науковці, так і журналісти. Якщо текст пише журналіст або журналістка, то вони зазвичай беруть коментарі в науковців. Є низка авторів, які нам пишуть регулярно, а є ті, хто створює один або кілька матеріалів

Нині ми розвиваємо сайт та готуємо його оновлення. Також команда працює над подкастами: ось-ось вийде новий сезон “Пост правди”, раз на два тижні публікуємо подкаст “Проєкт інтелект”, щотижня виходить подкаст “Буде тобі наука”. Також “Куншт” готує новий подкаст, який стосуватиметься їжі в різних її аспектах. Цей проєкт мав стартувати раніше, але довелося його перенести через повномасштабне вторгнення.

Читай також: Добірка подкастів від українських медіа

“Куншт” фокусується також на інформаційній грамотності та протидії дезінформації. Нещодавно за підтримки Ґете-інституту в Україні команда зробила велику майстерню Mediengeist для креаторів, які мають ідеї, що стосуються інформаційної безпеки та медіаграмотності. З понад 500 заявок організатори обрали 30, і найкращі випускники отримували кошти на втілення свого задуму або масштабування ідеї.

Хоча більша частина нашого контенту не орієнтована на дітей, під час повномасштабного вторгнення ми запустили серію лекцій для школярів “Кунштики” — у них експерти розповідали найцікавіше зі своєї сфери. Так команда медіа намагалась підтримати дітей, які ховалися в укриттях під час ракетних атак, тож не могли стабільно та якісно навчатися в школі.


Комунікаційні кейси про науку

Ще задовго до повномасштабного вторгнення ми намагалися поширювати науково обґрунтовану інформацію в усі можливі способи. Першим проєктом такого штибу стала “Наука в метро” — цікаві факти про науку показували на екранах у поїздах київського метро.

Згодом “Куншт” почав співпрацю з “Інтерсіті”, яка триває вже кілька років. Зокрема, під час пандемії ковіду ми створювали відео з доказовою інформацією про вірус, вакцинацію тощо. Це чудовий спосіб донести корисну інформацію або зацікавити людей наукою.

Читай також: Як створювати й розміщувати рекламу креативних кампаній. Покроковий гайд


Нині “Куншт” також висвітлює, як українська наука страждає від повномасштабного вторгнення росії. Чимало науковців були змушені призупинити дослідження або виїхати за кордон, у дослідницьких проєктів забирали фінансування, скорочували штати наукових установ. Десятки інституцій постраждали фізично: від окупації або ракетних атак. Потужні наукові установи є, зокрема, на Харківщині, і ця інфраструктура зазнала значних руйнувань. Це все надзвичайно погіршує стан української науки, яка й до великої війни не була пріоритетом у державній політиці. Але зараз розвиток науки важливий — можливо, як ніколи раніше, — з тих самих причин, про які ми говорили вище.

Щоб розповісти про проблеми української науки й сконтактувати науковців з міжнародними партнерами, за підтримки низки міжнародних інституцій ми запустили платформу Science at Risk — “Наука в небезпеці”. Уже провели презентації у Києві, Нью-Йорку та Вашингтоні й працюємо над низкою репортажів про зруйновані наукові установи України. Наразі це один з найбільших і найважливіших проєктів команди.


Як зацікавити людей читати про науку?

Мені здається, що питання науки часто починають цікавити людей, коли вони бачать у них практичну користь для свого щоденного життя. Темами харчування, здоров’я, продуктивності цікавилися (та й зараз цікавляться) доволі часто. А оскільки інфошахраї злітаються на ці теми, як мухи на мед, то люди щораз частіше намагаються знайти доказову інформацію, що ми й пропонуємо. І оскільки ми висвітлюємо багато тем, які цікаві безпосередньо нашій команді, то й людям, які стикаються зі схожими запитаннями, такі матеріали теж подобаються.

До того ж важливо відповідати на запитання, які цікавлять людей тут і зараз: умовно, коли жителі Києва чули вибухи від метеора, це потрібно було пояснити. Щоправда, такі тексти не завжди вдається оперативно висвітлити, адже науковцям потрібно спершу самим з’ясувати, що сталося, а вже потім переповісти нам у свій вільний час. Ми працюємо над текстами довго, але часто це рятує нас від помилок.

 Вагому роль у популяризації науки й зацікавленні нею, на мою думку, відіграє популярна культура. Скажімо, коли виходить 20 голлівудських фільмів про космос, ця тема мимохіть на слуху

У науковому інфопросторі досі залишається багато проблем, та я б виокремила дві основні:

  1. Криза експертності, адже час напруження й війни дуже “благодатний” для шахраїв різного калібру. Ми намагаємося ретельно перевіряти експертів, хоча, звісно, теж припускаємося помилок. Те, що людина багато говорить для різних медіа, зовсім не означає, що вона має в цьому експертизу, і це треба завжди тримати в голові.
  2. Втрата якості через гонитву за швидкістю. Особливо зараз, де кожен необережний крок може бути справді небезпечним: чи то завдати реальної шкоди військовим, чи то мати негативний інформаційний вплив на суспільство, — тож варто не втрачати якість.


Як писати про науку: поради

Наука — це загалом цікаво й захопливо. Наше завдання як науково-популярного медіа — просто показати це. Для цього ми намагаємося подавати інформацію так, щоб вона була зрозумілою тим, хто не є спеціалістами у цій сфері. Зокрема, намагаємося не обтяжувати текст термінами, а необхідні терміни пояснювати. Якщо вам як читачу щось незрозуміло в тексті, то, імовірно, багатьом людям буде незрозуміло теж.

 Ми також стараємося уникати формул, таблиць і списків, адже це може асоціюватися зі шкільними підручниками. Добре працюють порівняння (наприклад, “330 метрів — довжина трьох футбольних полів”), а також приклади з реального життя

Простий синтаксис, прямий порядок слів, відсутність штампів допомагають спростити розуміння тексту — будь-якого, але для наукпопу це особливо важливо. Базові правила й прийоми сторітелінгу в науково-популярних текстах, як і в будь-яких інших, теж працюють, тому варто ними користуватися. Важливо також, щоб автор не писав зверхньо, а сприймав читача нарівні. Водночас, звісно, потрібно зважати на коректність: щоб у спрощеннях не переінакшити суть явища чи процесу або конкретного дослідження.

Читайте також у рубриці Кейси
Військовим — дрони, брендам — підписники
Як невеликий жарт у твіттері перетворився на масштабний флешмоб
/ Рекламний бліц з Іваном Іщенком
Добірка рекламних кейсів, які дивують, змушують замислитися та взятися за активне використання ШІ в роботі
/ Як війна змінила книжкові смаки українців
Аналітика від мережі книжкових магазинів «Книгарня “Є”»
/ #ПовернемоЕдіка: антикризова комунікація від Вінницяоблводоканалу
Як піарниця комунального підприємства прокомунікувала ситуацію з водою на всю Україну
/ Чи все можна назвати плагіатом та крадіжкою?
Суперечка через авторство кави між SOCAR та Вадимом Грановським, засновником компанії Coffee in Action
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень