Як навчитися вчитися. Конспект лекції Вікторії Дерюгіної

Віка Дерюгіна — фахівчиня в андрагогіці, методистка та спеціалістка з навчання дорослих із 10-річним досвідом роботи в Європі та США.

Ми записали конспект її лекції “Як навчитися вчитися” про те, як навчаються дорослі, які існують моделі навчання і що потрібно знати, обираючи для себе курс. 

Якщо модель, за якою нас навчають, збігається з нашими особливостями сприймання й потребами, тоді ми говоримо, що це було найкраще навчання в житті. Якщо ні — то все одразу здається жахливим.

Всі ейчари планети ведуть суперечку — що важливіше для дорослого: внутрішня мотивація чи зовнішня?

Важливо, щоб мотивація була щирою. Наша мотивація і наша готовність навчатися — це різні речі. Якщо мотивація закладена на психічному рівні, то за готовність зосередитися й навчатися відповідають інші чинники.

За моделлю навчання SSDL Джеральда Гроу, у будь-якому процесі навчання людина проходить від однієї до чотирьох стадій.

Коли ми лише починаємо вивчати щось або займатися чимось новим, то відчуваємо залежність — від тренера, лектора, викладача. На початку вони завжди знають більше, ніж ми.

Зазвичай, на цьому етапі ми намагаємося швидко зануритися в процес, адже наш мозок перевіряє, чи він у безпеці. Ця стадія може спричиняти стан дезорієнтації, а дорослій людині надважливо відчувати безпеку.

Тому, коли тьютор повторює план занять — він працює з вашою психікою, яка потребує відчуття безпеки.

Чому навчатися іноді складно? З позиції мозку, навчання — це марна трата часу. Воно потрібне мозку як експеримент та виявлення найкращих методів виживання до часу статевого дозрівання.

Діти, на відміну від дорослих, відкритіші до сприймання нової інформації, і мозок дає їм на це ресурси. Але йому складно утримувати інформацію, тож у певних випадках він починає протестувати. Цей протест проявляється в кожного по-різному. Ми можемо проспати тренування, хоча в житті максимально дисципліновані, роздратуватися через якусь дрібницю (запах, температура, музика) або проявляти пряму агресію.

Проте саме після дезорієнтації настає найкраща стадія працездатності, коли мозок перестає чинити опір і дає нові ресурси.

Останню, четверту, стадію навчання завершує процес самонаправлення. Ви припиняєте відчувати первинну залежність від тьютора і продовжуєте навчатися самостійно, лише консультуючись із ним.

Коли ми йдемо вчитися, варто поставити собі кілька запитань:

1. Чому я тут? Хто буде викладати? Хто мене оточує?
2. Що буде відбуватися?
3. Як довго? З мозком можна домовитися про години навчання, але не можна змушувати його навчатися додатковий час. У такому разі він почне чинити опір.
4. Що припустимо, а що ні? Щоб зрозуміти, чи будемо ми відчувати безпеку.

Від помилок

На початку навчання за цією моделлю завжди стоїть гарантована помилка. Тобто людина, навіть якщо вона впевнена у своїх силах, припустившись помилки, готова вчитися на ній та сприймати нову інформацію.

Ця модель добре працює в роботі викладачів, які впевнені у своїх можливостях. Спочатку учням потрібно вказати на помилки, щоб вони були готові слухати вас. 

Від успіху

У цьому випадку ще на початку навчання викладач моделює максимально зручні умови, які одразу приведуть вас до успіху. У ситуаціях успіху наш мозок відчуває ейфорію і на якийсь час припиняє опиратися. А отже, ми маємо можливість та ресурси для засвоєння нової інформації.  

Ця модель потребує закріплення успіху в кінці заняття, щоб ми змогли отримати нову порцію задоволення. У такий спосіб емоції успіху проєктують у нас бажання повертатися до навчання. 

Від виклику

Цю модель навчання будують за принципом глобальних викликів та складнощів. Вони мобілізують наш мозок, і він починає сприймати навчання як процес, що постійно кидатиме виклики.  

Під час навчання за цією моделлю люди діляться на три групи: перші показують надрезультат та обганяють решту групи, другі застрягають на середині, а треті — кидають навчання, бо така модель їм не підходить.

1. Зрозумійте, як улаштований курс і за якою моделлю він побудований. 
2. Згадайте сферу, у якій вам було цікаво навчатися. абстрагувавшись від неї, зрозумійте, завдяки чому вам було цікаво.
3. спостерігайте за собою. Як ви навчаєтеся? Коли починаєте чинити опір?  Які механізми допомагають припинити опиратися? Які моделі навчання вам підходять?

1. Книга “Андрагогика: основы теории и технологии обучения взрослых” Змєєва Сергія Івановича
2. Книга “The Adult Learner” Малкольма Ноулза