Бали в додатку для занять спортом, рейтинг у сервісі з вивчення іноземних мов, нагороди в ботах за спілкування з ними — це все частина ігрової системи, у межах якої ми отримуємо винагороду за наші старання. Щоб гейміфікація спрацювала — бізнес повинен розуміти, як саме він може віддячити своєму споживачу і як гра спонукає людей до більшої залученості.
Сьогодні ми на прикладах розповідаємо, як покупець потрапляє на гачок ігрової системи, які є основні техніки гейміфікації та чому гра буває корисною для обох сторін.
Що таке гейміфікація
Уявіть, що одного ранку ви прокинулися й вирішили почати займатися спортом або читати певну кількість сторінок на день. Ви аналізуєте свій вільний час і розумієте, що його бракує на регулярні походи до спортзалу чи бібліотеки. Тому вирішуєте завантажити на телефон відповідні додатки.
Припустимо, ви обираєте між двома сервісами. Перший надає лише теорію, а другий, окрім цього, має власну призову систему. Оскільки ви налаштовані дотримуватися виконання своїх цілей, то, звісно, вам буде приємно отримувати нагороди за старання.
Завдяки гейміфікації споживач отримує можливість набувати навички через ігровий інтерес. Наприклад, накопичення балів і подальше відкриття нових рівнів змушує користувача довше взаємодіяти з додатком. Адже він має шанс купувати певні подарунки не за гроші, а за накопичені бонуси. Це викликає азарт і стимул показувати якомога кращі результати.
Отже, гейміфікація — це використання ігрових форм у бізнесі для розв’язання певних завдань. Наприклад, для залучення аудиторії, продажу продукції або формування довіри до бренду.
Навіщо це бізнесу
Завдяки ігровому формату бізнес отримує можливість більше дізнатися про свою цільову аудиторію та залучити нових споживачів. Адже будь-яка ігрова діяльність знижує рівень стресу, викликає позитивні емоції та підвищує лояльність. Це пов’язано з людським бажанням відчувати себе залученим та з азартом, який з’являється в процесі змагання.
Наприклад, сервіс подарунків додав нову категорію у свій каталог. Команда починає надсилати листи з новиною та пише пости в соціальних мережах. Звісно, ці дії залучать певну аудиторію, але навряд вони затримаються та стануть покупцями. Адже не відбулося тривалого контакту з оновленим продуктом. За іншого сценарію розвитку подій — компанія створює чат-бота, який пропонує відповісти на запитання та за кожну відповідь дарує бонуси. Таким чином, споживач отримає власну вигоду, ознайомиться з продуктом через поставлені запитання та зафіксує позитивну асоціацію із сервісом.
Бонусна система в супермаркетах — це також гейміфікація. Покупець отримує бонуси за витрачені гроші, деякий час їх накопичує, а пізніше має можливість обміняти їх на подарунок. У цьому випадку ігровий підхід збільшує продажі бізнесу та закріплює емоцію радості в споживача.
Світові бренди та сервіси щодня залучають аудиторію до контакту з ними через ігри. Reebok дає знижку за ту чи іншу кількість віджимань за певний час. Сервіс з вивчення іноземних мов Lingualeo повністю побудований на виконанні ігрових завдань. Foursquare дає медалі за кожен чекін і можливість стати мером у додатку. А Coca-сola влаштовує новорічну кампанію через чат-бот, який дарує фірмові стикери за спілкування з ним.
Які основні техніки
Гейміфікація побудована на знаннях про людську психіку. Це процес активізації певних емоцій та змагального інтересу споживача. Далі ми розглянемо три основні техніки, які мають найсильніший ефект залучення покупців.
Ігрова механіка
У кожній грі є бали, нагороди та рейтинги. Саме їх наявність викликає синдром втраченої можливості. А як наслідок — бажання провести більшу кількість часу в грі.
Наявність конкуренції
Процес змагання викликає азарт і виробляє адреналін, а перемога — дає можливість почуватися краще за інших. Це закриває одну з головних потреб кожної особистості — бути причетним і соціалізованим.
Регулярні оновлення
Завдання та призи повинні змінюватися для того, щоб зберегти інтерес постійних клієнтів. Також важливо ускладнювати рівні та масштабувати призи — це викликає інтерес і емоційну прив’язаність до бренду.
Приклади
Apple Watch
У 2014 році компанія Apple презентувала розумний годинник, який має вбудований додаток активності. Три кільця, які зображені на дисплеї, — це мета, яку повинен виконувати користувач щодня. За кожне закрите кільце власник отримує медалі та має змогу змагатися зі своїми друзями.
Наразі саме Apple Watch мають найвищі продажі серед годинників. У цього продукту немає конкурентів, адже в ньому поєднали все, що потрібно користувачу. Це мінімалістичний дизайн, базовий функціонал і гейміфікація.
Starbucks
Спочатку може здатися, що Starbucks пропонує своїм відвідувачам звичайну накопичувальну карту, але це не зовсім так. За придбання продукції у мережі закладів споживач накопичує віртуальні зірки, які підвищують його статус у відповідному додатку. Якщо постійний клієнт досягає золотого статусу — він отримує безліч знижок і подарунків. Але якщо певний час не відвідувати заклад, то всі зірки згоряють, а статус обнуляється.
Starbucks створив гру для кожного відвідувача, мотив для покупки та інтерес до закладу. Компанія стимулює клієнтів призами та підтримує рівень продажів через можливість утратити набутий статус.
Nike
Компанія Nike створила спортивний додаток, присвячений бігу. Спочатку учасник має вибрати свою мету та рівень підготовки, а далі — додаток згенерує програму тренування для нього. Функціонал додатка дає змогу відстежувати результати людей, яких ви додали в друзі, — саме це вмикає дух суперництва та мотивує підвищувати власну статистику.
Загалом подібний сервіс навряд збільшує продажі компанії, але в цьому випадку Nike використовує гейміфікацію для іншої мети. Наявність Nike + Run Club дає бренду впізнаваність серед професійних спортсменів і початківців. А ще в такий спосіб зберігається лояльність аудиторії, адже наразі не існує якісних аналогів додатків з такою ж кількістю заохочень.
