Зсередини

Як пройшов перший “карантин вихідного дня”: реакції закладів

Сіль і артек у “Тітці Кларі” та Храм Святого Брауні
Данилюк Даяна, 16.11.2020

11 листопада за рішенням Кабміну в Україні запровадили “карантин вихідного дня”. Це додаткові обмеження до основного карантину, що діятимуть з 00:00 суботи до 00:00 понеділка щовихідних, попередньо до 30 листопада. Перший такий локдаун діяв 14–15 листопада.

Попри рішення Кабміну, деякі області відмовилися впроваджувати цей карантин, а окремі заклади підійшли до заборони креативно і продовжили роботу на вихідних.

Ми розповіли про перебіг подій та зібрали приклади комунікації кав’ярень. 


Що таке карантин вихідного дня?

Карантин вихідного дня запропонувало МОЗ України для поліпшення епідеміологічної ситуації в країні. За рішенням (внести зміни до постанови № 641 “Про встановлення карантину…”) Кабмін ухвалив додаткові обмеження, що діятимуть щовихідних до 30 листопада.

Протягом вихідних заборонена діяльність:

  • закладів громадського харчування (але можна готувати їжу із собою);
  • торговельних центрів, окрім тих, де 60% площі відведено під продаж продуктів харчування та медикаментів;
  • спортивних залів і басейнів;
  • закладів культури, окрім тих, де на закритій території проводиться зйомка кіно та відео.

Працювати у вихідні дозволено закладам, які надають фінансові послуги та проводять інкасацію. Також будуть відчинені поштові відділення, медзаклади, автозаправки та станції техобслуговування транспортних засобів.


Як працювали заклади громадського харчування? 

Згідно з рішенням уряду ресторанам, кафе, кав’ярням та іншим закладам харчування забороно приймати відвідувачів на вихідних, однак вони можуть працювати з доставкою або на виніс. 

За даними Опендатабот, у перші вихідні через локдаун заклади громадського харчування втратили 27% грошового обороту. Усього за тиждень оборот кафе та ресторанів упав на 10% проти попереднього тижня. 

Більшість закладів одразу повідомила про новий графік роботи у своїх соціальних мережах та додала інформацію щодо онлайн-замовлень. Наприклад, київська кав’ярня First Point Espresso Bar продовжила роботу в режимі магазину — у форматі to go та доставки. А пиріжкова “Тітка Клара” додала до асортименту товарів сіль, макарони, крупу артек і туалетний папір. 


Храм Святого Брауні 

Veterano Brownie – один із соціально відповідальних бізнесів, заснованих ветеранами АТО. Закладом керують Роман Набожняк із дружиною Юлією Кочетовою-Набожняк.

Цими вихідними Veterano Brownie став “місцем Брауні-Причастя”. Команда закладу створила рекламне оголошення, яке на час локдауну вихідного дня перекваліфікувало кафе на місце, що може приймати гостей на імпровізовану святкову месу.

Юлія Кочетова-Набожняк, співзасновниця Veterano Brownie

Ідея створити Храм Святого Брауні з’явилась як реакція на рішення уряду зачиняти кафе та ресторани на вихідні. Логічно, що підприємці почали обурюватись і коментували, що потрібно відчиняти магазин, храм або ветаптеку на місці кав’ярні, адже ці заклади не підпадають під дії обмежень, хоча теж є приміщеннями, де можуть скупчуватись люди. 

Ми не збирались реєструвати релігійну організацію, писати статут чи щось на кшталт цього, як вчинив ресторатор у Тернополі.

Метою було привернути увагу до викликів, з якими зіткнувся малий бізнес, а не вигадати обхідний шлях, як посадити гостей у залі. Наступного тижня ми також змінимо формат, але це вже буде інша історія.

На вихідних 14–15 листопада ми взяли костюми священників і черниць у прокаті, створили відповідний плейлист, додали індивідуальні тарілки та паковання і, як зазвичай, приготували брауні для пригощання відвідувачів. Також ми створили віжуали та тексти для анонсів у соцмережах і додали подію у Facebook.

Ми працювали виключно у форматі навинос, дотримуючись усіх правил та розпоряджень уряду. Навесні цього року вже проходили перевірку мобільною бригадою і готові пройти її ще раз. Формат take away — це налагоджений для нас процес. Ми готові до повного локдауну і вважаємо його більш чесним, аніж напівміри на кшталт “карантину вихідного дня”.

Реакція аудиторії була різною: від захвату до хейту, тому що ми живемо у вільній країні. В обидва дні вже в обід у нас закінчились спечені брауні. Із критикою безпосередньо під час події ми не зіштовхувались, хоч і були готові до діалогу з усіма, кого формат міг образити чи обурити.

Було й те, чого ми очікувати не могли – репости в новинних “смітниках” (на кшталт “Антикору”, з різноманітними фейками) та прямі погрози в коментарях. На всю аргументовану критику ми відповідали особисто, роз’яснювали позицію та перепрошували в користувачів, а відвертий хейт – просто ігнорували.

Отримали багато запитів від медіа, що дозволить донести до влади нашу позицію: карантин вихідного дня вбиває галузі (івенти, horeca, туризм, супутні сервіси), які й без того ледве тримаються в “дірявому човні”.

Це те, про що ми будемо говорити голосно, вимагаючи діалогу держави з бізнесом.

Читайте також у рубриці Зсередини
Як потрапити на роботу до креативних індустрій: про співбесіди, портфоліо й тестове завдання
Розмовляємо з Founder & CEO Happy Monday Анною Мазур
Як Чорна п’ятниця стала святом консюмеризму
Кейси зарубіжних та українських бізнесів, що відмовилися від розпродажів у Чорну п’ятницю
Чому віртуальні інфлюенсери стали трендом у маркетингу
Як співпрацюють із брендами, скільки заробляють та чому користуються популярністю серед зумерів
Що таке Франкфуртський книжковий ярмарок і як ілюстраторам працювати з іноземною аудиторією
Історії 5 українських ілюстраторок
Зсередини Bazilik Media: рік роботи редакції
Про досвід, командну роботу та вдячність
Інші статті за темами
Підписатися
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень
Підпишись на нашу розсилку і будь в курсі всіх оновлень